Постанова № 29965463, 06.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

06 березня 2013 р. Справа № 802/164/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кошевого Богдана Анатолійовича

представників позивача: Дубровіної М.В., Гонька О.М., Пастернак О.С., Давискиби В.В.

представників відповідачів: Майстера І.П., Берези А.М., Приймака В.М., Мусіровського О.А.

третіх осіб: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "Електромонтаж - 425", ТОВ "Оцетол", ТОВ "Матрікс - ВП-3", ПП "Докар", ОСОБА_9, ОСОБА_42, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39

до: Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області

про: визнання дій протиправними та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ :

16 січня 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Вінницький облавтодор") з позовом до Державної фінансові інспекції у Вінницькій області (далі - ДФІ у Вінницькій області), Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області (далі - ДФІ у Хмельницькій області) про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами відповідачів у період з 14.08.2012 року по 05.11.2012 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Вінницький облавтодор" за період з 01.07.2010 року по 01.08.2012 року, за результатами якої складено акт від 12.11.2012 р. № 06-15/25.

21.12.2012 року на адресу ДП "Вінницький облавтодор" надійшла вимога Державної фінансової інспекції у Хмельницькі області від 12.12.2012 р. № 22-05-03-14/9018 про усунення порушень, виявлених ревізією.

Позивач вважає, що дії відповідачів щодо проведення ревізії та висновки викладені в акті ревізії, на підставі яких винесена вимога, є протиправними та просить суд:

визнати протиправною діяльність посадових осіб ДФІ у Вінницькій області та ДФІ у Хмельницькій області при проведенні планової ревізії;

визнати протиправними та скасувати пункти 3, 10, 11, 12 вимоги ДФІ у Хмельницькій області від 12.12.2012 р. № 22-05-03-14/9018 про усунення порушень виявлених ревізією.

У судовому засіданні 07.02.2013 року представником позивача подано письмову заяву про уточнення позовних вимог (т. 2 а.с. 59), в якій він просив визнати протиправними та скасувати пункти 10, 11, 12 вимоги ДФІ у Хмельницькій області від 12.12.2012 р. № 22-05-03-14/9018 про усунення порушень, виявлених ревізією, а позовну вимогу в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги ДФІ у Хмельницькій області від 12.12.2012 р. № 22-05-03-14/9018 - залишити без розгляду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року (т. 2 а.с. 60-61) клопотання представника позивача задоволено, позовну заяву ДП "Вінницький облавтодор" від ДФІ у Вінницькій області, ДФІ у Хмельницькій області про визнання протиправними дій та скасування вимоги в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги ДФІ у Хмельницькій області від 12.12.2012 р. № 22-05-03-14/9018 про усунення порушень, виявлених ревізією залишено без розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, додаткових поясненнях, та пояснення, наданих у судових засіданнях, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначено, що заявлений адміністративний позов є необґрунтований, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Протокольною ухвалою суду, із занесенням до журналу судового засідання (т. 2 а.с.62-63), до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "Матрікс - ВП-3", ТОВ "Оцетол", ПП "Докар", ТОВ "Електромонтаж - 425".

Ухвалою суду від 19.02.2013 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_9, ОСОБА_42, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, з 14.08.2012 року по 05.11.2012 року посадовими особами відповідачів проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Вінницький облавтодор" за період з 01.07.2010 року по 01.08.2012 року у відповідності до питань програми ревізії (т. 1 а.с. 232) та робочого плану (т. 1 а.с. 200-201).

Про початок проведення ревізії позивача повідомлено листом ДФІ у Вінницькій області від 20.07.2012 р. № 02-06-20-14/5436 (т. 1 а.с. 35).

З 31 серпня 2012 року проведення ревізії зупинялось для організації проведення зустрічних звірок з метою документального підтвердження виду та обсягів проведених операцій та розрахунків, що проводились підприємством, про що повідомлено позивача листом ДФІ у Вінницькій області від 31.08.2012 р. № 02-06-20-14/6552 (т.1 а.с. 38).

17 вересня 2012 року ревізію поновлено, про що повідомлено позивача листом ДФІ у Вінницькій області від 14.09.2012 р. № 02-06-20-14/6909 (т. 1 а.с. 39).

