Постанова № 29960232, 14.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р.Справа № 1570/291/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євротерминал» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротерминал» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 жовтня 2011 року №№ 0002232301, 0002222301 та від 30 грудня 2011 року № 0002872301.

Свої позовні вимоги ТОВ «Євротерминал» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року вищенаведений позов було частково задоволено. Податкові повідомлення-рішення від 12 жовтня 2011 року №№ 0002232301, 0002222301 скасовані частково, від 30 грудня 2011 року № 0002872301 скасовано у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2011 року № 0002232301 підлягає скасуванню лише частково, а № 0002222301 на 210216 гривень.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо дотримання ним вимог діючого законодавства за період з 1 січня 2010 року по 30 червня 2011 року, результати якої відображені в акті від 26 вересня 2011 року № 4200/23-1/33507625 /а.с. 21-123/.

В акті перевірки, зокрема, здійснено висновок про порушення позивачем п. 150.1 ст. 150 ПК України, наслідком чого стало завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 102984720 гривень у другому кварталі 2011 року; п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 198, 201 ПК України, наслідком чого стало завищення податкового кредиту на загальну суму у 219073 гривень.

Зміст порушень, зокрема, полягав: у включенні від'ємного значення (102984720 гривень) результатів розрахунку об'єктів оподаткування за підсумками попередніх років /2009, 2010 роки/ послідовно до витрат першого та другого кварталів 2011 року; нарахуванні у 2010 році податкових зобов'язань лише на ціну наданих послуг зі знижкою, яка перевищує 20 відсотків від первісної ціни /на думку податкового органу звичайної ціни/ (ПДВ - 199850 гривень); збільшенні податкового кредиту на підставі податкових накладних складених з порушеннями (ПДВ - 10366 гривень), на суми сплачені за товари, які не використовувалися у власній господарській діяльності /питна вода для працівників/ (6475 гривень); здійснені безтоварних господарських операцій з деякими контрагентами (2382 гривень), усього ПДВ - 219073 гривень.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 жовтня 2011 року № 0002232301 про зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 102984720 гривень за другий квартал 2011 року, № 0002222301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 253345 гривень (основний платіж - 219073 гривень, штрафні санкції - 34272 гривень) /т. 1, а.с. 14, 16/.

За наслідками адміністративного оскарження вищенаведених рішень відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2011 року № 0002872301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 251891,75 гривень (основний платіж - 201515 гривень, штрафні санкції - 50376,75 гривень) /т. 1, а.с. 19/.

Підставою прийняття останнього рішення відповідача був неправильний, на думку податкової інспекції вищого рівня, розрахунок ПДВ на різницю між звичайною та договірною ціною рішенням від 12 жовтня 2011 року № 0002222301 /т. 1, а.с. 144-148/.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Діючим законодавством не встановлено прямої та безпосередньої заборони на можливість включення від'ємного значення результатів розрахунку об'єктів оподаткування за підсумками попередніх років до витрат першого та другого кварталів 2011 року.

Отже, рішення відповідача від 12 жовтня 2011 року № 0002232301 є протиправним в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду. При цьому, згідно абз. 2. п. 4.1 цього Закону, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну більш ніж на 20 %, база оподаткування операції з поставки таких товарів визначається за звичайними цінами.

Згідно з п.п. 1.20.1 п. 20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (роботи, послуги).

Пунктом 1.20.8 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взагалі не доказів невідповідності цін позивача на свої послуги зі знижкою звичайним цінам. При цьому, відповідачем не був проведений повний аналіз цін на товари даного виду, не були використані статистичні дані внутрішнього ринку, не дотримані вимоги щодо пояснення звичайної ціни та не досліджена маркетингова політика по продажу даного виду продукції.

Отже, розрахунки ПДВ з урахуванням звичайних цін є протиправними (частина податкового повідомлення-рішення від 12 жовтня 2011 року № 0002222301 та від 30 грудня 2011 року № 0002872301 у повному обсязі).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом першої інстанції було встановлено, що доводи позивача про відсутність підпису на податкових накладних ОВХПП «Біостімулятор» не відповідають дійсності у зв'язку з наявністю підписів відповідальної особи та печатки на них.

Отже, збільшення податкових зобов'язань за зазначеними податковими накладними є протиправним.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач взагалі не досліджував наявність/відсутність змін майнового стану позивача у зв'язку зі здійсненням господарських операцій, які він вважає безтоварними.

Отже, збільшення податкових зобов'язань з ПДВ у відсутності належних та допустимих доказів безтоварності господарських операцій є протиправним.

Окрім того, колегія суддів вважає правомірним збільшення позивачу податкових зобов'язань з ПДВ на суми податку сплачені у ціні придбаної питної води для своїх працівників.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про наявність інших порушень позивача встановлених перевіркою у зв'язку з тим, що вони не знайшли свого відображення в спірних рішеннях.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення даного позову, однак з урахуванням вищенаведеного.

Тобто, податкові повідомлення-рішення від 12 жовтня 2011 року № 0002232301 та від 30 грудня 2011 року № 0002872301 підлягають скасуванню у повному обсязі, а від 12 жовтня 2011 року № 0002222301 на загальну суму у 7565,7 гривень (основний платіж - 6475 гривень, штрафні санкції - 1090,7 гривень).

Пунктом 1 ст. 201 КАС України передбачено, що підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив дану справу по суті, однак з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого його постанова підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року змінити виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: «Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Євротерминал» - задовольнити частково. Податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби від 12 жовтня 2011 року № 0002232301 і від 30 грудня 2011 року № 0002872301 скасувати у повному обсязі. Податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2011 року № 0002222301 - скасувати в частині нарахування податкових зобов'язань на загальну суму у 245779,3 гривень (основний платіж - 212598 гривень, штрафні санкції - 33181,3 гривень). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.» В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 18 березня 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /С.І. Жук/

/Ю.В. Яковлев/