Ухвала суду № 29964883, 27.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/42102/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. за участю секретаря Титенко М.П.за участю представників: позивача:не з'явився, відповідача:Радченка О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вибір-Регіон»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012

у справі № 2а-1870/640/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вибір Регіон»

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вибір-Регіон»(надалі -позивач, ТОВ «Вибір-Регіон») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (надалі -відповідач, Конотопська МДПІ Сумської області), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 28.12.2011 № 0001201512.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вибір-Регіон»до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 28.12.2011 №0001201512.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вибір-Регіон»до Західної Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 08.11.2011 посадовою особою відповідача проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року, про що 18.11.2011 складено акт №481/10/15-3/36613408 (надалі акт).

Під час перевірки встановлено, включення позивачем до складу податкового кредиту вересня місяця суму податку на додану вартість у розмірі 171 666,67 грн., згідно податкової накладної від 09.09.2011 № 50, виписаної ПВП «Вибір», що спричинило завищення суми податкового кредиту на 171 666,67 грн.

На підставі висновків акта перевірки позивачу збільшено суму, яка за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у розмірі 171 667,00 грн.

Не погодившись із висновками перевірки, позивач звернувся до Конотопської МДПІ Сумської області із запереченням на акт камеральної перевірки. За результатами розгляду заперечення, результати камеральної перевірки залишені без змін, а заперечення до акта без задоволення.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 18.11.2011 № 481/10/15-3/36613408 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2011 №0001201512, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів у розмірі 214 583,34 грн., у т.ч. 171 666,67 грн. за основним платежем та 42 916,67 грн. штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту податкову накладну від 09.09.2011 № 50 на суму 171 666,67 грн., виписану ПВП «Вибір», яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2011 року, що відповідає фактичним обставинам та не спростовано наданими допустимими доказами.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими, та такими, що суперечать нормам матеріального права, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень з 1 січня 2012 року.

Згідно з абз. 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексуУкраїни, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При цьому, перелік підстав, за яких податковий орган має право на проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України (пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).

Такий перелік підстав затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», згідно якого підставою для проведення перевірки є існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

Із аналізу наведених вище норм, колегія суддів приходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив, що розбіжності, які виникли між сумою податкового кредиту платника податків та сумою податкових зобов'язань його контрагентів, можуть бути усунені за результатами проведення камеральної перевірки.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне звернути увагу на те, що чинне законодавство не встановлює заборони платнику податків, з метою усунення розбіжностей між сумою податкового кредиту платника податків та сумою податкових зобов'язань його контрагентів, надавати відповідні уточнення вже після отримання акта камеральної перевірки, як і не встановлює для нього обов'язку щодо подачі до податкового органу виправленого реєстру податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, що матеріалами справи (договір від 24.01.2011 № 121/01-11 на поставку крохмалю картопляного не модифікованого, договір від 24.01.2011 № 9101-11 на поставку крохмалю тапіокового, лист від 09.09.2011 № 24 про зміну призначення платежу по платіжному дорученню від 09.09.2011 № 2237, податкові накладні №№ 50, 49 від 09.09.2011) підтверджується, що податкова накладна від 09.09.2011 № 50 на суму 1 030 000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 171 666, 67 грн. не була відображена у Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2011 року, у зв'язку з тим, що позивачем була виявлена помилка щодо призначення платежу, яка вчасно була виправлена, а на зазначену суму сформовані податкові накладні, отримані від Приватного виробничого підприємства «Вибір», а саме: податкова накладна від 09.09.2011 № 50 на суму 585 000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 97 500,00 грн. та податкова накладна від 09.09.2011 № 49 на суму 445 000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 74 166,67 грн.

Із наведеного вбачається, що оскільки сума податку на додану вартість по податковій накладній від 09.09.2011 № 50 була менше ніж 100 000,00 грн., у контрагента позивача був відсутній обов'язок щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, визнавши вимоги позивача такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином підтвердженими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вибір-Регіон»задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 у справі № 2а-1870/640/12 скасувати.

3. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 у справі № 2а-1870/640/12 залишити в силі.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.