З 03 жовтня 2012 року проведення ревізії знову зупинялось для організації проведення зустрічних звірок з метою документального підтвердження виду та обсягів проведених операцій та розрахунків, що проводились підприємством, про що повідомлено позивача листом ДФІ у Вінницькій області від 03.10.2012 р. № 02-06-20-14/7358 (т. 1 а.с. 46).

29 жовтня 2012 року ревізію поновлено, про що повідомлено позивача листом ДФІ у Вінницькій області від 29.10.2012 р. № 02-06-20-14/7883 (т. 1 а.с. 47).

За результатами ревізії складено акт ревізії 12.11.2012 р. № 06-15/25 (т. 1 а.с. 48-110), підписаний в.о. директора та головним бухгалтером ДП "Вінницький облавтодор" із запереченнями, в якому зазначаються порушення, що, на думку відповідачів, були допущені позивачем.

Так, зокрема в акті ревізії (т. 1 а.с. 74-75) перевіряючими зазначено, що в актах приймання виконаних робіт субпідрядних організацій філії ДП "Вінницький облавтодор" "Тульчинський ДЕД", а саме: ТОВ "Електромонтаж - 425", ТОВ "Оцетол", ТОВ "Матрікс - ВП-3", ПП "Докар", за ревізійний період не вірно розраховані загальновиробничі витрати. Тобто до І блоку загальновиробничих витрат не прийнятий знижувальний коефіцієнт К=0,4123, до ІІІ блоку загальновиробничих витрат не прийнятий знижувальний коефіцієнт К=0,7821, що, в свою чергу, призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 50864,22 грн., чим порушено вимоги п. 3.3.10.1 граф 3 і 4, Додатків 3 і 4 ДБН Д.1.1-1-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174.

Операції з приймання завищеної вартості виконаних робіт по бухгалтерському обліку філії відображено за Дт рахунку 23 "Виробництво" та кредитом рахунку 631 "Розрахунку з вітчизняними постачальниками" в грудні 2010 року та в жовтні-грудні 2011 року.

Внаслідок допущеного порушення у рядку 040 форми звітності № 2 "Звіт про фінансові результати" завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 2010 рік на суму 3090,95 грн., за 2011 рік на суму 47773,27 грн., що є порушенням п. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Внаслідок допущених порушень філії та, відповідно, позивачу завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 50864,22 грн.

До таких висновків ревізори дійшли посилаючись на наступне.

Так, відповідно до вимог чинного законодавств, вартість будівництва визначається "Правилами визначення вартості будівництва", затвердженими наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174.

Згідно із цими Правилами, порядок визначення загально-виробничих витрат визначено розділом 4 пункту 4.2. Зокрема, для розрахунку загально-виробничих витрат їх перелік наведений у додатку 19 ДБН.Д.1.1-1-2000, групується у три блоки:

кошти на заробітну плату працівників;

відрахування на соціальні заходи, згідно із законодавством;

решта статей загально-виробничих витрат.

Загально-виробничі витрати визначаються по усереднених показниках граф 3 і 4, Додатків 3 і 4 ДБН Д.1.1-1-2000.

Відповідно до роз`яснень Держбуду України (лист від 09.07.2002 р. № 7/7-630), у випадку, коли в підрядній організації немає відокремлених виробничих структурних підрозділів, проводиться уточнення усереднених показників додатків 3 і 4 ДБН Д.1.1-1-2000 шляхом застосування до показників цих додатків знижувальних коефіцієнтів:

при розрахунку першого блоку загально-виробничих витрат до показників графи 3 К=0,4123;

при розрахунку третього блоку загально-виробничих витрат до показників графи 4 К=0,7821.

На думку ревізорів, позивачем до загальновиробничих витрат не застосовано, визначенні листом Держбуду України від 09.07.2002 р. № 7/7-630, знижувальні коефіцієнти.

Крім того, як слідує зі змісту акту (т. 1 а.с. 75-76), ревізією встановлено, що в актах приймання виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги Немирів-Ямпіль-Переправа в розділі "Інші супутні витрати" філією ДП "Вінницький облавтодор" "Тульчинський ДЕД" відображено витрати, пов`язанні з відрядженням працівників підрядних організацій на будови на загальну суму 80267,73 грн.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку документально підтверджено видатки на відрядження працівників для виконання робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги Немирів-Ямпіль-Переправа на загальну суму 56780,00 грн.

Видатки в сумі 23487,73 грн. не підтверджені первинними бухгалтерськими документами (авансовими звітами, посвідченнями про відрядження, рахунками) по акту приймання виконаних будівельних робіт № 16 за грудень 2011 року, що призвело до завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на суму 28185,27 грн. (з ПДВ) та, відповідно, є порушенням п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, п. 40 додатку Б ДБН Д.1.1-1-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174.

Операції з завищення вартості виконаних робіт по бухгалтерському обліку філії відображено за Дт рахунку 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки" та кредитом рахунку 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" у грудня 2011 року.

Внаслідок допущеного порушення у рядку 010 форми звітності № 2 "Звіт про фінансові результати" завищено дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2011 рік на суму 28185,27 грн., що є порушенням п. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та у рядку 040 форми звітності № 2 "Звіт про фінансові результати" завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 2011 рік на суму 28185,27 грн.

Також, в акті перевірки (т. 1 а.с. 76-77) зазначено, що в актах приймання виконаних робіт в розділі "Інші супутні витрати" філією ДП "Вінницький облавтодор" "Тульчинський ДЕД" враховано витрати по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом на загальну суму 121415,00 грн., в тому числі: (акт № 3 за жовтень 2011 року - 4822,00 грн., акт № 4 за листопад 2011 року -8483,00 грн., акт № 5 без дати - 6914,00 грн., акт № 6 без дати - 2387,00 грн., акт № 7 без дати - 3918,00 грн., акт № 8 без дати - 19723,00 гри., акт № 12 за листопад 2011 року - 5265,00 грн., акт № 13 за листопад 2011 року - 3278,00 грн., акт № 16 за грудень 2011 року - 36662,00 грн., акт № 18 за травень 2012 року - 14173,00 грн., акт № 19 без дати - 15790,00 грн.), посилаючись на розрахунок п. 39 додатку Б ДБН.Д. 1.1 -1-2000.

Проте, згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва глави 9 "інші роботи та витрати" (розрахунок № П-94), витрати по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом становлять 8536,00 грн. Різниця між витратами, згідно актів виконаних робіт, та нормативними витратами становить 112879,00 грн., що призвело до завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на суму 135454,80 грн., в т.ч. ПДВ, чим порушено п. 39 додатку Б ДБН.Д. 1.1-1-2000.

Операції з завищення вартості виконаних робіт по бухгалтерському обліку відображено філією за Дт рахунку 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки" та кредитом рахунку 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" в жовтні-грудні 2011 року та травні 2012 року.

Порушення допущено зі сторони виконавця головним інженером Філії ОСОБА_40, інженером І категорії Філії ОСОБА_41 та представниками Служби автомобільних доріг у Вінницькій області які склали та підписали акти приймання виконаних робіт ф. № КБ-2в.

В ході проведення ревізії, зведений кошторисний розрахунок із змінами та доповненнями глави № 9, які вказані в поясненні головного інженера Філії та інженера І категорії Філії, посадовими особами Філії не наданий.

Внаслідок допущених порушень у рядку 010 форми звітності № 2 "Звіт про фінансові результати" завищено дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2011 рік на суму 99499,20 грн., за 2012 рік на суму 35955,60 грн., що є порушенням п. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та, відповідно, завищено рядок 040 форми звітності № 2 "Звіт про фінансові результати" на вищесказані суми за відповідні періоди.

На акт перевірки уповноваженою особою ДП "Вінницький облавтодор" подано письмові заперечення від 21 листопада 2012 року № 1264 (т. 1 а.с. 113-124) за змістом яких жодне із зауважень позивача до уваги ДФІ у Вінницькій області прийнято не було.

Оскільки, за результатами ревізії відповідачами встановлено ряд порушень та недоліків фінансово-господарської діяльності позивача, 21.12.2012 року на адресу ДП "Вінницький облавтодор" надійшла вимога ДФІ у Хмельницькій області від 12.12.2012 р. № 22-05-03-14/9018 про усунення порушень, виявлених ревізією (т. 1 а.с. 126-129).

Відповідно п. 10, 11, 12 зазначеного листа-вимоги позивача зобов`язано:

відобразити в обліку дебіторську заборгованості по розрахунках з контрагентами ТОВ "Електромонтаж - 425", ТОВ "Матрікс - ВП-3", ТОВ "Оцетол", ПП "Докар" за невиконані роботи (різницю у вартості виконаних робіт) в сумі 50864,22 грн. Стягнути з зазначених контрагентів кошти в загальній сумі 50864,22 грн., в тому числі, шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт. В іншому випадку стягнути із осіб, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.. 130-136 КзПП;

повернути кошти замовнику в сумі 28185,27 грн. або виконати відповідний обсяг робіт чи надати послуги на зазначену суму;

повернути кошти замовнику в сумі 135454,80 грн. або виконати відповідний обсяг робіт чи надати послуги на зазначену суму.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 765 від 20.07.2011 р., утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фінансової інспекції шляхом перетворення територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління за переліком згідно з додатком та установлено, що територіальні органи Головного контрольно-ревізійного управління, які перетворюються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Згідно з п. 2 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06р. № 550 (далі - Порядок), інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до п. 35 Порядку результати ревізії викладаються в акті. Пунктом 40 Порядку визначено, що у разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

Як встановлено судом, акт ревізії фінансово-господарської діяльності підписаний уповноваженими особами позивача із запереченнями.

Пунктом 46 Порядку передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Суд не погоджується з порушенням, викладеним у пункті 10 листа-вимоги від 12.12.2012 р. № 22-05-03-14/9018, а отже вважає його протиправним, з огляду на наступне.

Так, до складу ДП "Вінницький облавтодор" входять 32 структурних підрозділи - філії, у тому числі "Тульчинський ДЕД".

Філією позивача "Тульчинський ДЕД", а також самим позивачем, укладено договори із субпідрядними організаціями ТОВ "Електромонтаж - 425", ТОВ "Оцетол", ТОВ "Матрікс - ВП-3", ПП "Докар" про надання деяких будівельних послуг по капітальному ремонту автомобільної дороги О-02-27-02 Немирів-Ямпіль-переправа км. 0+00-км. 3+400 (т. 2 а.с. 77-90), який проводиться ДП "Вінницький облавтодор" на замовлення Служби автомобільних доріг у Вінницькій області.

За результатами наданих субпідрядними організаціями ТОВ "Електромонтаж - 425", ТОВ "Оцетол", ТОВ "Матрікс - ВП-3", ПП "Докар" будівельних послуг по капітальному ремонту автомобільної дороги О-02-27-02 Немирів-Ямпіль-переправа км. 0+00-км. 3+400, складено акти прийняття виконаних будівельних робіт. (т. 2 а.с. 91-118).

Ревізорами в акті ревізії зазначено, що в актах приймання виконаних будівельних робіт субпідрядних організацій ТОВ "Електромонтаж - 425", ТОВ "Оцетол", ТОВ "Матрікс - ВП-3", ПП "Докар" за ревізійний період філією ДП "Вінницький облавтодор" "Тульчинський ДЕД" завищено розраховані загальновиробничі витрати.

Тобто, до І блоку загальновиробничих витрат не прийнятий знижувальний коефіцієнт К=0,4123, до ІІІ блоку загальновиробничих витрат не прийнятий знижувальний коефіцієнт К=0,7821, що, в свою чергу, призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 50864,22 грн.

При цьому, ревізори в акті ревізію вказували на те, що необхідність застосування знижувальних коефіцієнтів до загальновиробничих витрат встановлена листом Держбуду України від 09.07.2002 р. № 7/7-630.

Однак, дослідивши лист Держбуду України від 09.07.2002 р. № 7/7-630, суд встановив, що в останньому взагалі не зазначено про застосування знижувальних коефіцієнтів при розрахунку загально-виробничих витрат, в даному листі лише наведено структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України.

Крім того, посилаючись в акті перевірки на зазначений лист ревізорами не врахованого наступне.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

З даного слідує, що органи держаного фінансового контролю, в тому числі їх посадові особи, в своїй діяльності повинні керуватись рішеннями компетентних суб`єктів права, нормативно-правовими актами, які встановлюють (змінюють, скасовують) правові норми з метою регулювання суспільних.

В даному випадку слід зазначити, що лист Держбуду України від 09.07.2002 р. № 7/7-630 по своїй суті не відноситься до нормативно-правових актів, оскільки у ньому відсутні ознаки останніх і, взагалі, він не встановлює жодних правових норм.

Вищевикладене свідчить про те, що ревізори не могли посилатись на нього при визначенні встановлених під час перевірки порушень ДП "Вінницький облавтодор", а лише могли використовувати його в якості рекомендацій.

Також, слід зазначити, що позивачем до матеріалів справи додано розрахунки (т. 6 а.с. 24-38), з яких слідує, що знижувальні коефіцієнти при розрахунку загально-виробничих витрат застосовувались.

Оглянувши в судовому засіданні дані розрахунки, ревізори зазначили, що позивачем застосовувались знижувальні коефіцієнти, але не в тому розмірі, при цьому вказав, що вказані розрахунки під час перевірки позивачем не надавались.

Однак, суд критично оцінює посилання ревізорів на ненадання позивачем даних розрахунків під час ревізії з огляду на те, що в матеріалах справи не міститься жодних доказів (актів, тощо) в підтвердження вказаних аргументів.

Також, суд не погоджується із пунктами 11,12 листа-вимоги від 12.12.2012 р. № 22-05-03-14/9018 та вважає їх протиправними з наступних підстав.

Так, для прискорення строків виконання робіт по капітальному ремонту по капітальному ремонту автомобільної дороги О-02-27-02 Немирів-Ямпіль-переправа км. 0+00-км. 3+400, позивачем прийнято рішення про залучення до виконання робіт робітників своїх філій (Тульчин РАД, Томашпіль РАД, Шаргород РАД, Чернівці РАД, Ямпіль РАД, Могилів-Подільська ДЕД, Могилів-Подільська РАД, дільниці Тульчинської ДЕД - Брацлавська, Журавлівська, Томашпільська, Клембівська), про що листом № 171 від 30.09.2011 року (т. 1 а.с. 141), повідомлено замовника - Службу автомобільних доріг у Вінницькій області.

При цьому в даному листі вказано, що перевезення даних працівників здійснюватиметься автотранспортом щоденно, що збільшить складову вартості по перевезенню робітників, обраховану у договірній ціні, в зв`язку з чим, позивач просив замовника, Службу автомобільних доріг у Вінницькій області, погодити збільшення коштів на перевезення (близько 110 000 грн.) за рахунок економії коштів на проживання у складовій відрядження (близько 150 000 грн.).

З метою погодження перерозподілу коштів, Служба автомобільних доріг у Вінницькій області звернулась з листом від 06.10.2011 р. № 1177 (т. 1 а.с. 142) до директора Вінницького ВКП ДП "Укрдіпродор", в якому просила погодити збільшення коштів на перевезення працівників, а також витрати на доплати працівникам у зв`язку з втратами часу на проїзд від місця розміщення будівельних організацій (філій) до об`єкта, за рахунок економії коштів по главі 9 зведеного кошторисного розрахунку - інші роботи та витрати.

Як видно з резолюції на даному листі, Вінницький ВКП ДП "Укрдіпродор" погодив збільшення коштів на перевезення працівників, а також витрати на доплати по главі 9 "інші роботи та витрати" зведеного кошторисного розрахунку в межах кошторисної вартості.

Зазначаючи в акті ревізії про те, що позивачем в актах приймання виконаних робіт в розділі "інші супутні витрати" враховано витрати по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом на загальну суму 121415,00 грн., в той час як, до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва глави 9 "інші роботи та витрати" (договірної ціни) були внесені витрати по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом всього лише на суму 8536,00 грн., ревізорами не враховано, що відповідно до додатку Б ДБН.Д. 1.1-1-2000, витрати на перевезення працівників відносяться до однієї статті витрат, що і витрати на відрядження - "інші супутні витрати".

Також, не враховано, що витрати на перевезення працівників здійснювались позивачем за рахунок економії коштів на проживання у складовій відрядження.

Крім того, необхідно зазначити, що збільшення коштів на перевезення працівників було погоджено позивачем із замовником.

Також, необхідно зазначити, що позивачем погоджено із замовником включення до глави 9 зведеного кошторисного розрахунку "інші роботи та витрати" витрати на доплати працівникам у зв`язку з втратами часу на проїзд від місця розміщення будівельних організацій (філій) до об`єкта, розмір яких внесено до акту приймання виконаних будівельних робіт № 16 за грудень 2011 року.

При цьому, усі розрахункові показники, що включені у акти виконаних робіт обраховані відповідно діючим нормативно-правовим актам України, підтверджені фактичними витратами за даними бухгалтерії: авансовими звітами, посвідченнями про відрядження, довідками про витрати на відрядження з зазначенням кількості відряджувальних та витрат на проживання, добові, маршрутними листами на перевезення, табелями на нарахування доплат працівникам за втрати часу на проїзд до об'єкту та назад, які не включені в нарахування основної заробітної плати, а також наказами про відрядження (т. 2 а.с. 11-34, т. 3 а.с. 58-250, т. 4 а.с. 1-27).

Суд критично оцінює посилання ревізора в акті перевірки на ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів (авансових звітів, посвідчень про відрядження, рахунків) по акту приймання виконаних будівельних робіт № 16 за грудень 2011 року на підтвердження видатки на відрядження, оскільки в матеріалах справи не міститься жодних доказів (актів, тощо) в підтвердження їх ненадання.

Враховуючи вищезазначене, та виходячи з того факту що всі витрати на відрядження, доплати та перевезення відносяться до однієї глави 9 (інші витрати), які документально підтверджені фактичними витратами підрозділів ДП "Вінницький облавтодор", здійсненні в межах кошторисної вартості та погодженні з замовником, суд вважає, позивачем правомірно включено до глави № 9 (інші витрати) витрати перевезення працівників та доплати у зв`язку з втратами часу на проїзд від місця розміщення будівельних організацій (філій) до об`єкта.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про визнання протиправними та скасування пунктів 10, 11,12 вимоги ДФІ у Хмельницькій області від 12.12.2012 р. № 22-05-03-14/9018.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною діяльності посадових осіб відповідачів - ДФІ у Вінницькій області та ДФІ у Хмельницькій області при проведенні планової ревізії, то суд прийшов до висновку, що дана вимога не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як слідує із позовної заяви та пояснень, наданих представниками в судових засіданнях, протиправність дій відповідачів полягає у тому, що ревізію розпочато ДФІ у Вінницькій області, а продовжено ДФІ у Хмельницькій області. При цьому вказували, що акт ревізії виконано на бланку ДФІ у Вінницькій області посадовими особами ДФІ у Хмельницькій області.

Однак, в даному випадку варто зазначити наступне.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Такі функції виконуються Державною фінансовою інспекцією України, що передбачено п. 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі - Положення №499/2011). Пунктом 7 Положення №499/2011 встановлено, що Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи, до яких відноситься і відповідачі.

Державна фінансова інспекція України, листом від 30.08.2012 року №06-18/1251 "Про проведення ревізії" (т. 1. а.с. 206), з метою підвищення результативності ревізії ДП "Вінницький облавтодор", доручила її проведення з 04.09.2012 року Державній фінансовій інспекції у Хмельницькій області та поклала на останню відповідальність за її проведення.

З вказаного слідує, що продовження проведення ревізії ДП "Вінницький облавтодор" ДФІ у Хмельницькій області, після початку її проведення ДФІ у Вінницькій області, здійснено за безпосередньою вказівкою Державної фінансової інспекції України, в підпорядкуванні якого знаходяться відповідачі.

Враховуючи те, що оскаржувані дії відповідачів вчиненні на виконання доручення вищестоящого органу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною діяльності посадових осіб відповідачів - ДФІ у Вінницькій області та ДФІ у Хмельницькій області при проведенні планової ревізії задоволенню не підлягають.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи, встановлених судом, вбачається, що відповідачами повністю не доведено правомірності своїх дій, відтак частково позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Надаючи оцінку діям відповідачів, суд виходив із того, що відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки, платіжним дорученням № 15 від 16.01.2013 року (а.с. 2) підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 34,41 грн., а адміністративний позов задоволено частково, суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 17,20 грн. судового збору, шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунків Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 10, 11, 12 вимоги Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області від 12.12.2012 року №22-05-03-14/9018 про усунення порушень, виявлених ревізією.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 27, код ЄДРПОУ 32054743 ) судовий збір в розмірі 17 грн. 20 коп. (сімнадцять гривень 20 копійок) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунків Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна