Рішення № 29954209, 26.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2013 р.Справа № 5017/3633/2012

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 43135грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: ОСОБА_1, особисто;

від відповідача: ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності від 27.06.2012р. № 2648.

В судових засіданнях 09.01.2013р., 28.01.2013р., 22.02.2013р. у справі оголошено перерву до 26.02.2013р. до 12год.45хв., 11год.10хв. та 12год.30хв. відповідно, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 25035грн., витрати за проведення експертного товарознавчого дослідження у розмірі 1100грн., витрати на ремонт в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_1" у розмірі 7000грн., моральну шкоду у розмірі 10000грн., а також послуги адвоката у розмірі 4000грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.12р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №5017/3633/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2013р. строк розгляду спору продовжено до 26.02.2013р.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні на позов (від 28.01.13р. вх№2877/2013),

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Згідно договору купівлі-продажу від 26.11.1999р. ПП ОСОБА_4 придбав у фонду приватизації та управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради 14/100 частин будівель, які складаються з: підвалу літ. „а1", загальною площею 96,1кв.м, в загальному користуванні вбиральня літ. „1", розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

01.01.2012р. між приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає нежитлове підвальне приміщення літ. „а1" площею 96,1кв.м в стані після ремонту за адресою: АДРЕСА_1 із розташуванням у ньому магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", яке буде використовуватися під непродовольчу групу товарів.

Поверхом вище над магазином „ІНФОРМАЦІЯ_1" відповідач орендує нежитлове приміщення за договором оренди на нежитлове приміщення від 30.01.2012р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що 07.06.2012р. приблизно о 08год.00хв. в приміщенні магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_1, виявлений прорив труби по всьому діаметру, в результаті чого магазин „ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться у підвальному приміщенні, тобто під магазином „ІНФОРМАЦІЯ_2", був затоплений. Дана труба була незаконно встановлена без водоміру та дозволу на підключення КП „Білгород-Дністровськводоканал" орендарем нежитлового приміщення над магазином „ІНФОРМАЦІЯ_1, власником магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" ОСОБА_2. Затоплення підсобного приміщення в магазині відповідача і в магазині позивача сталося із-за прориву труби в підсобному приміщенні магазина „ІНФОРМАЦІЯ_2" і знаходиться також на орендованих площах і за тією ж адресою. Струменем води в місці прориву була розмита суміжна стіна, що розділяє приміщення позивача та підсобне приміщення відповідача. Стіна була частково зруйнована і було затоплене приміщення, де розташований торгівельний зал магазину позивача. Позивач наголошує, що причиною аварії стало неправомірне і неякісне приєднання до системи водопостачання в підсобному приміщенні магазину відповідача, доступ в яке мали лише відповідач і її працівники, ніхто інший в це приміщення не допускався. За відповіддю на адвокатський запит від 01.10.2012р. №636 за підписом начальника КП „Білгород-Дністровськводоканал" ОСОБА_5 до аварійної ситуації, яка сталася 07.06.2012р., представники КП „Білгород-Дністровськводоканал" не допускалися в приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" для проведення перевірок та зняття показів водомірного вузла з мотивів відсутності у магазині „ІНФОРМАЦІЯ_2" води. Однак, після того, як сталося затоплення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1" з вини відповідача, ПП ОСОБА_2 був виставлений рахунок за незаконне водокористування. Крім того, тільки 11.06.2012р. (через 4 дні після затоплення) між відповідачем та КП „Білгород-Дністровськводоканал" був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення з вказівкою об'єкту водоспоживання - магазин „ІНФОРМАЦІЯ_2". Крім того, за висновком Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області в ході перевірки встановлено, що 07.06.2012р. саме в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_2" прорвало водопровідну трубу, внаслідок чого затоплено приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1".

Позивач вважає, що відповідачем було порушено п.п.2, 8 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" згідно яких, відповідач був зобов'язаний своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини та дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг, пп.3 п.3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, згідно яких споживач зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг", та п.4.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27.06.2008р. №190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627, згідно якого забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів. Позивач вказує, що відповідачем самовільно зроблено приєднання до труби водопроводу, що доводиться актами №2 та №3 від 07.06.12р. КП „Білгород-Дністровськводоканал", договором між останнім та відповідачем на послуги водопостачання та водовідведення вже після аварії 11.06.2012р., відсутністю у відповідача проектної документації, дозволу на підключення, поясненнями орендодавця ОСОБА_6 від 14.11.2012р., листом КП „Білгород-Дністровськводоканал" №636 від 01.10.2012р., побічно результатами перевірки Білгород -Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області від 16.06.2012р.

Позивач вважає, що те, що ніхто окрім відповідача і його працівників не мав доступу в підсобне приміщення магазину відповідача доводиться наявністю договору оренди відповідача з ОСОБА_7 від 30.01.2012р., листом КП „Білгород-Дністровськводоканал" №636 від 01.10.2012р., актом КП „Білгород-Дністровськводоканал". Внаслідок залиття приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1" позивачу було завдано наступну майнову шкоду та збитки: зруйнована частина суміжної стіни, залито приміщення торгівельного залу, зіпсовано меблі, килимове покриття, товар та інвентар, простій магазину, вимушені витрати на оплату праці під час простою працівникам магазина і працівниками по усуненню наслідків аварії (терміновий поточний ремонт), з експертизи, послуги юристів, по збору інформації і довідок, пошуку відповідальної особи.

14.06.2012р. позивач звернувся до судового експерта МП „ЄКС" Фаліної Г.О. (свідоцтво №521 від 23.07.2004р.), за висновком якого (висновок№4/06 від 19.06.2012р.) розмір матеріальної шкоди станом на 07.06.2012р. заподіяної тільки залиттям водою майна та товарів магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1" складає 25035грн. За проведення експертизи позивачем було сплачено 1100грн., що підтверджується квитанцією. Неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яка виразилась у негативних емоціях та переживання з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним у підприємницькій діяльності, порушення звичного способу життя та праці, необхідності докладання додаткових зусиль для нормалізації, було заподіяно моральних страждань. Як підприємець, жінка і матір позивач опинилася у скрутному становищі, яке посилював своєю бездіяльністю відповідач. Коли сталася аварія позивач була годуючою матір'ю. В результаті стресу у позивача пропало молоко, з'явилася проблема годування дитини, був порушений сон у позивача і дитини, лікар був вимушений прописати ліки, які були небажані в цей період материнства. На підтвердження нанесення відповідачем моральної шкоди суду позивачем надана довідка терапевта про різке погіршення здоров'я позивача в період після залиття, записи з амбулаторної карти, рецепти, квитанції і чеки на покупку ліків, вартість яких склала 5000грн.

Також позивач звертає увагу суду на те, що укладення договору страхування відносно орендованого нежитлового підвального приміщення магазина „ІНФОРМАЦІЯ_1" літ.„1а" площею 96,1кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, неможливе через неправомірні будівельні роботи, які веде відповідач і які загрожують цілісності всієї будови, що підтверджують пояснення орендодавця ОСОБА_6 від 14.11.2012р., довідка СК „Оранта" від 13.11.2012р., лист Виконкому Білгород-Дністровської міської ради № К-596/831 від 26.03.2012 р.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні на позов (від 28.01.13р. вх№2877/2013), посилаючись на те, що з метою здійснення своєї господарської діяльності, він на підставі договору оренди на нежитлове приміщення від 30.01.2012р. використовує нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 146,5м2 та складається з: будинку літ. „А1", який, в свою чергу складається з: 2-1 коридор площею 11,8м2, 2-3 приміщення площею 34,2м2, 2-4 торгове приміщення площею 37,1м2, 2-5 приміщення площею 9м2, 2-6 підсобне приміщення площею 7,9м2, 6-1 торгове приміщення площею 45,3м2. Відповідно до листа Комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал" вих№835 від 28.12.2012р., прорив труби, який мав місце 07.06.2012р. за адресою: АДРЕСА_1, стався за стіною приміщення літ. „Г", тобто за межами магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2", який перебуває в оренді у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, у зв'язку з чим, відповідач не є особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє приміщенням, за стіною якого стався прорив труби (літ. „Г"), або його прилеглої території.

Відповідач вказує, що він не є споживачем у розумінні Закону України „Про житлово-комунальні послуги", „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. №630, а також „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190. Труба, прорив якої стався 07.06.2012р. не перебуває на балансі Комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал" та у даного підприємства відсутній договір на її обслуговування, у зв'язку з чим, відсутній суб'єкт - заподіювач шкоди, тобто відсутня особа, неправомірність рішень, дій чи бездіяльності якої слід оцінювати суду. Зазначене свідчить про відсутність одного з необхідних елементів правовідношення по відшкодуванню заподіяної шкоди, у розумінні статті 1166 Цивільного кодексу України. Отже, в даному випадку, мав місце випадок, тобто заподіяння шкоди майну позивача з причин, які не залежать від сторін зобов'язань в абсолютних правовідносинах, тобто у відносинах реалізації позивачем права власності на належне йому майно. Наявність випадку, в свою чергу виключає наявність вини.

На думку відповідача, позивач, як власник свого майна, несе ризик випадкової загибелі майна, яке сталося внаслідок прориву труби, який мав місце бути 07.06.2012р. за адресою: АДРЕСА_1.

Посилання позивача на той факт, що зазначена труба якимось чином використовувалась відповідачем, є безпідставним адже базується на власних домислах та актах №№2, 3, складених представниками Комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал» 07.06.2012р. зі слів матері позивача - ОСОБА_9, яка взагалі не мала жодного відношення до будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що й підтверджує Комунальне підприємство „Білгород-Дністровськводоканал" в своєму листі за вих№835 від 28.12.2012р. Посилання позивача на лист Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 02.04.2012р. вих№К-596/831, як на доказ наявності в діях відповідача вини, є безпідставним, оскільки обставини зазначені в цьому листі ситуація, мова про яку йдеться в цій відповіді не мають жодного відношення до відповідача, оскільки мали місце бути у квітні 2010р. В діях відповідача не встановлено ознак злочину, передбачених Кримінальним кодексом України, а також ознак правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, що зазначено у висновку Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області від 16.06.2012р., що, в свою чергу, також виключає неправомірність рішень, дій чи бездіяльності відповідача. Позивач жодного разу не зустрічався з відповідачем задля вирішення будь-яких питань, вже не кажучи про спірне питання поставлене у позові. Інформація, викладена в акті, складеному позивачем 21.06.2012р. та підписаних самими позивачем і ще двома зацікавленими особами (мати позивача та продавець магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1") є надуманою та надана до суду задля введення його в оману. При цьому, до претензії, яка надійшла на адресу відповідача від позивача додано копію договору оренди нежитлового приміщення, який значно відрізняється від договору, доданого до позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у відкритих судових засіданнях присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Позивачем всупереч приписів ст.33 ГПК України не надано суду належним чином складений акт в присутності винної та постраждалої осіб, який би підтверджував залиття підвалу (приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»), містив би викладення причин залиття, наявності вини відповідача та перелік пошкодженого в наслідок залиття.

Посилання позивача на незаконність встановлення труби без водоміру та дозволу на підключення КП „Білгород-Дністровськводоканал" орендарем нежитлового приміщення над магазином „ІНФОРМАЦІЯ_1, власником магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" ОСОБА_2, судом до уваги не приймається, оскільки всупереч приписів ст.33, 34 ГПК України суду не надано належних доказів, підтверджуючих вказані обставини. Крім того, безпідставними та необґрунтованими без належного доказового обґрунтування є й твердження позивача на використання цієї труби відповідачем. При цьому, посилання позивача в обґрунтування вказаних припущень на складені представниками Комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал» 07.06.2012р. акти №№2, 3, судом не приймаються до уваги, оскільки вказані документи були складені за відсутності позивача та відповідача лише зі слів матері позивача - ОСОБА_9, яка не має відношення до будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено в листі за вих№835 від 28.12.2012р. Комунальне підприємство „Білгород-Дністровськводоканал". Отже, вказані акти не можуть слугувати доказом наявності вини відповідача у завданні позивачу збитків.

Водночас безпідставними є й посилання позивача на лист Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 02.04.2012р. вих№К-596/831, як на доказ наявності вини в діях відповідача, оскільки в листі йдеться про виявлення в квітні 2010р. будівельних робіт, та не містить жодної інформації відносно залиття приміщення у 2012р.

Заявив вимогу про стягнення з відповідача як шкоди - витрат на ремонт в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_1" у розмірі 7000грн., позивачем не додано документів, підтверджуючих необхідність понесення витрат на відновлення магазину внаслідок усунення залиття спричиненого саме відповідачем, що свідчить про не доведення позивачем обґрунтованості заявлених в цій частині позовних вимог.

В обґрунтування розміру матеріальної шкоди у розмірі 25035грн. та витрат за проведення експертного товарознавчого дослідження у розмірі 1100грн. позивачем до позову додано висновок експертного товарознавчого дослідження №4/06, складений 19.06.2012р. експертом Фаліною Г.О. Як вбачається зі змісту експертного висновку предметом дослідження були меблі торгові, килимове покриття, парфуми, косметичні та гігієнічні товари, пральний порошок, які надані позивачем, Однак цей висновок через відсутність в ньому посилання на первинні бухгалтерські документи, підтверджуючі наявність у позивача права власності на вказане майно, яке на його думку, було пошкоджено саме залиттям цього майна. Разом з цим, з огляду на відсутність належного оформлення факту залиття приміщення позивача відповідачем з визначенням 07.06.2012р. переліку усього пошкодженого майна в залитому приміщенні саме 07.06.2012р., цей висновок від 19.06.2012р. не є належним доказом у розумінні ст.34 ГПК України підтверджуючим наявність та розмір збитків, завданих позивачу.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, наявними матеріалами справи позивачем не доведено наявності вини відповідача у заподіянні шкоди, ні протиправної поведінки відповідача, ні причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заподіянням шкоди (залиттям підвального приміщення), що з огляду на вищевикладені норми матеріального права є підставою для відмови у задоволенні вимог щодо стягнення шкоди.

Щодо заявлених до стягнення 10000грн. моральної шкоди суд зазначає наступне.

Захист цивільних прав та інтересів унормовано Главою 3 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст.23 вказаного Кодексу, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи встановлені обставини у справі, недоведення позивачем завдання збитків внаслідок залиття саме з вини відповідача, підтвердження матеріалами справи відсутності вини відповідача у завданні позивачу збитків, відсутні й підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене та зазначені норми матеріального права, з врахування наведених вище підстав, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 25035грн., витрат за проведення експертного товарознавчого дослідження у розмірі 1100грн., витрати на ремонт в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_1" у розмірі 7000грн. та моральної шкоди у розмірі 10000грн. слід відмовити.

Згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.03.2013р.

Суддя Ю.Г. Фаєр