Ухвала суду № 29965866, 26.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р.справа № 2а-7600/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадської В.М.

представників сторін:

позивача : - Бутіна Л.В., дов. від 25.04.12 р., № 08/821, Черкас Ю.С., дов. від 25.04.12 р. № 08/822

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 р. у справі № 2а-7600/10/0870

за позовом Закритого акціонерного товариства «Приазовкурорт»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Приазовкурорт" (далі -ЗАТ "Приазовкурорт", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог, т.2, а.с.184, 185) про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення від 14.07.2010 р. №0000992310/0 та податкового повідомлення-рішення від 23.09.2010 р. № 0000992310/1, винесених Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області (далі -Бердянська ОДПІ).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 р. у справі № 2а-7600/10/0870 від 24.09.2009 р. (суддя Лазаренко М. С.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що Закон України «Про податок на додану вартість» не пов'язує право на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум податку з тим, чи введені основні фонди в експлуатацію. Філія позивача мала правові підстави на включення сплачених нею сум податку до податкового кредиту звітного періоду, оскільки споруджувані Філією основні фонди підлягали амортизації. Філія, як платник ПДВ у складі Товариства, мала право включати до податкового кредиту суми ПДВ за витратами на будівництво СОК, оскільки передбачає використовувати це майно у господарській діяльності в оподатковуваних операціях. При цьому, нараховувати податковий кредит Філія могла незважаючи на те, що фактично використовуватись основні фонди не почали, а ще будуються (частина друга п.п.7.4.1 вказаного Закону).

Не погодившись з постановою суду, Бердянська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 р. у справі № 2а-7600/10/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не дослідив обставини справи, не приділив уваги доводам відповідача.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача, процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористались, жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача в розумінні ч.4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи. Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надали свої заперечення щодо доводів апеляційної скарги, просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Обставини, пов'язані з проведенням Бердянською ОДПІ планової виїзної перевірки ЗАТ "Приазовкурорт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р. (акт перевірки № 103/23-108/02647763 від 02.07.2010 р., т.1, а. с.18-49), встановлене під час цієї перевірки порушення, зміст цього порушення та зміст прийнятих на підставі вказаних актів перевірок спірних податкових повідомлень-рішень (т.1, а. с.50, 56), результати застосованої Товариством процедури адміністративного оскарження відображені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного сулу від 22 листопада 2010 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про необґрунтоване віднесення Товариством у 2008 р. до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 180 818 грн. від перерахованих авансових платежів TOB «Строй-Експрес», по яким будівельно-монтажні роботи не виконувались і які на час проведення планової перевірки, позивачем не використовуються в оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Бердянської ОДПІ, виходячи з наступного:

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню) за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р. встановлено його заниження всього в сумі 180818 грн., у тому числі за липень 2008 року в сумі 14152 грн., за серпень 2008 року в сумі 83333 грн., за вересень 2008 року в сумі 83333 грн., в результаті допущенних порушень п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону Україна «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 1.7 статті 1Закону Україна «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97 (в редакції, що діяла на момент виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту) (далі - Закон № 168) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що з огляду на предмет діяльності Товариства (медична практика з застосуванням методів санаторно-курортного лікування, реабілітації й оздоровлення тощо) позивачем було заплановане будівництво об'єкту «Спортивно-оздоровчий комплекс санаторію «Лазурний»(далі - СОК) з метою забезпечення можливості водного оздоровлення відпочиваючих за санаторно-курортними путівками в період березень-травень, вересень-листопад, розширення переліку послуг, які надаються на існуючій медичній базі водогрязелікувальниці Філії, процедурами саунотерапії, солярію, а також з метою надання платних медичних послуг басейну, масажу, механотерапії (тренажерний зал) місцевому населенню та відпочиваючим без путівок на підставі затверджених Міністерством охорони здоров'я України відповідних методик оздоровлення.

Проектно-вишукувальну документацію виготовлено ПВІ «Укркурортпроект». Будівництво розпочато на підставі робочого проекту, затвердженого наказом Правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»(далі - Акціонер) від 15.05.2008р. № 208, загальною кошторисною вартістю будівництва на суму 18 334 700 грн.

На різні етапи будівництва СОК між Товариством та Підрядником - TOB «Строй-Експрес», укладений ряд договорів.

Так, між Товариством та Підрядником укладені Договори підряду на будівництво 1-ого, 2-го, 3-го та 4-го етапу СОК, та договір № 03-04/08 від 03.04.2008 р. (виконання робіт по закінченню будівництва СОК), платником за виконання робіт по яких виступала Філія. Даними договорами передбачена передплата від загальної вартості Договору (т.1, а. с.84-100).

З початку джерелом фінансування СОК були визначені кошти Акціонера (ПВІ «Укркурортпроект»). Першочергово планувалось будівництво за рахунок збільшення розміру статутного капіталу Товариства, яке здійснювалось на підставі безповоротної фінансової допомоги Акціонера.

Відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт у 2008 році TOB «Строй-Експрес» виконані будівельно-монтажні роботи по будівництву «Спортивно-оздоровчого комплексу санаторію Лазурний»на суму 5 049 672,80 грн. (ПДВ 841612,13 грн.) (т.1, а. с.125-156).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зупинка будівельних робіт має наслідком існування довгострокової дебіторської заборгованості Підрядника на суму 1084909 грн. 16 коп. (з них ПДВ 180 818 грн.), яка надана як передплата на закупівлю обладнання. На закінчення будівельних робіт по об'єкту СОК дефіцит грошових коштів складає 8 201 808,84 грн. (з ПДВ). З другого півріччя 2008 року по теперішній час будівництво СОК не здійснювалось у зв'язку з відсутністю фінансування (відсутність збільшення статутного фонду, збільшення розміру поворотної фінансової допомоги Акціонером).

Товариством у податковому обліку віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно з перерахованими грошовими коштами та податковими накладними відповідних податкових періодів у розмірі 1 300 000 грн., у т. ч. ПДВ 216 667 грн.

Матеріалами справи підтверджується і не спростовується сторонами, що на момент проведення перевірки Товариство мало необхідні, належним чином оформлені податкові накладні на підтвердження податкового кредиту.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Таким чином, з огляду на вищевказані положення Закону, єдиною підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є податкова накладна, і не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку може бути лише у разі відсутності податкової накладної, інших підстав для такого не включення Законом не передбачено.

Також акт перевірки свідчить про належне проведення Товариством у бухгалтерському та податковому обліках вищевказаних операцій.

Таким чином, позивач здійснив податковий облік у повній відповідності з Законом №168 та отримав право на податковий кредит.

Стосовно посилань скаржника на невикористання позивачем у власній господарській діяльності придбаних робіт (з огляду на відсутність здійснення будівельно-монтажних робіт та введеного в експлуатацію СОК), колегія суддів зазначає наступне:

З наведених вище документів вбачається, що з метою вирішення викладених у Статуті Товариства та Положенні про Філію завдань, саме для власних виробничих потреб Товариства мав використовуватися збудований об'єкт СОК.

В своїх поясненнях від 07.06.2010 р. позивач вказує на відсутність коштів для фінансування будівництва СОК (виконання робіт з подальшого монтажу обладнання), розташованого за адресою: м.Бердянськ, вул.Волкова, 24/12, зокрема відповідно до договору №03-04/08 від 03.04.2008 р.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Колегія суддів вважає, що всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону № 168.

Тим більш, що подальше використання не обмежується законодавцем терміном здійснення перевірки органами ДПС.

До того ж, з огляду на те, що спірна сума податку складається із сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку зі спорудженням основних фондів, що підлягають амортизації, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що Закон № 168 не пов'язує право на включення до складу податкового кредиту такого звітного періоду сум податку з тим, чи введені основні фонди в експлуатацію, оскільки згідно абз.2 п.п.7.4.1 ст.7 Закону № 168 суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, котрі підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податків оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність винесених відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також колегією суддів відхиляються доводи скаржника про допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, яке полягає у прийнятті останнім заяви позивача про доповнення позовних вимог.

На думку скаржника, зазначеною заявою позивач фактично змінив позовні вимоги після почату судового розгляду, чим порушено норми ч.1 ст.137 КАС України.

Так, згідно положень ч.1 ст.137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Аналогічне положення закріплене у ч.1. ст.51 КАС України.

Подана позивачем 15.11.2010 р. заява лише доповнює позовні вимоги про визнання нечинним ще одного податкового повідомлення-рішення. При цьому, ані зміни підстав (посилань на інше законодавство), ані предмету позову не відбулось.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно вийшовши за межі позовних вимог на підставі ст.11 КАС України, задовольнив позовні вимоги Товариства, визнавши протиправним та скасувавши податкові повідомлення-рішення від 14.07.2010 р. № 0000992310/0 та 23.09.2010 р. № 0000992310/1, винесені Бердянською ОДПІ.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, позивачем повідомлено про приведення найменування Товариства у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства», в зв'язку з чим здійснено державну реєстрацію зміни найменування позивача -Закрите акціонерне товариство «Приазовкурорт»на Приватне акціонерне товариство «Приазовкурорт», яке є повним правонаступником прав та обов'язків ЗАТ «Приазовкурорт», що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на положення ст.55 КАС України, колегія суддів вважає за доцільне замінити позивача - ВАТ «Запоріжнерудпром», правонаступником - ПАТ «Запоріжнерудпром».

Керуючись ст.55, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 р. у справі № 2а-7600/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 р. у справі № 2а-7600/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко