Постанова № 29965903, 26.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р. справа № 2а-7394/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.

представників сторін:

позивача : - Русінова Т.Ю., дов. від 03.01.12 р.

відповідача: - Рачинський Р.М., дов. від в8.03.12 р. № 21/8/10

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 р. у справі № 2а-7394/10/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" (далі -ВАТ "ЕМЗ "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна", Підприємство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі) № 0000160801/0 від 12.03.2010 р., № 0000160801/1 від 30.04.2010 р., № 0000160801/2 від 09.07.2010 р., №0000160801/3 від 15.09.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю будь -яких порушень з боку позивача вимог Закону України № 168, відсутністю фактів порушень, які б були зафіксовані актом перевірки, що став підставою для винесення оскаржуваних позивачем рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 р. у справі № 2а-7394/10/0870 (суддя Матяш О. В.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано підтвердженням висновків податкового органу про те, що контрагенти позивача, укладаючи угоди з позивачем, не мали на меті здійснення господарської діяльності; зміст укладених правочинів суперечить інтересам держави та суспільства; відсутній факт поставки товару, що свідчить про нікчемність укладених угод; позивачем не надано доказів правомірності формування податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду, ВАТ "ЕМЗ "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 р. у справі № 2а-7394/10/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не звернув уваги на укладені позивачем з контрагентами договори, не врахував докази, надані суду на підтвердження позиції Підприємства. Також зазначає, що право на податковий кредит конкретного суб'єкта підприємницької діяльності не залежить від іншого платника податків і вказує на наявність належно оформлених податкових накладних.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що Запорізький окружний адміністративний суд при розгляді справи № 2а-7394/10/0870 правильно встановив обставини справи шляхом дослідження всіх наявних у справі доказів та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники сторін, які в судовому засіданні апеляційної інстанції надали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги. З урахуванням позиції представника відповідача, викладеній в першому судовому засіданні виникла необхідність залучення відповідних документів, що стало підставою для оголошення в справі перерви. 18.04.2012 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду позивач надав копії первинних документів, які досліджувались податковим органом при здійсненні перевірки та які на думку позивача мають суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи. Документи долучені до матеріалів справи.

Представником відповідача заявлено клопотання про долучення доказів , зокрема, що стосується контрагентів позивача, які підтверджують неможливість проведення зустрічних перевірок відповідних підприємств, що в свою чергу підтверджує впевненість податкового органу про нікчемність правочинів позивача з підприємствами -контрагентами.

Обставини, пов'язані з проведенням СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі документальної невиїзної перевірки ВАТ "ЕМЗ "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Інтер Мет плюс" за період: липень-грудень 2009 р., ТОВ "Альпан Тредіс" за період: жовтень-листопад 2009р., ТОВ "Форвіст Пром" за період: жовтень-грудень 2009 р. (акт № 99/08-01/00186536 від 03.03.2010 р., а. с.28-44), встановлені під час цих перевірок порушення, зміст цих порушень, зміст прийнятих на підставі вказаних актів перевірок спірних податкових повідомлень-рішень (а. с.45-48) та результати процедури адміністративного оскарження (а. с.49-85) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним є питання обґрунтованості висновків відповідача про нікчемність договорів поставки металобрухту, укладених позивачем з ТОВ «Інтер Мет Плюс», ТОВ «Форвіст Пром», ТОВ «Альпан Тредіс»і, як наслідок, правомірність формування Підприємством згідно цих правочинів податкового кредиту та правомірність заявленого позивачем бюджетного відшкодування ПДВ.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, та дослідивши представлені додаткові документи як позивача так і відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ВАТ "ЕМЗ "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону № 168 Закону Україна «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) сума податку, що підлягає сплаті до бюджету (бюджетному відшкодуванню), визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; а згідно п.п.7.4.5 цього пункту, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними вище документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених та нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документально.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В акті перевірки від 03.03.10 р. № 99/08-01/00186536 зроблено висновок, що позивачем включення до податкового кредиту відповідних сум відбулось на підставі податкових накладних ( наведено в додатку № 1) та згідно укладених договорів, на стр. 4 -5 акту зазначені відповідні підприємства та договори. Зазначено, що фактичне приймання товару здійснювалось в Копровом цеху ВАТ «Дніпроспецсталь», який поставлявся автотранспортом від імені ТОВ «Інтер Мет плюс», ТОВ «Альпан Трейдіс», ТОВ «Форвіст Пром». Акти приймання наведено в додатку № 2.3.4.5.

Податковим органом під час перевірки зроблено висновок про те, що ТОВ „Форвіст Пром" є вигодоформуючим суб'єктом ВАТ „ЕМЗ „Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна" безпосередньо та через вигодотранспортуючих суб'єктів ТОВ „Інтер Мет Плюс" та ТОВ „Альпан-Тредіс", в зв'язку з чим, ВАТ „ЕМЗ „Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна" в порушення п.1.3, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України від 30.06.2005р. № 244, п.5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 р. у редакції наказу від 15.06.2005р. № 213, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 2 691 560 грн.

Стосовно контрагента позивача - ТОВ «Інтер Мет Плюс» є посилання на дові дку ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя № 248/23-211/36141127 від 01.03.2010 р. «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Інтер Мет Плюс»з питання взаємовідносин з ТОВ «Форвіст Пром», в якій зазначено, що відповідно до даних звітності ТОВ «Інтер Мет Плюс»з ПДВ, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту вказане підприємство здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст.203 ЦК України, тобто їх зміст суперечить інтересам держави і суспільства.

Стосовно інших контрагентів - ТОВ «Форвіст Пром»та ТОВ «Альпан Тредіс»- суд першої інстанції вка зує, що дані підприємства є лише посередниками, постачальником продукції є ТОВ «Фор віст Пром».

На підставі даних довідок відповідачем зроблено висновок про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Форвіст Пром», ТОВ «Альпан Тредіс» та ТОВ «Інтер Мет Плюс».

Наведені висновки податкового органу спростовуються наявністю договірних відносин щодо поставки металобрухту між позивачем та ТОВ «Форвіст Пром»(договір №11090819 від 25.06.2009 р.), між позивачем та ТОВ «Інтер Мет Плюс»(договір №11086038 від 01.01.2009 р.); між позивачем та ТОВ «Альпан Тредіс»(договір №11090632 від 21.04.2009 р.).

Виконання сторонами договорів зазначених угод, тобто реальність даних господарських операцій підтверджується наданими позивачем документальними доказами (рахунками, сплатою позивачем відповідних сум, актами приймання продукції, податковими накладними, оформленими належним чином тощо).

Порушень відображення Підприємством у податковому та бухгалтерському обліку господар ських операцій з поставок металобрухту за вказаними договорами під час перевірки не виявлено.

Судом першої інстанції не взято до уваги оформлені належним чином документи щодо виконаних робіт за договорами, з огляду на те, що наявність усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою для одержання податкової вигоди платником податків лише у тому разі, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

В обґрунтування цієї позиції судом першої інстанції наведений перелік доводів податкового органу, які можуть свідчити про нікчемність правочинів та, як наслідок, необґрунтованість формування позивачем податкового кредиту, серед яких, зокрема: неможливість проведення зустрічних перевірок (відсутність за місцезнаходженням контрагента позивача або у зв'язку з викраденням бухгалтерських документів контрагента позивача).

При цьому судом першої інстанції не враховані положення ст.69 КАС України, згідно якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, відповідачем не доведено, що сторони договору обізнані стосовно один одного, що в діях позивача наявні ознаки узгодженості дій з постачальниками у ланцюгу постачання товару або його обізнаності чи сприяння ухиленню ними від виконання подат кових зобов'язань, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бу ти відомо про порушення, які допускали його постачальники по другому ланцюгу, або що діяльність постачальників спрямована на здійснення господарських операцій, пов'язаних з податковою вигодою, зокрема й у випадках, коли постачання здійснюється через посеред ників.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

З матеріалів справи також вбачається, що судом першої інстанції не була надана належна оцінка посиланням відповідача щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та вищезазначеними контрагентами.

З урахуванням норм Цивільного кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсними вказані вище правочини. А відтак, суд першої інстанції безпідставно сприйняв позицію податкового органу щодо недійсності правочинів.

Оцінюючи посилання відповідача та суду першої інстанції на ст.228 ЦК України колегія суддів зазначає, що під поняттям правочину, який порушує публічний порядок, слід розуміти суспільно-небезпечні діяння, які становлять правопорушення у вигляді, наприклад, адміністративного проступку чи злочину. Колегія суддів вважає, що висновок про нікчемність правочину може мати місце лише після встановлення правоохоронними та судовими органами порушення, яке має ознаки протиправності.

Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Посилання відповідача на анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість: ТОВ „Інтер Мет Плюс" та ТОВ „Форвіст Пром", контрагентів позивача ОВ «Вантажекспо», колегією суддів також до уваги не приймаються, оскільки доказів того, що на момент вчинення та виконання вищевказаних договорів контрагенти позивача не перебували на податковому обліку як платники ПДВ, матеріали справи не містять.

Колегією враховується, що відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, колегія суддів вважає недоведеним відповідачем висновок акту перевірки, який став підставою для винесення відповідачем оскаржуваних повідомлень -рішень і, як наслідок, вважає безпідставним прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень № 0000160801/0 від 12.03.2010 р., № 0000160801/1 від 30.04.2010 р., № 0000160801/2 від 09.07.2010 р., № 0000160801/3 від 15.09.2010 р., якими позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 2691560 грн.

З урахуванням викладеного, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 р. у даній справі підлягає скасуванню, оскільки прийнята без повного та всебічного з'ясування обставин справи, на підставі прийняття за основу обґрунтованості судового рішення позиції сторони, яка по закону повинна доводити законність прийнятого рішення. Оскільки матеріалами справи доказово не підтверджено правомірність висновків відповідача, а висновки останнього прийняті судом першої інстанції за основу, судове рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги ВАТ "ЕМЗ "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" - задоволенню.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь їм.А.М.Кузьміна" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 р. у справі № 2а-7394/10/0870 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 р. у справі № 2а-7394/10/0870 скасувати.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі № 0000160801/0 від 12.03.2010 р., № 0000160801/1 від 30.04.2010 р., №0000160801/2 від 09.07.2010 р., № 0000160801/3 від 15.09.2010 р.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко