Ухвала суду № 29963506, 05.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/4677/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря: Павленко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 01.03.2011 року №0000201720/0, №0000241720/0, №0000221720/0, 0000211720/0, від 12.05.2011 року №0000491720, №0000481720.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року позов задоволено частково, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 01.03.2011 року №0000201720/0, №0000211720/0, від 12.05.2011 року №0000491720.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року; за наслідками перевірки складено акт від 21.02.2011 року №96/17/НОМЕР_1.

Актом перевірки встановлено, зокрема:

- порушення позивачем ведення обліку доходів та витрат відповідно до книги обліку доходів та витрат, що призвело до завищення валового доходу в сумі 140344,66 грн., в т.ч. за 4 квартал 2009 року на 833,34 грн. та завищено за 2 квартал 2010 р. на 141178 грн., завищення валових витрат в сумі 194623 грн., в т.ч. за 3 квартал 2009 року на 24 895 грн., за 4 квартал 2009 року на 28550 грн., за 2 квартал 2010року на 141178 грн., та заниження оподаткованого доходу в сумі 54278,34 грн., в т.ч. за 3 квартал 2009 року на 24895 грн., за 4 квартал 2009 року на 29383,34 грн.;

- заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2009 рік на 8141,75 грн.;

- завищення позивачем податкового кредиту на 35288,17 грн., в тому числі за січень 2010 року на 1171,15 грн., за березень 2010 року на 4708,55 грн., за липень 2010 року на 22715,31 грн., за серпень 2010 року на 6693,16 грн.

01 березня 2011 року Уманською ОДПІ Черкаської області винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0000211720/0, яким на підставі акту перевірки за порушення ст. 13, абз. 17, абз. «б» пп. 14.1 п. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року №13-92 позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 8141,75 грн.;

- №0000201720/0, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 4.1, пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 44112,71 грн., у тому числі за основним платежем 29408,47 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 14704.24 грн.;

- №0000241720/0, яким на підставі акту перевірки за порушення пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за 6 місяців 2010 року на 6046,36 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації в Черкаській області від 04.05.2011 року №11605/2501 податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011 року №0000241720/0 в частині зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 166,00 грн. скасоване, в іншій частині залишено без змін.

У зв'язку із цим відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 12 травня 2011 року №0000491720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за 6 місяців 2010 року на 5880,36 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року колегія суддів виходить з такого.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 01 березня 2011 року №0000211720/0, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 8141,75 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, на думку відповідача позивачем у 2009 році завищено валові витрати на 53445,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2009 року на 24895,00 грн., за ІV квартал 2009 року на 28550,00 грн. В обґрунтування завищення валових витрат орган державної податкової служби посилається на розбіжність даних, зазначених позивачем у деклараціях за 2009 рік та даних за результатами перевірки. Зазначене порушення призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на 8016,75 грн.

Відповідно до положень статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 4 статті 14 зазначеного Декрету громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Відповідно до вимог пункту першого статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2 статті 9 Закону № 996-ХІV та п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року №168/704), первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2 статті З Закону № 996-ХІV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На підтвердження правомірності формування бухгалтерського та податкового обліку судом першої інстанції було витребувано, а позивачем надано, прибуткові, видаткові та коригуючи накладні за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року; акти виконаних робіт, податкові накладні, рахунки-фактури, виписані постачальниками на підтвердження надання послуг з оренди та комунальних послуг; банківські виписки за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року по розрахунковому рахунку №2000101300285, відкритому позивачем у Черкаській філії TOB «Укрпромбанк»; реєстри платіжних документів, в розрізі покупців позивача, за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року; оборотно - сальдові відомості в розрізі постачальників позивача, станом на 01.04.2009 року.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що прибуткові, видаткові та коригуючі накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, рахунки-фактури за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, отримані позивачем від постачальників, за своєю формою відповідають вимогам ст. 9 Закону № 996-ХІV та п.2 Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, тому є підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку.

Також, на підтвердження правомірності формування бухгалтерського та податкового обліку позивачем був наданий кредитний договір від 30 листопада 2006 року №78/кв-06, укладений з TOB «Український промисловий банк» про надання позивачу кредиту у сумі 212500 грн. на придбання нерухомості та кредитний договір від 19 липня 2007 року №161/07, укладений з ЗАО КБ «Приватбанк» про надання позивачу кредиту для поповнення обігових грошових коштів та розрахунків з діловими партнерами.

Відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що у податковій звітності платників податків не відображаються витрати з придбання нерухомості, а відображаються понесені валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу у будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Тому, не підлягають включенню до складу витрат проценти, сплачені за умовами кредитного договору від 30 листопада 2006 року №78/кв-06 з коштів, отриманих на придбання нерухомості, але включаються не прострочені проценти за кредитним договором від 19 липня 2007 року №161/07, отриманого для поповнення обігових грошових коштів та розрахунків з діловими партнерами.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року позивачем сплачувалися відсотки по кредитному договору від 19.07.2007 року №161/07 у розмірі 58576,25 грн., які на думку колегії суддів відповідно до вимог пп. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносяться до витрат позивача, пов'язаних з отриманням доходу.

Таким чином, відповідачем не доведено заниження позивачем валових витрат на суму 55290,00 грн., пов'язаних з отриманням реалізованих товарів, та відповідно, не доведено завищення витрат у сумі 53445,00 грн. з урахуванням 1845,00 грн., пов'язаних з отриманням послуг з оренди приміщень та комунальних послуг, що відображені в акті перевірки та заниження податку на доходи фізичних осіб на 8016,75 грн.

Зазначені обставини підтверджуються висновками судово-економічної експертизи від 05.11.2012 року №734-Б, що була призначена судом першої інстанції у даній справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення - рішення від 01 березня 2011 року №0000211720/0.

Щодо податкових повідомлень - рішень від 01 березня 2011 року №0000201720/0 та від 12 травня 2011 року №0000491720, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за січень 2010 року на 1171,15 грн. та березень 2010 року на 4708,55 грн. виникло в результаті непроведення позивачем коригування податкового кредиту за вказаний період з контрагентом ДП «Фірма Леда».

Також, з акту перевірки вбачається, що позивачем в січні та березні 2010 року був повернутий товар ДП «Фірма Леда» на загальну суму 35278,20 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 5879,70 грн., у зв'язку з його пошкодженням; оплата за зазначений товар позивачем не проводилася і тому податковий кредит не формувався.

В обґрунтування завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на довідку спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі від 21.01.2011 р. № 58/15-4/24761695/5, відповідно до якої ДП «Фірма Леда» проведено коригування податкового зобов'язання по виписаних податкових накладних позивачу згідно розрахунків коригування у січні 2010 року на суму ПДВ 1171,15 грн. та березні 2010 року на 4708,55 грн. На думку відповідача, позивачем порушені вимоги пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем не проведено коригування податкового кредиту в зазначених періодах та сумах ПДВ.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 зазначеного Закону якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Оскільки позивач податковий кредит за податковими накладними, виписаними ДП «Фірма Леда» не формував, то зобов'язання по коригуванню податкового зобов'язання та податкового кредиту по таких податкових накладних у нього відсутні. Відповідне коригування зобов'язано було здійснити тільки ДП «Фірма Леда».

Тому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення - рішення від 12 травня 2011 року №0000491720.

Як вбачається з акту перевірки, на думку органу державної податкової служби, податкові накладні від 23.07.2010 року №115 на загальну суму ПДВ 5454,69 грн., що виписані ТОВ «Ламела», від 12.07.2010 року №000349 на суму ПДВ 4349,52 грн., що виписана ТОВ «Аромат», від 06.07.2010 року №1071 на суму ПДВ 5919,46 грн., що виписана ТОВ «Завод побутової хімії «Мілам», від 12.07.2010 року №1176 на суму ПДВ 2052,58 грн., що виписана ТОВ «Алєкс», та від 30.06.2010 року №6548 на суму ПДВ 4939,06 грн., що виписана ДП «Фірма Леда», на період проведення перевірки не були належним чином оформлені, а тому не могли бути підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові накладні оформлені відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 39 - 44), тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо неправомірності формування податкового кредиту за їх рахунок, та, як наслідок, обґрунтовано встановив протиправність податкового повідомлення - рішення від 01 березня 2011 року №0000201720/0.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 11.03.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.