Постанова № 29956928, 14.02.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/20183/12

пр. № 2-а/759/65/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Макаренко В.В.,

при секретарі - Кузьменко М.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДПІ Білоцерківського МВ м-р міліції Антосюка Олега Леонідовича про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВІ1 № 060533 від 26 листопада 2012 року, що винесена суб'єктом владних повноважень інспектора міліції м-р Антосюком Олегом Леонідовичем ВДПІ м. Біла Церква у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1, .ч.2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити, за відсутності в діях складу такого правопорушення, посилаючись на те, що стягнення накладено на нього необґрунтовано, а постанова інспектора незаконна, оскільки він рухався на автомобілі марки «ВАЗ 21013», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Біла Церква по вул. Сквирське шосе в напрямку м. Сквир, проїхавши перехрестя з вул. Траонінова на відстань 250 м був зупинений інспектором, з поясненнями начебто він проїхав на червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, проте як вказує позивач, він перехрестя проїхав на дозволяючий сигнал світлофора, а відеофіксацію про здійснення ним правопорушення інспекторами не надано, а також не надано документів, які допускали б здійснювати відео фіксацію, в протоколі час інспектори проставили навмання, а також під час здійснення патрулювання не включили проблискових маячків на службовому автомобілі, тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні 14 лютого 2013 року ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просив розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

В судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, докази чого містяться в матеріалах справи, про поважність причин неявки суду не повідомив.

У свою чергу, згідно з відміткою служби діловодства суду 08 лютого 2013 року від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких він вказує, на те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 винесена на підставі закону, а тому є правомірною, також правопорушення позивача зафіксовано відео зйомкою за допомогою відеокамери, а посилання позивача на фактичну відповідність доказів скоєного ним правопорушення безпідставні, також зазначив, що позивач не оскаржив постанову в порядку ст. 288 КУпАП у вищестоящий орган, до керівництва ДАІ МВС, в зв'язку з чим просив в позові відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності та співставленні, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції є, у тому числі, забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; охорона і забезпечення громадського порядку; забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП передбачено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КУпАП, мають право працівники ДАІ МВС України, які мають спеціальні звання.

Судом встановлено, що 26 листопада 2012 року інспектором ВДПІ Білоцерківського МВ м-р міліції Антосюком О.Л. винесено постанову про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 425,00 грн. (а.с. 14).

Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення серія АІ1 № 472774 від 26 листопада 2012 року (а.с. 13) та постанови від 26 листопада 2012 року по справі про адміністративне правопорушення, позивач 26 листопада 2012 року о 16 год. 10 хв., в м. Біла Церква по вул. Сквирське шосе, керуючи автомобілем «ВАЗ 21013», державний номерний знак НОМЕР_1, при проїзді регульованого перехрестя з вул. Траонінова, здійснив рух на забороняючий рух - червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 (е) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно п. 8.7 Правил дорожнього руху світлофори (додаток 3) призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.

Відповідно до п.п. 8.7.3 (е) п. 8.7 Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Згідно пояснень позивача до протоколу, останній вказав, що правил дорожнього руху не порушував, а на прохання показати відеофіксацію відмовлено (а.с. 13).

Інших доказів, що засвідчують факт порушення позивачем правил дорожнього руху, матеріали справи не містять, відповідач доказів, щодо здійснення відео фіксації порушення правил дорожнього руху позивачем за допомогою технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху суду не надав.

Відповідно до ст. 69 ч. 1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного та нормативного обґрунтування, враховуючи, що відповідач не надав доказів про фіксацію відео зйомкою порушення правил дорожнього руху, а саме, що позивач проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофора, зважаючи, що інспектор ВДПІ Білоцерківського МВ м-р міліції Антосюк О.Л. порушив вимоги діючого законодавства, а саме ст. 7 КУпАП, згідно якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, з огляду на те, що відповідач виніс постанову, не маючи на те будь-яких законних підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, в зв'язку з чим постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Крім того, позивач просить в своєму позові справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, за відсутності в його діях складу такого правопорушення.

Суд звертає увагу на наступне, а саме Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено суду повноважень, щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 122 КУпАП, а компетентним органом, який може розглядати даний вид правопорушень є органи ДАІ МВС України, а тому обрання виду стягнення або закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відноситься до дискреційних повноважень державного органу - ДАІ МВС України.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за даним органом, які він застосовує на власний розсуд.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті рішення.

Крім того, закриття справи про адміністративне правопорушеня відносно позивача виходить за межі адміністративної юрисдикції суду.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 33, 122, 256, 258, 268, 287, 288 КУпАП, ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167, 1712 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора ВДПІ Білоцерківського МВ м-р міліції Антосюка Олега Леонідовича в справі про адміністративне правопорушення від 26 листопада 2012 року серії ВІ1 № 060533 винесену про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: