Постанова № 2995390, 05.02.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2009 № 4/205

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Рєпіної Л.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі: Волуйко Т.В.

За участю представників:

Від позивача – Кудін С. П. – по довіреності.

Від відповідача – Тхорик С. М. – по довіреності.

Від третьої особи – Корнієнко Д. С. – директор.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метрополіс" та Київської міської ради

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.11.2008

у справі № 4/205 (Головатюк Л.Д.)

за позовом Об"єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський"

до Київської міської ради

третя особа позивача

третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метрополіс"

про визнання недійсним рішення № 401/1052 від 29.03.2007

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.11.2008 р. у справі № 4/205 позов Об’єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок “Дніпровський” до Київської міської ради, за участю третьої особи – ТОВ “Компанія “Метрополіс” про визнання недійсним рішення № 401/1052 від 29.03.2007 р. був задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач та третя особа звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять його скасувати, у позові Об’єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок “Дніпровський” відмовити, оскільки вважають, що рішення було прийняте по неповно з’ясованим обставинам з порушенням норм матеріального права, а також, що висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи та з порушенням норм матеріального права.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа переглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги відповідача та третьої особи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Положеннями ст. 118 Конституції України встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Частина 1 ст. 143, ст. 144 Конституції України визначають, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам визначається ст. 123 Земельного Кодексу України, згідно з положеннями якої надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, на IV сесії V скликання Київської міської ради 29.03.2007 р. було винесено рішення за № 401/1062 “Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “Метрополіс” для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного центру на перетині проспектів Броварського та Визволителів у Дніпровському районі міста Києва”.

Спір між сторонами виник у зв’язку з тим, що позивач вважає, що своїми діями відповідач порушив положення ст. 16 Закону України “Про оренду землі”, в редакції, що діяла на момент прийняття рішення, та прийняв рішення про передачу в оренду земельної ділянки на користь третьої особи без проведення аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки.

Однак, матеріалами справи підтверджується дотримання вимог ст. 123 Земельного Кодексу України та ст. 16 Закону України “Про оренду землі”, зокрема, щодо відсутності у відповідача підстав для проведення аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки згідно з вимогами чинного законодавства.

У апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що судом першої інстанції не було взято до уваги факт недотримання позивачем Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, який затверджений рішенням Київської міської ради “Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві” від 15.07.2004 р. № 457/1867, а, отже, помилково зроблено висновок про незаконність дій відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 05.11.2002 р. звернувся до відповідача з листом № 40 про надання дозволу на відведення земельних ділянок, на яких розташовані відкриті автостоянки, у тому числі на земельну ділянку за адресою: Визволителів 1. Дорученням Київського міського голови від 13.11.2002 р. № 28173 було надано доручення розглянути лист у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 1 розділу 6 Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві документація із землеустрою, яка не передана на момент офіційного оприлюднення цього Регламенту на розгляд та затвердження до Київської міської ради для прийняття відповідних рішень, підлягає приведенню у відповідність до вимог цього Регламенту і розглядається та погоджується в порядку, встановленому цим Регламентом.

Пункт 3 розділу 6 Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві встановлює, що всі доручення Київської міської ради та її виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) щодо розгляду клопотань (заяв) про надання земельних ділянок у користування, підписані уповноваженими на це особами, в яких відсутні вимоги до термінів підготовки документації із землеустрою, втрачають чинність через чотири місяці з моменту офіційного оприлюднення цього Регламенту. До моменту закінчення зазначеного терміну зацікавлена особа має право забезпечити розробку документації із землеустрою на підставі виданих доручень та передати її на розгляд та затвердження до Київської міської ради для прийняття на її основі відповідних рішень.

Статтею 7 Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві встановлені обов’язкові вимоги до документів, що додаються до клопотання (заяви), а саме: інформація про бажане цільове призначення земельної ділянки, інформація про основне функціональне призначення об’єкта інвестування (будівництва) та про його складові частини і бажані основні техніко-економічні показники об’єкта з визначенням основних характеристик його забудови (поверховість, площа, кількість мешканців для житлових будинків тощо); інформація про правовий статус будівель чи споруд, якщо такі розташовані на земельній ділянці; копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку; копії розпорядних документів про надання земельної ділянки (за відсутності правовстановлюючих документів).

Згідно п. “д” ч. 2 ст. 25 Закону України “Про землеустрій”, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є видом документації із землеустрою. Абз. 4 ст. 1 Закону України “Про землеустрій” визначає документацію із землеустрою як затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів. Пункт “в” ч. 1 ст. 186 Земельного Кодексу України передбачає, що проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки. Пунктом 2 статті 9 Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві передбачено, що особи, які отримали згоду на розроблення документації із землеустрою, мають право звертатися із відповідним замовленням до землевпорядних організацій.

Колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач розробив документацію із землеустрою шляхом укладання договору №153 від 07.04.2003 р. із Центром містобудування та архітектури, а також сплати грошових коштів за ним. Згідно з матеріалами справи, предметом зазначеного договору є розробка містобудівного обґрунтування, а не проекту землеустрою.

У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що доручення Київського міського голови від 13.11.2002 р. № 28173 втратило свою чинність у 2005 р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем, як зацікавленою особою, не було забезпечено розробку проекту землеустрою у відповідності з процедурою передачі в користування земельних ділянок в м. Києві, а на момент надання відповідачем згоди на розробку проекту землеустрою 02.02.2007 р. доручення Київського міського голови від 13.11.2002 р. № 28173 втратило свою чинність.

Таким чином, судом першої інстанції помилково було зроблено висновок щодо необхідності проведення конкурсу або аукціону щодо набуття права оренди земельної ділянки, оскільки належно оформленої заяви від позивача до відповідача не надходило, тому у останнього були відсутні підстави для проведення такого аукціону або конкурсу.

Колегія суддів також не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що на момент набрання чинності Земельним Кодексом України від 25.10.2001 р. законним користувачем земельної ділянки щодо якої виник спір був позивач. При цьому, колегією береться до уваги наступне.

Згідно рішення виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів від 23.03.1981 р. № 188 “Про організацію тимчасових стоянок для індивідуальних транспортних засобів в нічний час на проїзжих частинах другорядних вулиць міста” вирішено затвердити перелік вулиць, тупиків та вільних площадок для використання під тимчасові стоянки для транспортних засобів індивідуальних власників в нічний час. Додатком до цього рішення встановлено перелік вільних ділянок для використання під тимчасові стоянки транспортних засобів, у тому числі й ділянка по проспекту Визволителів. Відомостей про місце, розмір або межі цієї ділянки вказане рішення не містить. Таким чином, рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів від 23.03.1981 р. № 188 земельна ділянка по проспекту Визволителів, 1 позивачу не надавалась.

Відповідно до ст. 16 Земельного Кодексу Української РСР, затвердженого Законом Української РСР від 08.07.1970 р., який діяв на момент прийняття вище вказаного рішення Дніпровської районної ради народних депутатів, надання земель у користування здійснювалося в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільських Рад народних депутатів в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР. Згідно ст. 20 Земельного Кодексу Української РСР право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується держаними актами на право користування землею.

Згідно ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку, відповідно до положень ст. 125 Земельного Кодексу України, виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Виготовлення технічного звіту або містобудівного обґрунтування не може бути підставою для визнання права користування земельної ділянкою.

Позивачем не надано доказів, передбачених законодавством, які б підтверджували його право користування земельною ділянкою по проспекту Визволителів, 1, що свідчить про відсутність у позивача підстав займати цю земельну ділянку.

Колегія не погоджується й з висновком суду першої інстанції про те, що якщо позивач вказаний у витязі з бази даних Державного земельного кадастру від 15.02.2007 р., то він є землекористувачем.

Розглянувши вище згаданий витяг з бази даних Державного земельного кадастру судом встановлено наступне.

Витяг з бази даних Державного земельного кадастру складається з двох частин: черговий план та ділянки, що знаходяться на стадії розробки оформлення права. Суд встановив, що у витязі з бази даних Державного земельного кадастру, на який посилається позивач на підтвердження своєї позиції, жодна інформація щодо виду права на земельну ділянку з боку позивача відсутня.

Статтею 116 Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Тобто, позивачем не надано доказів того, що спірна земельна ділянка перебувала у його користуванні.

Судом першої інстанції також не було взято до уваги те, що згідно інформації щодо наявних в архіві документів з відведення, земельна ділянка, що надана в оренду третій особі спірним рішенням, була вилучена з користування наступних юридичних осіб:

- ВАТ “УНДПСК ім. В. М. Шимановського”, земельна ділянка відведена відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 11.04.1967 р. № 547 “Про відвод Державному проектному інституту “Укрпроектстальконструкція” Держбуду СРСР земельної ділянки під будівництво лабораторно-виробничого корпусу для проектних організацій Держбуду в м. Києві”;

- КО “Київзеленбуд” земельна ділянка відведена відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 23.02.1965 р. № 230 “Про відвод Управлінню зеленої зони м. Києва земельних ділянок для влаштування парків-скверів в Дарницькому районі”.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою викладені у ст. 141 Земельного Кодексу України, частиною 1 якої, як підстава, визначена добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Оглянувши матеріали проекту землеустрою, суд встановив, що вище зазначені землекористувачі відмовились від права користування земельною ділянкою площею 0,31 га згідно листа-згоди ВАТ “УНДПСК ім. В. М. Шимановського” від 27.02.2007 р. № 468/01 та площею 0,93 га згідно листа-згоди КО “Київзеленбуд” від 28.02.2007 р. №148-384.

Таким чином, колегія дійшла до висновку про те, що при винесенні спірного рішення не допущено порушень вимог чинного законодавства, оскільки таке відведення земельної ділянки погоджено належним чином відповідно до вимог ст. 123 Земельного Кодексу України та вимог “Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві” від 15.07.2004 р. № 457/1867.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2008 р. у справі № 4/205 підлягає скасуванню, в позові Об’єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок “Дніпровський” слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Київської міської ради та Товариства з обмеженоювідповідальністю “Компанія “Метрополіс” на рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2008 р. у справі № 4/205 – задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2008 р. у справі № 4/205 – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити Об’єднаному кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок “Дніпровський” в позові до Київської міської ради про визнання недійсним рішення № 401/1052 від 29.03.2007 р.

3. Стягнути з Об’єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок “Дніпровський” (02183, м. Київ, вул. Стальського, 29; код ЄДРПОУ 22870782) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.

4. Стягнути з Об’єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок “Дніпровський” (02183, м. Київ, вул. Стальського, 29; код ЄДРПОУ 22870782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Метрополіс” (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-а; код ЄДРПОУ 32587652) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.

5. Матеріали справи № 4/205 повернути до Господарського суду м. Києва для видачі наказів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Рєпіна Л.О.

Синиця О.Ф.

17.02.09 (відправлено)