Рішення № 29955867, 06.03.2013, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/17/13- ц

Провадження № 2/188/88/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Пелипенко К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія»Інгосстрах» до ОСОБА_1 третьої особи ОСОБА_2 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 8089,72 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач приватне акціонерне товариство «Страхова компанія» Інгосстрах» (ЗКПО 33248430, МФО 305299, пот./рах. № 26507050000686 у ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ) звернулося до суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь у рахунок відшкодування витрат, повязаних зі сплатою страхового відшкодування 8089,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах», назву якого відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 27.04.2001 року змінено на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» та ОСОБА_2 21.05.2010 року уклали договір страхування № КТНЗАN- 0945500J, згідно якому позивач зобовязався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених договором.

Предметом страхування за договором є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем ВАЗ 2115, реєстраційний № АН 1102ЕН.

Згідно п.4.2 Договору позивач зобовязаний у випадку настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику - ОСОБА_2 - або вигодо набувачу - ПАТ КБ «Приватбанк».

Згідно з п. 7 вказаного договору страховим випадком є пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується договором.

03.07.2010 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобілю ВАЗ 2115, реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем ВАЗ 21070, реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1.

У відповідності до постанови Краматорського суду Донецької області від 09.07.2010 року від 09.07.2010 року винним у спричиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди є водій автомобілю ВАЗ 21070, реєстраційний № НОМЕР_3 ОСОБА_1.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю третьої особи заподіяно матеріальну шкоду. У відповідності до звіту про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу, № 526 від 16.07.2010 року, складеного ПП ОСОБА_3, розмір заподіяної шкоди автомобілю третьої особи складає 11 098,69 грн. Сума страхового відшкодування до виплати страхувальнику з урахуванням визначеної договором страхування франшизи на підставі страхового акту № И-5026 від 26.07.2010 року складає 7 989,72 грн.

Зазначене страхове відшкодування виплачено страхувальнику на підставі платіжного доручення в повному розмірі. (а.с.18).

Витрати на проведення оцінки шкоди заподіяної автомобілю страхувальника склали 100,00 грн.

Таким чином, позивачеві заподіяно шкоду в розмірі 8 089,72 грн., яку просить стягнути з відповідача.

В судове засідання позивач не зявився, надав письмову заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, надав суду пояснення, відповідно до якого позовні вимоги не визнає. Пояснює, це тим, що він в цьому ДТП був 100% правий і його зробили винуватим тому, що водій машини ВАЗ 2115 був і є сином міліціонера, а він в свою чергу з іншої області і його швидко зробили винним не давши жодного слова в суді.

Третя особа в судове засідання не зявився, надав письмову заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах», назву якого відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 27.04.2001 року змінено на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» та ОСОБА_2 21.05.2010 року уклали договір страхування № КТНЗАN- 0945500J, згідно якому позивач зобовязався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених договором.

Предметом страхування за договором є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем ВАЗ 2115, реєстраційний № АН 1102ЕН.

Встановлено, що 03.07.2010 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобілю ВАЗ 2115, реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем ВАЗ 21070, реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. (а.с.5)

Крім того, в матеріалах справи є висновок авто товарознавчого дослідження, відповідно до якого встановлено, що вартість відновлювального ремонту ( з урахуванням фізичного зносу деталей і вузлів, підлягають заміні) автомобіля НОМЕР_4 пошкодженого в результаті ДТП, без урахування ВТВ на підставі представлених документів (п.п. 1.2. договору № 18/э від 04.01.2009 року) складає 11098,69 грн.(одинадцять тисяч девяносто вісім гривень 69 копійок). (а.с. 13-15).

Згідно платіжного доручення встановлено, що платник страхова компанія «Інгосстрах» сплатив страхові збитки ОСОБА_2 в рахунок погашення кредиту у сумі 7 989,12 (сім тисяч девятсот вісімдесят девять грн.. 12 коп.) (а.с.18).

Отже суд вважає, що наявність шкоди у позивача, у зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди у сумі 7 989,12 грн. не підлягає сумніву.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічні положення закріплені в ст. 993 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України діяльність, повязана з використанням транспортного засобу, є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Також ст. 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено права страховика після виплати страхового відшкодування подати регрес ний позов до страхувальника, або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він не повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону, а також у разі спричинення ДТП у нетверезому стані.

Оскільки винним в дорожньо-транспортній пригоді визнано саме відповідача, який не визнає свою вину та заперечує проти задоволення позову, але відповідно до постанови Краматорського міського суду Донецької області від 09.07.2010 року встановлено, що відповідач ОСОБА_1 винний у скоєнні ДТП., постанова суду не оскаржувалася відповідачем у встановленому законом терміном та набрала законної сили 20.07.2010 року (а.с.5).

На підставі викладеного, враховуючи вину відповідача в дорожньо-транспортній пригоді та спричиненні позивачу матеріальної шкоди, виплату позивачем страхувальнику страхового відшкодування, приписи законодавства, позовні вимоги є правомірними та підлягають частковому задоволенню в сумі 7 989,72 грн.

Суд вважає, що позовна вимога у сумі 100 гривень в рахунок витрати на проведення оцінки шкоди заподіяної автомобілю страхувальника не підлягає задоволенню так як позивач не надав жодних доказів про витрату вказаних коштів.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 57-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (Жовтоводська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області ( №26), провул. Дальній,11 м. Жовті Води Дніпропетровська область) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» Інгосстрах» (ЗКПО 33248430, МФО 305299, пот./рах. № 26507050000686 у ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ відшкодування витрат повязаних зі сплатою страхового відшкодування у сумі 7 989,72 грн. (сім тисяч девятсот вісімдесят девять грн.. 72 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (Жовтоводська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області ( №26), провул. Дальній,11 м. Жовті Води Дніпропетровська область) на користь держави судовий збір в сумі 214(двісті чотирнадцять ) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

ОСОБА_4