Ухвала суду № 29964133, 12.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року м. Київ К-33577/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Ланченко Л.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року

у справі № 2а-6544/09/0670

за позовом Коростенського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року, позов Коростенського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (позивач) до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (відповідач) задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000332301/0 від 25 березня 2008 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Коростенська ОДПІ Житомирської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку Коростенського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих з питань правомірності включення до податкового кредиту сум витрат на придбання товарів за рахунок безповоротної фінансової допомоги, перерахованої Житомирським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у вересні 2007 року, за результатами якої складено акт № 24/23-01/03967636 від 17 березня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332301/0 від 25 березня 2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 75 450,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37 725,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаних за рахунок бюджетних коштів основних засобів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, слід зазначити, що Закон № 168/97-ВР не передбачає особливостей щодо оподаткування операцій з придбання основних засобів за рахунок бюджетних коштів, а тому у разі придбання за рахунок дотацій, субсидій або трансфертів основних фондів, суми податку на додану вартість, сплачені при їх придбанні, можуть бути включені до складу податкового кредиту за умови дотримання платником податку умов Закону № 168/97-ВР щодо формування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, придбання позивачем установки високочастотної, комплекту обладнання для ультразвукової дефектоскопії, пресу механічного однокривошипного, пристрою керування роботи циклом ливарної машини здійснювалось з метою їх подальшого використання в межах власної господарської діяльності, а суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних у Приватного підприємства «Електросвіт»основних фондів, включено Коростенським учбово-виробничим підприємством Українського товариства сліпих до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли обґрунтованого висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 75 450,00 грн.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Ланченко Л.В.