Ухвала суду № 29964236, 26.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/46861/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортеця-СМ»

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011 року

по справі №2а/0270/281/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортеця-СМ»(надалі - ТОВ «Фортеця-СМ»)

до Державної податкової інспекції у м.Вінниці (надалі -ДПІ у м.Вінниці)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.01.2007р. №0000142310/0 та №00000132310/0.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За результатами останнього розгляду постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.04.2011р. залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2011р., в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідачем заявлено клопотання про здійснення заміни Державної податкової інспекції у м.Вінниці її правонаступником Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Фортеця-СМ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.12.2003р. по 30.09.2006р., за результатами якої складено акт № 84/2310/32754332 від 23.01.2007р.

В згаданому акті, на думку податкового органу встановлено порушення:

- п.3.1, ст.3 п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: підприємством занижено податок на прибуток за 2004р. по господарській операції з ПП «Мода Трейд»та за 2006р. по господарський операціях з купівлі продажу векселів по договорам №24/0 від 22.06.2006р. та №КВ-28 від 19.05.2006р.;

- п.п.7.3.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження підприємством податку на додану вартість за квітень 2004р. по господарській операції з ПП «Мода Трейд», квітень, травень, червень 2006р.

На підставі вказаного акту податковим органом були прийняті податкові повідомлення рішення №0000142310/0 від 23.01.2007р., яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість та №0000132310/0 від 23.01.2007р., яким визначено зобов'язання з податку на прибуток.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанції цілком правильно та обґрунтовано виходили з наступного.

Між ТОВ «Фортеця СМ»та ТОВ «Ірбіс»було укладено договір купівлі-продажу №КВ26 від 18.05.2006р., за яким ТОВ «Фортеця-СМ»придбало у ТОВ «Ірбіс»від імені якого діяло ТОВ «Івто»простий вексель №3227995479 на суму 12000000,00грн.

У порушення п.1.1. договору ТОВ «Фортеця-СМ»не оплатило купівельної вартості векселя коштами на рахунок ТОВ «Ірбіс», а розрахувалось власним простим векселем вартістю 12000000,00грн.

На підставі договору купівлі-продажу векселів №23/1 від 22.06.2006р., ТОВ «Фортеця-СМ»від імені якого діяло ВАТ «Інвестиційна компанія «ОВІБА-ІК»придбало у ТОВ «Кванта-П»прості векселі №3227998562 та №3227999566 на суму 12000000,00грн.

Оплата згідно договору проводиться шляхом оплати купівельної вартості векселя на рахунок ТОВ «Кванта-П»або цінними паперами. За зазначеною угодою ТОВ «Фортеця-СМ»розрахувалось з ТОВ «Кванта-П»власним простим векселем вартістю 12000000,00грн.

Крім того, між ТОВ «Фортеця-СМ»та ТОВ «Лан»були укладені угоди №КВ28 від 19.05.2006р. та № 24/1 від 22.06.2006р., відповідно до яких ТОВ «Фортеця-СМ»продало три прості векселі, придбані за угодами №КВ-26, №23/1, за які ТОВ «Лан» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Фортеця-СМ»24000000,00грн., які були проведені по балансовому рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Згідно зі ст.14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»на момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону.

Відповідно до п.п.7.6.1 п.7.6.ст.7 цього ж Закону платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Як встановлено судами, згідно угод №КВ-28 від 19.05.2006р. та №КВ-24/1 від 22.06.2006р. на рахунок ТОВ "Фортеця-СМ" від ТОВ "Лан" було перераховано 24000000грн. Сума податку на прибутку від зазначеного доходу становить 6000000грн., які не були зазначені позивачем у податковій декларації з податку на прибуток, тому сума 6000465грн. податку на прибуток, донарахована податковим органом ТОВ "Фортеця-СМ".

За таких обставин, судами обґрунтовано зазначено, що сума 6000465грн. податку на прибуток, донарахована податковим органом ТОВ «Фортеця-СМ»правомірно.

Щодо заниження позивачем податок на додану вартість в сумі 4664549р., у тому числі за квітень 2004р. на суму 372грн., квітень 2006р. на суму 3862944грн., травень 2006р. на суму 401233грн. та червень 2006р. 400000грн.

Відповідно до п.п.7.2.3., п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 даного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У відповідності до п.4.8. ст.4 вищевказаного Закону у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанції, факт обсягу поставок товарно-матеріальних цінностей ПП "Карнеро-Лайн" по податковій декларації №95814 підтверджує безтоварність операцій та ставить під сумнів податкові та видаткові накладні, виписані ТОВ "Фортеця-СМ".

Окрім того, наявність податкових та видаткових накладних, виданих постачальниками та оформлених із дотриманням чинного законодавства є обов'язковою підставою для визначення податкового кредиту по податку на додану вартість, але не є вичерпною, оскільки предметом доказування є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення сум податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями.

Отже, враховуючи суму податкового кредиту ТОВ "Фортеця-СМ" внаслідок придбання цукру і перерахування коштів 29.05.2006р. та 29.06.2006р. ВАТ "Кожанський цукровий завод", а також з огляду на суму податкового зобов'язання внаслідок продажу векселів ТОВ "Лан" за угодами від 19.05.2006р. та 22.06.2006р., сума податкового зобов'язання податку на додану вартість за травень та червень 2006р. становить 800000грн.

Судами також встановлено, що позивачем у квітні 2004р. було занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 372грн. у зв'язку з не включенням до податкового обороту 1860грн., які надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ "Фортеця-СМ" від ПП "Мода-Трейд".

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Державну податкову інспекцію у м.Вінниці її процесуальним правонаступником Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортеця-СМ»-залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов