Ухвала суду № 29960287, 19.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 р.Справа № 2а-865/12/2170

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Гарник А.С.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Ерфольг-Україна" - Сологуб Олександри Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ерфольг-Україна" до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Ерфольг-Україна" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 лютого 2012 року №0000072300 та №0000082300, якими було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) на 254 172 грн. та зменшено залишок від'ємного значення з ПДВ на 100 924 грн., який був включений до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами позапланової невиїзної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування підприємством податкового кредиту на підставі безтоварних господарських операцій, у зв'язку з чим, були винесені оскаржені рішення. На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки товарність його господарських операцій достатньо підтверджується первинними документами.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області від 27 лютого 2012 року №0000072300, №0000082300.

В апеляційній скарзі ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ "Ерфольг-Україна" займається виробництвом паперу фільтрувального, фільтрів та фільтроелементів.

ДПІ у м. Херсоні прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 лютого 2012 року №0000072300 та №0000082300, якими було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 254 172 грн. та зменшено залишок від'ємного значення з ПДВ на 100 924 грн., який був включений до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки (№70/23-1/32412412 від 20 лютого 2012 року) ТОВ "Ерфольг-Україна" з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за листопад 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення п.198.1 ст. 198, п.п.200.1, 200.2. 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України, ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України.

Податкова інспекція встановила, що підприємством включено до податкового кредиту листопада 2011 року суму ПДВ в розмірі 3 911 952 грн. по операціям з постачальниками, по яким не встановлено фактичної поставки товару у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних або їх оформлення з порушенням.

В підтвердження факту поставки товару у позивача є рахунки, видаткові накладні та податкові накладні.

В листопаді 2011 року позивач придбав у ПМП "Конкорд", м. Северодонецьк, дисперсію ПВА, сума ПДВ склала 9 033,93 грн. Надані суду товарно-транспортні накладні (далі ТНТ) містять відомості про ціну і кількість товару, його масу, кількість місць, номер доручення, перевезення здійснював ПП ОСОБА_3 на замовлення позивача.

Позивач придбав у ТОВ "Солвент" латекс; сума ПДВ склала 42 390 грн. В акті перевірки зазначено, що ТНТ виписані з порушенням, а саме: в них не вказано порядковий номер, конкретно пункт розвантаження товару, відсутні відомості про вантаж; не вказана ціна товару та сума. При дослідженні ТТН було виявлено, що реквізити щодо ціни і суми є, ТТН мають серію та порядковий номер, пункт розвантаження зазначений правильно - м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 103. Посилання відповідача на те, що в ТТН на перевезення резинової суміші на суму 21 252 грн., у т. ч. ПДВ - 3 542 грн., від ТОВ "Завод Еластомер", м. Харків, не вказано порядковий номер, конкретно пункти навантаження та розвантаження товару, в не повній мірі відомості про вантаж, а саме: відсутні відомості про вид пакування, клас вантажу, маса брутто, підтвердились частково, в ТТН від 01.11.1 дійсно немає номера, але адреси вантажовідправника та вантажоодержувача зазначені повно, вказана маса брутто 0.7 тн. Згідно відомостям ТТН позивач самовивозом забирав метал від ТОВ "ТОП ЛТД", Запоріжжя, ПДВ - 6 448,75 грн. При перевірці встановлено, що ТНТ виписані з порушенням, а саме: в них не вказано порядковий номер, конкретно пункти навантаження та розвантаження товару, відсутній код вантажу, клас вантажу, маса брутто відомості про вантажно-розвантажувальні операції. Цей запис в акті перевірки не зовсім відповідає наданій суду ТТН, яка містить порядковий номер, пункти навантаження та розвантаження товару, масу брутто. При перевірці транспортної накладної на перевезення від ТОВ "ТОП ТП Спецснаб", м. Дніпропетровськ, поліефірного волокна на суму 99 000 грн., у т. ч. ПДВ - 16 500 грн. було виявлено, що ТНТ не містять конкретно пунктів навантаження та розвантаження товару, відсутній код вантажу, клас вантажу, маса брутто, відомості про вантажно-розвантажувальні операції. Але в наданій суду належним чином складеній ТТН №381 від 09 листопада 2011 року, адреси зазначені повністю.

Деякі з постачальників самостійно замовляли транспорт, тому до оформлення ТТН позивач не має відношення і не може нести відповідальності за можливі недоліки їх заповнення. Так, ТТН, які підтверджують перевезення дисперсії ПВА на суму 731 760 грн., у т. ч. ПДВ - 121 960 грн. від ТОВ "Омега", м. Донецьк, замовником та власником транспорту вказано ТОВ "Омега", в ТНТ від 03, 11 та 14 листопада 2011 року дійсно немає порядкових номерів, виду перевезень, виду пакування, але є відомості про водія ОСОБА_4 Згідно з договором позивач придбав у ТОВ "Мадіс", м. Київ, целюлозу (ПДВ - 104 457,13 грн.), при перевірці встановлено, що ТНТ виписані з порушенням, в них не вказано порядковий номер, суму товару, вид пакування, клас вантажу, маса брутто. ТТН були оформлені ТОВ "Мадіс", як замовником перевезення. При придбанні від ТОВ "Техпромальянс", м. Київ, емульсії ГКЕ-50-94 М (ПДВ - 7 000 грн.) замовник транспорту був продавець, при перевірці ТНТ не була надана, але до суду позивач надав ТТН від 01 листопада 2011 року, в якій зазначений перевізник ПП "Аруріс-М", вантаж був вивезений від ТОВ "Техпромальянс", м. Бровари, вул. Залізнича, 12.

В деяких випадках ТТН і не повинні були оформлятись, як наприклад, при придбанні у ТОВ "Сервісна Компанія Формула", м. Київ, бензину, дизпалива (ПДВ - 12 377,48 грн.), оскільки за договором з даним продавцем позивачу видавались пластикові смарт-карти, за якими він отримував паливно-мастильні матеріали на АЗС даного продавця. Деякі товари були доставлені за допомогою служби доставки кур'єрської пошти, як наприклад, стречева плівка від ТОВ "СІРІУС ЕКСТРУЖЕН", м. Хмельницький, ПДВ - 3276,29 грн., або клейка лента від ТОВ "Імко ЛТД", м. Київ, (ПДВ - 3 715,80 грн.).

Не всі ТТН були надані на перевірку, що відображено в акті перевірки. Також суду були надані ТТН, які зазначені в акті перевірки як відсутні.

Позивач пояснює ненадання ТТН на перевірку тим, що ці накладні не запитувались, бо не відносяться до первинних бухгалтерських документів, за якими формувались валові витрати та податковий кредит. ДПІ офіційно витребувані копії ТТН тільки листом від 17 лютого 2011 року №774/10/23-004, в останній день перевірки, що позбавило позивача можливості своєчасно виконати цю вимогу. У п'ятницю 17 лютого 2011 року підприємство не встигла надати витребувані документи, а в понеділок вже був наданий акт перевірки на підпис.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про нереальність правочинів, укладених позивачем з контрагентами-постачальниками не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями і ґрунтуються лише на припущеннях. Разом з тим, документи, надані позивачем, достатньо підтверджують фактичне виконання всіх його господарських операцій. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 198 ПК України.

В апеляційній скарзі ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області вказується, що позивачем включено до податкового кредиту листопаду 2011 року суми ПДВ по операціям з постачальниками, по яким не встановлено фактичної поставки товару у зв'язку з відсутністю ТТН або їх оформлення з порушеннями Закону України "Про автомобільний транспорт", "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених Наказом Мінтранспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207 "Про затвердження переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні", у зв'язку з чим, оскаржене рішення є правомірним.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198).

З матеріалів справи вбачається, що позивач представив на перевірку належним чином оформлені рахунки щодо оплати отриманих товарів, видаткові та податкові накладні, а також ТТН, оформленими з певними недоліками.

Податковим органом не було встановлено будь-яких дефектів у правовому статусі контрагентів позивача або відсутність у них фізичних, технічних та технологічних можливостей для виконання своїх зобов'язань за операціями постачання.

Натомість правова позиція апелянта про відсутність поставок позивачу ґрунтується виключно на наявних недоліках податкових накладних, однак, судова колегія вважає її безпідставною, оскільки інші документи бухгалтерського і податкового обліку та обставини господарської діяльності позивача підтверджують дійсне виконання укладених ним угод.

Також, судом першої інстанції правильно були прийняті до уваги ТТН, надані позивачем у судове засідання, щодо до яких в акті перевірки зазначено про їх відсутність, оскільки з матеріалів справи вбачається, що перевіряючи витребували ці накладні у позивача в останній день перевірки - 17 лютого 2012 року (п'ятниця), а в понеділок - 20 лютого 2012 року вже був складений акт перевірки, в якому зазначалось про відсутність витребуваних накладних.

Таким чином, позивач фактично був позбавлений можливості виконати своєчасно вимоги запиту.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що за певними господарськими операціями, зокрема, з придбання позивачем бензину, дизпалива у ТОВ "Сервісна Компанія Формула", стречевої плівки у ТОВ "СІРІУС ЕКСТРУЖЕН", клейкої ленти у ТОВ "Імко ЛТД", для оформлення ТТН не було підстав, оскільки фактично позивач придбавав пластикові старт-картки, за якими він отримував бензин та дизпаливо на АЗС ТОВ "Сервісна Компанія Формула", а плівка та лента доставлялись йому службою доставки кур'єрської пошти.

Жодного обґрунтованого заперечення з приводу встановлення судом першої інстанції цих обставин апелянт не надав.

За таких обставин, колегія судів вважає, що позивач формував свій податковий кредит на підставі вищенаведених норм Кодексу і, тому, висновки суду першої інстанції про протиправність оскарженого рішення та необхідність його скасування є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 лютого 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: