Ухвала суду № 29965905, 26.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р.справа № 2а-7837/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.

представників сторін:

позивача : - Попов В.Г., дов. від 08.02.12 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" та Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 р. у справі № 2а-7837/10/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка"

до Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка" (далі -ТОВ «Ніка», Товариство) звернулось з адміністративним позовом до Запорізького окружного адміністративного суду, в якому просило (з урахуванням змін позовних вимог, т.1. а. с.69, 70) визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 24.09.2010 р. № 0000792301/0 Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області (далі -ДПІ у Веселівському районі).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2010 р. у справі № 2а-7837/10/0870 (суддя Каракуша С. М.) вищевказаний адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Веселівському районі від 24.09.2010 р. № 0000792301/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 51 362 грн. за основним платежем та в частині визначення штрафних санкцій у сумі 5 136,20 грн.

Постанову суду в задоволеній частині мотивовано тим, що враховуючи, що на момент здійснення платежу відбулось збільшення офіційного курсу долара США до гривні більше ніж 2 % від його офіційного курсу встановленого НБУ на момент підписання Договору, позивачем правомірно віднесено до валових витрат суму індексації основного боргу в розмірі 205 447,29 грн., як компенсації вартості товарів. Сума індексації є способом перегляду ціни товару і відповідно не підпадає під нормативне визначення поняття неустойки, а її стягнення обумовлене іншими нормами матеріального права. Стосовно відмови в задоволенні позовних вимог в частині правомірності віднесення до складу валових витрат відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 43 552,97 грн. судом зазначено, що витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, зокрема, на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, не включаються до складу валових витрат підприємства, внаслідок чого, сплачені суми відсотків за несвоєчасне погашення товарного кредиту в розмірі 43 552,97 грн. Товариством включені до складу валових витрат безпідставно, і відтак, відповідачем правомірно визначені податкові зобов'язання в частині податку на прибуток підприємств.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ "Ніка" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить змінити постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 р. у справі № 2а-7837/10/0870, задовольнивши адміністративний позов в повному обсязі. Скаржник вважає, що суд не звернув уваги на те, що нарахована та стягнута сума в розмірі 43 552,97 грн. - відсотки за користування товарним кредитом, не є неустойкою.

Заперечуючи проти ухваленої судом першої інстанції постанови, ДПІ у Веселівському районі подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 р, у справі № 2а-7837/10/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував, що перерахунок ціни по курсу долара на момент оплати в випадку несвоєчасної сплати покупцем вартості поставленого товару у відповідності до ЦК України носить характер неустойки.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч.4 ст. 196 КАС України,нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.

Обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Веселівському районі планової виїзної перевірки ТОВ «Ніка»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р.по 30.06.2010 р. (акт перевірки № 459/23/24516694 від 15.09.2010 р., а. с.28-46), встановлені під час цієї перевірки порушення п.п.5.3.5. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зміст цих порушень та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення від 24.09.2010 р. № 0000792301/0 (а.с.8) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2010 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним є питання правомірності віднесення ТОВ «Ніка»до складу валових витрат суми відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 43 552,97 грн. та суми індексації основного боргу в розмірі 205 447,29 грн. (на загальну суму 249 000 грн.), сплачених в лютому 2010 року на користь ТОВ «Агросфера».

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2010р. у справі № 2а-7837/10/0870, і про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг ДПІ у Веселівському районі та ТОВ «Ніка», виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, який перевірявся ТОВ "Ніка" (Покупець) мало господарські відносини з ТОВ «Агросфера»(Продавець) на підставі договору № 620-К від 28.03.2008 р. (а. с.15-17) (далі - Договір) щодо придбання засобів захисту рослин (гербіцидів).

Щодо правомірності віднесення ТОВ «Ніка»до складу валових витрат суми індексації основного боргу в розмірі 205 447,29 грн.

Відповідно до п.п.4.6 Договору оплата Товару та нарахування процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу Долара США до гривні більше ніж 2 % від його офіційного курсу встановленого НБУ на момент підписання Договору, покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по Договору.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Запорізької області від 14.09.2009 р. у справі № 11/132/09 (яке набрало законної сили) стягнуто з ТОВ «Ніка»на користь ТОВ «Агросфера»205 447, 29 грн. індексації основного боргу (а. с.9-14).

Згідно ч.2 ст.533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Можливість зміни ціни договору передбачена ч.3 ст.691 ЦК України, згідно якої, якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Отже, сторони за Договором передбачили спосіб перегляду ціни та визначили показники, які зумовлюють зміну ціни на товар відповідно до вимог цивільного законодавства.

В даному випадку спірним є визначення правової природи такої проіндексованої суми, від вирішення якого залежить правомірність формування позивачем валових витрат.

Скаржник (ДПІ у Веселівському районі) посилається на те, що перерахунок ціни по курсу долара на момент оплати в випадку несвоєчасної сплати покупцем вартості поставленого товару у відповідності до Цивільного кодексу носить характер неустойки.

Таке твердження податкового органу колегія суддів вважає неправомірним, оскільки поняття неустойки визначено у ч.1 ст.549 ЦК України.

Так, згідно вказаної норми неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З аналізу вказаної статті вбачається, що неустойка -це відповідальність сторони за договором, яка неналежним чином виконала господарське зобов'язання, що в даному випадку не мало місця.

Отже, в даному випадку проіндексована сума -це різниця між сумою, яка виникла в результаті перерахунку, і сумою, визначеною умовами договору при своєчасній сплаті поставки товару.

Таким чином, колегія суддів, з огляду на правомірне віднесення позивачем до складу валових витрат суми індексації основного боргу в розмірі 205 447,29 грн., як компенсації вартості товарів, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Ніка»в цій частині.

Щодо правомірності віднесення ТОВ «Ніка»до складу валових витрат суми відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 43 552,97 грн., отриманим від ТОВ «Агросфера»

Відповідно до п.7.2 вищевказаного Договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0,1 % за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до п.п.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334) встановлено, що витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, зокрема, на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, не включаються до складу валових витрат підприємства.

В даному випадку спірним є визначення правової природи процентів за користування товарним кредитом, передбачених умовами п.7.2 Договору, від вирішення якого залежить правомірність формування позивачем валових витрат.

Скаржник (ТОВ «Ніка») посилається на те, що суд першої інстанції невірно визначив правову природу відсотків за користування товарним кредитом в сумі 43 552,97 грн., всупереч змісту вищенаведеного рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2009 р. у справі № 11/132/09, яким також стягнуто вказану суму з ТОВ «Ніка»на користь ТОВ «Агросфера».

Так, у вищевказаному судовому рішенні від 14.09.2009 р. у справі № 11/132/09 господарський суд Запорізької області визначив стягувану суму 43 552,97 грн., як відсотки за користування товарним кредитом, посилаючись при цьому на положення ст.694 ЦК України, згідно якої договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Дослідивши правову природу вказаних процентів, колегія суддів дійшла висновку, що вказані проценти за користування товарним кредитом є різновидом відповідальності боржника, оскільки зобов'язання щодо сплати таких процентів виникає за наявності неналежного виконання господарського зобов'язання (в даному випадку - несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом), і тому не може бути віднесена платником податків до складу валових витрат.

Отже, колегія суддів, з огляду на неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат суми процентів за користування товарним кредитом в розмірі 43 552,97 грн., вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ніка» в цій частині.

Таким чином, доводи апеляційних скарг в межах заявлених вимог , не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 р. у справі № 2а-7837/10/0870 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 р. у справі № 2а-7837/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 р. у справі № 2а-7837/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко