Рішення № 29966088, 27.02.2013, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3739/12-ц

2/296/799/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді: Адамовича О.Й.

при секретарі: Фещенко Н.В.

за участю представника позивача: ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Кіпру» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №14/10-560/2010 від 02.09.2010 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.09.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Кіпру», з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_2, з іншої, було укладено кредитний договір №14/10-560/2010.

Згідно кредитного договору банк надав позивачу кредит на придбання автомобіля у в сумі 130060,00 грн. строком до 01.09.2015 року, а відповідач, в свою чергу, зобовязався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки в розмірі 21,9% річних за строковий кредит та 26,9 % річних у разі порушення строків повернення кредиту, а також виконати зобовязання за кредитним договором у повному обсязі. Проте, станом на 12.10.2012 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 119594,90 грн. Оскільки, відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, однак усною заявою просила суд зменшити суму штрафу за несвоєчасне погашення мінімального платежу.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.09.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Кіпру», з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_2, з іншої, було укладено кредитний договір №14/10-560/2010. (а.с.33-35).

Згідно кредитного договору банк зобовязався надати позивачу кредит на придбання автомобіля у в сумі 130060,00 грн. строком до 01.09.2015 року, а відповідач, в свою чергу, зобовязався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки в розмірі 21,9% річних за строковий кредит та 26,9 % річних у разі порушення строків повернення кредиту, а також виконати інші зобовязання за кредитним договором у повному обсязі (п.2.2.5. п.2.2.6. кредитного договору).

Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі: відкрив відповідачу позичковий рахунок для надання кредиту, відповідно до п.2.1.1. кредитного договору та надав кредит в сумі 130060,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором, що підтверджується випискою по позичковому рахунку відповідача.

Згідно п.2.2.5. кредитного договору, відповідач зобовязаний забезпечити погашення кредиту за узгодженим в кредитному договорі графіком. Проте, відповідач не виконує взятих на себе зобовязань із повернення кредиту, згідно встановленого в кредитному договорі графіку, внаслідок чого, у нього утворилась прострочена заборгованість по сплаті кредиту в сумі 15 972,00 грн.

Згідно п.2.2.6. кредитного договору відповідач зобовязався сплачувати за користування кредитом проценти в розмірі 21.9% річних за строковий кредит та 26.0% річних у разі порушення строків повернення кредиту. Розрахунковий період по нарахуванню процентів 30 (31) день з 21числа минулого місяця по 20 число поточного місяця із розрахунку 365 (366) днів на рік. Проценти за кредит відповідач повинен сплачувати щомісячно до 27 числа.

Однак, відповідач з 28.09.2011 року не сплачує проценти за користування кредитними коштами, чим істотно порушує умови кредитного договору. В результаті прострочення відповідачем виконання зобовязань зі сплати процентів за кредитним договором станом на 12 жовтня 2012 року утворилась заборгованість останнього перед позивачем за простроченими процентами в розмірі 22550,85 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по відповідних особових рахунках відповідача (а.с.4-32).

Відповідачу було направлено письмове повідомлення з вимогою усунути порушення умов кредитного договору, проте станом на день подання позову відповідач вимог не виконав (а.с.37).

Згідно п.2.3.5. кредитного договору, у разі виникнення затримок погашення кредиту та сплати процентів, банк має право достроково стягнути раніше наданий кредит.

Пунктом 2.2.7. кредитного договору передбачено, що відповідач зобовязується за несвоєчасне перерахування процентів за користування кредитом сплачувати позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

Отже, в результаті неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, станом на 12 жовтня 2012 року виникла заборгованість, яка складає: 78028,00 грн. - заборгованість за кредитом, 15972,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 1224,92 грн. нараховані строкові проценти, 22550,85 грн. заборгованість за простроченими процентами та 1819,13 грн. пеня за прострочення сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, як це встановлено ст. ст. 526, 527, 530, 611 ЦК України, має виконуватись належним чином, належними сторонами, у встановлені строки, а в разі його порушення настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, зобов'язання має виконуватись належним чином, а за відсутності таких умов відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умови та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язань чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Також, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦПК України.

Суд вважає, що укладений між сторонами договір не суперечить вимогам ст. ст. 11, 509, 1054, 1048, 1049, 1056-1 ЦК України, та свідчить про те, що відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути позивачу у строк, на умовах та порядку, передбаченому договором, отриманні в якості кредиту грошові кошти.

Отже, відповідач ОСОБА_2, з огляду на положення ч.1 ст.612 ЦК України, станом на 12.10.2012 року порушила умови укладеного кредитного договору № 14/10-560/2010, належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, що підтверджується документальними доказами, які містяться в матеріалах справи, а також розрахунком заборгованості, правильність нарахування якого відповідачем не оспорюється (а.с.4-32).

Згідно ч.1 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Під час судового розгляду відповідач просила зменшити розмір штрафу за несвоєчасне погашення мінімального платежу, пославшись на те, що все майно, яке належить їй на праві власності арештоване, тому відсутні можливості сплатити таку суму штрафу.

Зважаючи на клопотання відповідача, виходячи з тяжкого матеріального становища позичальника, суд вважає за можливе зменшити суму пені до 200,00 грн.

Враховуючи викладені обставини, суд доходить висновку, що позов обґрунтований та є таким, що підлягає частковому задоволенню, в звязку з чим, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача: 78028,00 грн. - заборгованості за кредитом, 15972,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1224,92 грн. нарахованих строкових процентів, 22550,85 грн. заборгованості за простроченими процентами та 200,00 грн. пені за прострочення сплати процентів, а всього 117975,77грн.

Відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1195,95 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 554, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 174, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Кіпру (ідент. код 19358784), адреса: 03035, м. Київ, вул. Урильського, 45:

-78028,00 грн. заборгованості за кредитом;

-15972,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом;

-1224,92 грн. нарахованих строкових процентів;

-22550,85 грн. заборгованості за простроченими процентами;

- 200,00 грн. пені за прострочення сплати процентів.

- 660,25грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Й. Адамович