Ухвала суду № 29958271, 14.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р.Справа № 2а-7505/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. по справі № 2а-7505/12/2070

за позовом Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення №0000130043 від 20.06.2012 року, № 0000140043 від 20.06.2012 року, №0000150043 від 20.06.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року зазначений позов задоволено .

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000130043 від 20.06.2012 року, № 0000140043 від 20.06.2012 року, № 0000150043 від 20.06.2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові у період з 23.04.2012 року по 07.06.2012 року проведено планову виїзну перевірку ДП "Теплоелектроценраль-2 "Есхар" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт № 180/43-1/30034023 від 14.06.2012 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:

- п.п. 5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР), п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.8, п.п.138.10.1, п. 138.10, ст. 138, п.146.12 ст. 146 Податкового кодексу України (далі -ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 561878 грн., у т.ч. по періодах: І квартал 2011 року - 122060 грн., ІІ квартал 2011 року - 149445 грн., ІІІ квартал 2011 року - 290373 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 317366 грн., у т.ч. по періодах: лютий 2011 року - 626 грн., березень 2011 року - 49643 грн., травень 2011 року - 61064 грн., червень 2011 року - 111162 грн., липень 2011 року - 398 грн., серпень 2011 року - 1016 грн., вересень 2011 року - 7098 грн., листопад 2011 року - 86359 грн.;

- абз. 1 ст. 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2755-ХІІ (далі - Закон України № 2755-ХІІ), п. 287.6 ст. 287 ПК України, в результаті чого занижено податок на землю за період, що перевірявся, на загальну суму 726,6 грн., у т.ч. за 4 кв. 2010 року - 153,13 грн., за 2011 рік - 573,47 грн.

На підставі вищезазначеного акту, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000130043 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з податку на додану вартість у загальному розмірі 341084 грн. 75 коп., у т.ч. за основним платежем 317366 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 23718 грн. 75 коп.;

- № 0000140043 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності у загальному розмірі 561879 грн., у т.ч. за основним платежем 561878 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.;

- №0000150043 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 1002 грн. 68 коп., у т.ч. за основним платежем 726 грн. 60 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 276 грн. 08 коп.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі - Закон України №334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

У відповідності до ст.3. Закону України №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно із п.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності п.5.2.1. п.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, утому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7 цієї статті.

Колегія суддів зазначає, що з 01.01.2012 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У відповідності до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Отже, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно приписів п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Колегія суддів, перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, дійшла висновку про наступне.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

У відповідності до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно приписів п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

У відповідності до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Теплоелектроценраль-2 "Есхар" (Замовник) у перевіряємий період мало господарські відносини із ТОВ "Юженерготеплоремонт" (Підрядник) на підставі договорів: № 5 від 14.02.2011 року (виконання робіт з капітального ремонту НРЧ із заміною блоків №1,7,24,25,26,76 котлоагрегату 67-2-СП стаціонарний №12 інв. № 096), № 16 від 28.03.2011 року (виконання робіт з капітального ремонту із заміною повітря підігрівача першої та другою ступені котлоагрегату №12 інв. №096), № 17 від 05.04.2011 року (виконання робіт з поточного ремонту із заміною блоків НРЧ 67-2-СП стаціонарний №12 інв. № 096 з матеріалів Підрядника), № 48 від 01.06.2011 року (надання послуг з очищення воду та накладної частини котлоагрегату 67-2-СП стаціонарний №12 інв. №096), № 49 від 01.06.2011 року (з приводу надання послуг з очищення повітря підігрівача котлоагрегату 67-2-СП стаціонарний №12 інв. №096), №50 від 01.06.2011 року (виконання робіт із зняття теплової ізоляції та обмотки котлоагрегату 67-2-СП стаціонарний №12 інв. №096 при проведенні його капітального ремонту), №55 від 01.08.2011 року (виконання робіт з поточного ремонту пиловугільних горілок котлоагрегату 67-2-СП стаціонарний №12 інв. №096), №56 від 01.08.2011 року (виконання робіт з капітального ремонту скидних горілок котлоагрегату 67-2-СП стаціонарний №12 інв. №096), №57 від 01.08.2011 року (надання послуг з поточного ремонту поверхонь нагріву в районі ОГ1 із заміною дефектних та установкою в проектне положення труб котлоагрегату 67-2-СП стаціонарний №12 інв. №096), №58 від 01.08.2011 року (надання послуг з поточного ремонту поверхонь нагріву в районі ОГ1 із заміною дефектних та установкою в проектне положення труб котлоагрегату 67-2-СП стаціонарний №10 інв. №094), №59 від 01.06.2011 року (надання послуг із зняття та установці трубопроводів вприску, живильних, імпульсних, повітряпроводів для заміни кубів повітря підігрівача при виконанні капітального ремонту котлоагрегату 67-2-СП стаціонарний №12 інв. №096).

Факт реальності виконання робіт (надання послуг) підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних кошторисів та актів приймання виконаних будівельних робіт та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку (т. 1 а.с. 93-94, 97-98, 102-105, 110-113, 119-120, 124-125, 129-130,134-135, 139-140, 144-145, 149-150, 154-155, 157-158, т.3 а.с.21-23, 26-27, 30-34, 37-38, 41-42, 45-46, 49-50 53-54, 57-58, 61-62, 65-66, т. 4 а.с. 188-189, 192-193, 196-197, 199-200, 203-205, 208-209, 212-213, 216-217, 220-225, 228-229).

Крім того, додатковим доказом на підтвердження факту виконання договірних робіт (надання) саме ТОВ "Юженерготеплоремонт" є надані позивачем копії службових записок щодо надання дозволу на виписку тимчасових перепусток співробітникам ТОВ "Юженерготеплоремонт" та витягів з книги обліку виданих постійних та тимчасових перепусток та журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці та пожежної безпеки підрядних організацій (т. 4 а.с. 126-152)

Як вбачається з матеріалів справи, необхідність укладення підприємством вищезазначених договірних відносин була зумовлена виходом з ладу технічного обладнання в зв'язку з тривалим строком та умовами експлуатації, про що свідчать відповідні дефектні акти (т.4 а.с. 69-80, 96)

Відповідачем під час розгляду справи не було надано доказів відсутності виконання робіт (надання послуг).

Посилання контролюючого органу на відсутність у ТОВ "Юженерготеплоремонт" необхідних дозволів та ліцензій на здійснення діяльності на підставі укладених із позивачем договорів підряду, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи містяться копії Ліцензії Державного комітету з будівництва та архітектури серії АВ № 441934 із відповідним переліком видів робіт (строк дії з 22.12.2009 року по 22.12.2014 року), Ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції серії АВ № 515901 (строк дії з 22.07.2010 року по 22.07.2015 року) та дозволу Територіального управління державного департаменту промислової безпеки, охорони прав і гір нічного нагляду по Харківській області № 1544.09.63-45.21.5

Також з матеріалів справи вбачається, що ДП "Теплоелектроценраль-2 "Есхар" у перевіряємий період мало господарські відносини із ТОВ "Харснаб"та ТОВ "РВС Україна".

31.01.2011 року між ТОВ "РВС Україна" (Продавець) та ДП "Теплоелектроценраль-2 "Есхар" (Покупець), було укладено Договори поставки №№ 1/1, 1/2, 1/3, відповідно до умов яких, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві радіатори опалення та водоотопительну техніку (Договір №1/1), труби поліпропіленові для холодного, горячого водопостачання та опалення, а також фасонні частини (Договір №1/2) та сантехнічне обладнання та запорну арматуру (Договір №1/3), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).

Факт отримання придбаного товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № ВН-134 від 03.06.2011 року, № ВН-135 від 03.06.2011 року, № ВН-149 від 15.06.2011 року, № ВН-150 від 15.06.2011 року, № ВН-151 від 30.06.2011 року, № ВН-160 від 30.06.2011 року, № ВН-161 від 30.06.2011 року, № ВН-162 від 30.06.2011 року, № ВН-209 від 04.08.2011 року, №ВН-210 від 04.08.2011 року, №ВН-235 від 31.08.2011 року, №ВН-236 від 31.08.2011 року, №ВН-245 від 05.09.2011 року, №ВН-247 від 06.09.2011 року, №ВН-257 від 13.09.2011 року, №ВН-259 від 19.09.2011 року, №ВН-270 від 19.09.2011 року, №ВН-271 від 19.09.2011 року, №ВН-272 від 19.09.2011 року, №ВН-273 від 19.09.2011 року приходних ордерів №222 від 03.06.2011 року, № 635 від 03.06.2011 року, № 830 від 03.06.2011 року, №233 від 30.06.2011 року, №838 від 15.06.2011 року, №839 від 15.06.2011 року, 840 від 15.06.2011 року, № 841 від 15.06.2011 року, № 842 від 15.06.2011 року, № 843 від 15.06.2011 року, № 848 від 30.06.2011 року, № 849 від 30.06.2011 року, № 850 від 30.06.2011 року, № 851 від 30.06.2011 року, № 852 від 30.06.2011 року, № 948 від 04.08.2011 року, № 327 від 04.08.2011 року, № 343 від 31.08.2011 року, № 342 від 31.08.2011 року, № 346 від 05.09.2011 року, № 1012 від 06.09.2011 року, № 352 від 13.09.2011 року, № 353 від 13.09.2011 року, № 354 від 13.09.2011 року, № 355 від 13.09.2011 року, № 1065 від 19.09.2011 року, № 1066 від 19.09.2011 року, № 1068 від 19.09.2011 року, № 1069 від 19.09.2011 року, № 1071 від 19.09.2011 року, № 1072 від 19.09.2011 року, № 1073 від 19.09.2011 року, № 1074 від 19.09.2011 року, № 1075 від 19.09.2011 року, № 1115 від 19.09.2011 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку та картками складського обліку матеріалів (т. 1 а.с. 35-38,40-41, 43-44, 46-47, 49-53, 55,57, 59-60, 62-63,65-66,68, 70-72, 74-75, 77-79, 81-82, 84-85, 87-90, т. 3 а.с. 78, 80, 82, 92, 95-97,99, 101, 163, 165-167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181-183, 185, 187-188,190, 192, 194-196).

Також, 20.06.2011 року між ТОВ "Харснаб" (Продавець) та ДП "Теплоелектроценраль-2 "Есхар" (Покупець), було укладено Договори купівлі-продажу №201м, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передати Товар у власність Покупця, а Покупець прийняти та сплатити на визначених умовах матеріали - товар (вентилі, переходи, відведення, крани, РТІ, запчастини до них ) партіями, у асортименті, кількості та по цінам, вказаним узгоджених рахунках, які є невід'ємною частиною даного договору.

Факт отримання придбаного товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних № 30 від 12.07.2011 року, № 43 від 01.09.2011 року, рахунку № 51 від 05.07.2011 року, приходних ордерів №797 від 12.07.2011 року, № 973 від 01.09.2011 року, та картками складського обліку матеріалів (т. 2 а.с. 174-175,177-179 т. 3 а.с. 200-201, 203-205)

Частиною 2 ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

У відповідності до абз.27 п.1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Транспортування придбаного у ТОВ "Харснаб" та ТОВ "РВС Україна" товару, відповідно до умов договорів, здійснювалось власними силами ДП "Теплоелектроценраль-2 "Есхар", тобто власним транспортом та водіями, які перебувають із підприємством у трудових відносинах, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями подорожних листів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та довідки про наявність трудових відносин із водіями: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (т. 5 а.с. 3-10, 16, 42-43)

Також колегія суддів зазначає, що згідно із Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" від 16.05.96 р. № 99 (зареєстровано в Мін'юсті України 12.06.96 р. за № 293/1318, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 99) дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, регламентовано умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей.

У відповідності до п. 3 Інструкції № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Видача бланків довіреностей здійснюється після їх реєстрації у журналі реєстрації довіреностей. Довіреність на одержання цінностей видається лише особам, які працюють на даному підприємстві.

Згідно з п. 6 Інструкції № 99 довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

У відповідності до п. 10 Інструкції № 99 особа, якій видано довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, надати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (у комору) або матеріально відповідальній особі.

Згідно із вимогами п. 13 Інструкції № 99 довіреність незалежно від строку її дії залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) із зазначенням на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а інший - додається до залишеної у постачальника довіреності й використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.

Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей (п. 15 Інструкції № 99).

Отже, при передачі товару від постачальника до покупця довіреності на отримання матеріальних цінностей передаються постачальникові та зберігаються ним у строк встановлений законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, доказом отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей є надана позивачем копія книги обліку довіреностей на 2010-2011 роки, у які містяться відповідні записи на видачу довіреностей для отримання товарно - матеріальних цінностей від ТОВ "Харснаб" та ТОВ "РВС Україна" (т. 4 а.с. 196-204)

Колегія суддів зазначає, що розрахунки по вищезазначеним договірним відносинам були проведені у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № 6932 від 16.09.2011 року, №6875 від 14.09.2011 року, № 6768 від 06.09.2011 року, № 6730 від 02.09.2011 року, №6164 від 06.07.2011 року, № 6705 від 31.08.2011 року, №6888 від 14.09.2011 року, ;5918 від 14.06.2011 року, №6052 від 23.06.2011 року, №6703 від 31.08.2011 року, 6693 від 30.08.2011 року, № 6432 від 02.08.2011 року. (т. 5 а.с. 29-41).

В послідуючому придбаний у ТОВ "Харснаб" та ТОВ "РВС Україна" товар був використаний позивачем під час виконання укладених із ТОВ "Юженерготеплоремонт" договорів підряду, що також підтверджується Договорами відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей при виконання підрядник робіт (послуг) № 1 від 06.09.2010 року, № 17 від 06.05.2011 року та складеними на їх підставі Актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей (т. 5 а.с. 17-28)

Доказів того, що отриманий від контрагентів - ТОВ "Харснаб" та ТОВ "РВС Україна" товар не використовувався позивачем у власній господарській діяльності ні акт перевірки, ні матеріали даної адміністративної справи на містять.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ДП "Теплоелектроценраль-2 "Есхар"витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договорів, підприємствами були виписані позивачу податкові накладні, а саме ТОВ "Юженерготеплоремонт" № 1 від 31.03.2011 року на загальну суму 297859,39 грн. (у. т.ч. ПДВ 49643, 23 грн.), № 2 від 29.07.2011 року на загальну суму 635792,46 грн. (у. т.ч. ПДВ 105965,41 грн.), № 3 від 30.06.2011 року на загальну суму 319291,50 грн. (у. т.ч. ПДВ 53215,25 грн.), № 1 від 30.09.2011 року на загальну суму 253668,55 грн. (у. т.ч. ПДВ 42278,09 грн.), № 5 від 30.06.2011 року на загальну суму 94038,55 грн. (у. т.ч. ПДВ 15673,09 грн.), № 2 від 31.05.2011 року на загальну суму 366383,45 грн. (у. т.ч. ПДВ 61063,91 грн.), № 4 від 29.072011 року на загальну суму 25642,37 грн. (у. т.ч. ПДВ 4273,73 грн.), № 3 від 29.07.2011 року на загальну суму 9081,47 грн. (у. т.ч. ПДВ 1513,58 грн.), № 5 від 29.07.2011 року на загальну суму 17639,68 грн. (у. т.ч. ПДВ 2939,95 грн.), № 6 від 30.09.2011 року на загальну суму 89142,67 грн. (у. т.ч. ПДВ 14857,11 грн.), № 4 від 30.09.2011 року на загальну суму 62926,00 грн. (у. т.ч. ПДВ 10487,67 грн.), № 3 від 30.09.2011 року на загальну суму 29578,93 грн. (у. т.ч. ПДВ 4929,82 грн.), № 5 від 30.09.2011 року на загальну суму 50333,09 грн. (у. т.ч. ПДВ 8388,35 грн.) (т. 1 а.с. 99, 106-107, 114-116, 121, 126, 131,136, 141, 146, 151, 156); ТОВ "РВС Україна" № 16 від 14.06..2011 року на загальну суму 13363,91 грн. (у. т.ч. ПДВ 2227,32 грн.), № 17 від 14.06..2011 року на загальну суму 743,87 грн. (у. т.ч. ПДВ 123,98 грн.), № 36 від 30.06..2011 року на загальну суму 3845,76 грн. (у. т.ч. ПДВ 640,96 грн.), № 27 від 30.06..2011 року на загальну суму 7860,85 грн. (у. т.ч. ПДВ 1310,14 грн.), № 28 від 30.06.2011 року на загальну суму 2125,08 грн. (у. т.ч. ПДВ 354,18 грн.), №2 від 02.082011 року на загальну суму 554,40 грн. (у. т.ч. ПДВ 92,40 грн.), № 3 від 02.08.2011 року на загальну суму 1192,32 грн. (у. т.ч. ПДВ 198,72 грн.), № 29 від 30.08.2011 року на загальну суму 368,94 грн. (у. т.ч. ПДВ 61,49 грн.), № 30 від 31.08.2011 року на загальну суму 336,67 грн. (у. т.ч. ПДВ 56,11 грн.), № 6 від 02.09.2011 року на загальну суму 1522,15 грн. (у. т.ч. ПДВ 253,69 грн.), № 9 від 06.09.2011 року на загальну суму 158,78 грн. (у. т.ч. ПДВ 26,46 грн.), № 19 від 13.09.2011 року на загальну суму 1057,86грн. (у. т.ч. ПДВ 176,31 грн.), № 32 від 16.09.2011 року на загальну суму 588,00 грн. (у. т.ч. ПДВ 98,00 грн.), № 33 від 16.09.2011 року на загальну суму 16408,49 грн. (у. т.ч. ПДВ 2734,75 грн.), № 34 від 16.09.2011 року на загальну суму 1099,08 грн. (у. т.ч. ПДВ 183,18 грн.), № 35 від 16.09.2011 року на загальну суму 1669,68 грн. (у. т.ч. ПДВ 278,28 грн.), № 36 від 16.09.2011 року на загальну суму 14443,50 грн. (у. т.ч. ПДВ 2407,25 грн.) (т. 1 а.с. 34, 39, 42, 45, 48, 54, 56, 58, 61, 64, 67, 69, 73, 76, 80, 83, 86, т. 3 а.с 93, 98, 100, 162, 164, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 184, 186, 189, 191, 193); ТОВ "Харснаб" № 1 від 01.09.2011 року на загальну суму 5637,00 грн. (у. т.ч. ПДВ 939,50 грн.), № 7 від 31.08.2011 року на загальну суму 3642,00 грн. (у. т.ч. ПДВ 607,00 грн.), № 1 від 06.07.2011 року на загальну суму 2390,40 грн. (у. т.ч. ПДВ 398,40 грн.) (т. 1 а.с. 17-18, 29 т. 3 а.с 199, 202).

На час виконання умов договорів та видачі податкових накладних підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

У відповідності до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обов'язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним за сплатою ПДВ, який нараховується по ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахована сума бюджетного відшкодування відповідно до вимог ПК України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами - ТОВ "Юженерготеплоремонт", ТОВ "Харснаб", ТОВ "РВС Україна" і правомірність віднесення позивачем до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшла до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийнято не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Також колегія суддів зазначає, що 03.01.2013р. до Харківського апеляційного адміністративного суду від Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар" надійшла заява за вх.№95, в якій позивач зазначає, що у зв'язку із врегулюванням спору в частині оскарження податкового повідомлення - рішення № 0000150043 від 20.06.2012 року, яким визнано податкове зобов'язання з податку на землю з юридичних осіб у сумі 1002,68 грн., в тому числі 726,60 грн. основного платежу та 276,08 штрафних санкцій, просить припинити провадження в частині оскарження податкового повідомлення - рішення № 0000150043 від 20.06.2012 року .

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що відмова позивача, Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар", від частини позовних вимог не суперечить закону, не порушує чиї - небудь права, свободи або інтереси.

Згідно ст. 194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

У відповідності п.2 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає можливим прийняти відмову Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар" від частини позову, в зв'язку з чим в цій частині закрити апеляційне провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обгрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення не чинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. по справі №2а-7505/12/2070 підлягає визнанню не чинною в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000150043 від 20.06.2012 року, а провадження у цій частині слід закрити відповідно ч.2 ст.203 КАС України.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Прийняти заяву Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар" про відмову від позову в частині оскарження податкового повідомлення рішення № 0000150043 від 20.06.2012 року у сумі 1002,68 грн.

Провадження по справі за позовом Державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень в частині оскарження податкового повідомлення рішення № 0000150043 від 20.06.2012 року у сумі 1002,68 грн. закрити.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. по справі № 2а-7505/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.