Ухвала суду № 29964344, 27.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/91396/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М.розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011

у справі № 2а-1870/2382/11

за позовом Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс»

до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Ромнитеплосервіс» (надалі -позивач, КП «Ромнитеплосервіс») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (надалі -відповідач, Роменська МДПІ Сумської області), у якому просило суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011 № 0000232301.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 адміністративний позов КП «Ромнитеплосервіс»до Роменської МДПІ Сумської області задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011 № 0000232301 у частині збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 156 337,19 грн., у тому числі 125 069,75 грн. основного платежу та 31 267,44 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати їх рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу податкового органу не надав.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 28.02.2011 по 21.03.2011 представниками відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2010 року.

Проведеною перевіркою відображеного показника за 2-4 квартали 2009 року, 1-4 квартали 2010 року на підставі первинних документів, банківських виписок, головної книги встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у сумі 488 279,00 грн. у 2 кварталі 2010 року.

За результатами перевірки 28.03.2011 складено акт документальної перевірки № 290/2301/30880163, та на його підставі винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011 № 0000232301, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 189 495,00 грн., у т.ч. 151 596,00 грн. основного платежу та 37 899,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Часткового задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно вимог Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі -Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), не включаються до складу валового доходу вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень, - з огляду на що дійшов висновку про безпідставність донарахування позивачу податку на прибуток у розмірі 122 069,75 грн. та 30 517,44 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що безоплатно отриманий позивачем за рішенням Роменської міської ради від 27.04.2010 № 68 об'єкт «вулиця Київська реконструкція на суму 488 279,00 грн.»у рахунок збільшення статутного фонду, з метою здійснення експлуатації у випадках, передбачених законодавством, не включається до валового доходу підприємства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано відповідачем, позивач є спеціалізованим експлуатуючим підприємством з теплозабезпечення.

Згідно рішення виконавчого комітету Роменської міської ради від 27.04.2010 № 68 та акта приймання-передачі від 05.05.2010, головним управлінням міського господарства було передано до статутного фонду КП «Ромнитеплосервіс»теплові мережі по вулиці Київська - реконструкція на суму 488 279,00 грн.

Статутний фонд КП «Ромнитеплосервіс»Роменської міської ради відповідно до установчих документів на момент його створення складав: - у первісній редакції статуту затвердженого рішенням 15 сесії Роменської міської ради 23 скликання від 28.04.2000 та зареєстрованого розпорядженням міського голови від 30.05.2005 № 206 -15 000,00 грн.; у редакції статуту в новій редакції, затвердженого 9 сесією Роменської міської ради від 30.05.2007, та зареєстрованого державним реєстратором Роменської міської ради Гусєвим М.М. 29.12.2007, станом на 31.12.2010 -15 000,00 грн.

На підставі рішення виконавчого комітету Роменської міської ради від 27.04.2010 № 68, КП «Ромнитеплосервіс»змін до статуту внесено не було, як і не було збільшено розміру статутного капіталу.

Водночас, у судовому засіданні суду першої інстанції було встановлено, що вказані теплові мережі по вулиці Київська - реконструкція на суму 488279 грн. були віднесенні до основних фондів позивача.

У відповідності до підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включається до складу валового доходу вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством, а саме: у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень.

При цьому, вказана вище норма Закону не містить застережень щодо невключення до валового доходу вартості безоплатно отриманих об'єктів у разі невнесення/невчасного внесення змін до статуту підприємства та розміру статутного капіталу.

Таким чином, на підставі підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем правомірно не включено до складу валового доходу вартість безоплатно отриманих теплових мереж.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить висновку, що суди попередніх інстанцій під час вирішення справи обґрунтовано застосували положення підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та визнали недійсним податкове повідомлення-рішення від 08.04.2011 № 0000232301 у частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання у розмірі 156 337,19 грн.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 у справі № 2а-1870/2382/11 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М. З оригіналом згідно