Постанова № 29950169, 19.02.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2848/11

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Боровицького О.А., Смілянця Е.С.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

представників позивача - Нєнова О.В., Сивак І.М.

представників відповідача (апелянта) - Юхнович Л.М., Загоскіної О.І., Когутенко П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницького обласного центру дитячого і юнацького туризму і екскурсій на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Вінницького обласного центру дитячого і юнацького туризму і екскурсій про зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницького обласного центру дитячого і юнацького туризму і екскурсій про зобов'язання вчинити дії, а саме виконати вимоги позивача, викладені в листі-вимозі від 10.12.2011 року № 18-18/1688 КРУ у Вінницькій області.

Ухвалою суду від 13.04.2012 року замінено неналежного позивача Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області його правонаступником - Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області.

Крім того, в ході розгляду справи, позивачем подано заяву, якою частково зменшено позовні вимоги в частині зобов"язання відповідача виконати п.4 та 17 листа-вимоги позивача та п.8 листа-вимоги в частині забезпечення відшкодування надбавки виплаченої у завищеному розмірі - 1844,11 грн.

Таким чином, позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги, зобов"язавши відповідача виконати п.п. 3, 4, 6, 7 - частково, 8 - частково, 9 - частково, 11, 12, 13, 14, 16, 17 - частково листа-вимоги від 10.12.2011 року № 18-18/1688 КРУ у Вінницькій області.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено, а саме, зобов'язано Вінницький обласний центр дитячого і юнацького туризму та екскурсій виконати законні вимоги (п.п. 3, 6, 7 - частково, 8 - частково, 9 - частково, 11, 12, 13, 14, 15, 16) від 10.12.2011 року № 18-18/1688 Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області, отримані кошти в повному обсязі перерахувати на р/р 31415535700001, призначення платежу "Інші надходження", код 21080500, одержувач - Вінницький обласний бюджет, МФО 802015 .

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв"язку з чим, апелянт просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представники позивача заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обгрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало невиконання відповідачем листа-вимоги №02-04-20-14/6167 від 09.08.2011 року про зобов'язання вчинити певні.

Суд першої інстанції, за результатом розгляду справи, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та відповідають вимогам чинного законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1,2,5 ст. 2 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатом проведеної позивачем, в період з 08.09.2010 року по 27.10.2010 року ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2007 року по 01.09.2010 року, складено акт від 27.10.2010 року №18-15/67. На підставі складеного акту, відповідачу направлено лист-вимогу № 18-18/1688 від 10.12.2010 року про зобов'язання вчинити певні дії, яким також зобов'язано про вжиті заходи та виконання вимог проінформувати в термін до 10.01.2011 року КРУ у Вінницькій області.

У зв'язку з невиконанням в повному обсязі вимог, викладених у листі № 18-18/1688 від 10.12.2010 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Судом першої інстанції встановлено, що пункти 3, 6, 12, 13, 16 листа-вимоги позивача, є правомірними та підлягають безспірному виконанню відповідачем, так як досліджені при розгляді адміністративної справи № 2а/0270/306/11 за позовом Вінницького обласного центру дитячого і юнацького туризму та екскурсій до контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про визнання протиправними і скасування вимоги.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року адміністративний позов Центру задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано пункти 2 та 15 листа вимоги КРВ у м. Вінниці № 18-18/1688 від 10.12.2010 року, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 року постанову ВОАС від 08.04.2011 року, скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування пункту 4 листа вимоги КРВ у м. Вінниці № 18-18/1688 від 10.12.2010 року. В цій частині ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов Вінницького обласного центру дитячого і юнацького туризму та екскурсій задоволено шляхом визнання протиправним і скасування пункту 4 листа-вимоги контрольно-ревізійного відділу м. Вінниці № 18-18/1688 від 10.12.2010 року.

Таким чином, станом на день розгляду даної справи є таким, що набрало законної сили рішення суду, яким частково скасовано лист-вимогу, яка, в свою чергу, є підставою для зобов'язання відповідача вчинити дії у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Що стосується іншої частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції прийшов до наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що співставленням відповідей на запити з даними журналів обліку встановлено факти зайвого нарахування та виплати заробітної плати керівникам гуртків, які працюють за сумісництвом за фактично невідпрацьований час на загальну суму 575,62 грн. та перерахуванню нарахувань до державних цільових фондів на суму 209,11 грн., чим порушено ст. 94 Кодексу законів про працю України, ст. 1 Закону України "Про оплату праці" та п. 1 "Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій", затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства фінансів України від 28.06.1993 року №43.

Згідно інформації середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 м. Вінниці (далі СЗОШ №13), керівник історико-краєзнавчого гуртка Іванішина В.Б. в період з 07.02.2007 року по 23.02.2007 року перебувала на лікарняному, проте згідно журналом планування та обліку роботи на 2006/2007 рік нею в цей період, а саме 7, 8 та 10, 17, 21, 22 лютого 2007 року, проведено 8 занять з гуртком загальною тривалістю 22 академічних години, що підтверджується її підписами (в журналі). В результаті за вказані невичитані години Іванішина В.Б. зайво нараховано 151,29 грн., з яких після обов'язкових утримань із заробітної плати їй виплачено 126,69 грн.

Внаслідок зазначеного зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 54,77 грн.

Крім того, згідно інформації середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 м. Вінниці (далі СЗОШ №13), керівник історико-краєзнавчого гуртка Дем"янишина А.О. в період з 24.11.2008 року по 27.11.2008 року, з 16.02.2009 року по 19.02.2009 року, з 28.02.2009 року по 13.03.2009 року перебувала на лікарняному, проте згідно журналом планування та обліку роботи на 2008/2009 рік нею в цей період, а саме 25, 26 листопада 2008 року, 28.02.2009 року, 03.03.2009 року, 04.03.2009 року, 07.03.2009 року, 10.03.2009 року та 11.03.2009 року, проведено 10 занять з гуртком загальною тривалістю 26 академічних годин, що підтверджується її підписами (в журналі). В результаті за вказані невичитані години Іванішіній В.Б. зайво нараховано 353,94 грн., з яких після обов'язкових утримань із заробітної плати їй виплачено 300,82 грн.

Внаслідок зазначеного зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 128,72 грн.

Операції з нарахування заробітної плати вищевказаним сумісникам в бухгалтерському обліку відображено в меморіальному ордері №5 "Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендії " за період з 01.02.2007 року по 28.01.2010 року за дебетом рахунку 802 "Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи", кредитом рахунку 661 "Розрахунки із заробітної плати".

Внаслідок допущених порушень у формі "Звіт про виконання загального фонду кошторису установи" за 2007 - 2009 роки та 9 місяців 2010 року завищено касові та фактичні видатки за КЕКВ 1110 "Оплата праці працівників бюджетних установ" на 575,62 грн. та за КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" на 209,11 грн., що є порушенням вимог ч. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України № 996), п.1.2 Порядку складання річних фінансових звітів за 2007 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом ДКУ від 10.01.2008 рок №3 (далі - Порядок №3), Порядку складання річних фінансових звітів за 2008 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом ДКУ від 10.01.2008 року №3 та внесеними до нього змінами спільним наказом ДКУ та МФУ від 10.01.2009 року №4 (далі - Порядок № 3 із змінами), Порядку складання річних фінансових звітів за 2009 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом ДКУ від 15.01.2010 року № 8 (далі Порядок №8) і Порядку складання фінансової звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом ДКУ від 25.05.2010 року № 164 (далі - Порядок № 164).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості п.7 листа-вимоги позивача від 10.12.2011 року № 18-18/1688.

Щодо вимоги позивача в частині встановлення надбавки за вислугу років в завищеному розмірі на суму 2988,15 грн., викладеній у п.8, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо його обгрунтованості.

Так, вибірковою ревізією правильності встановлення надбавок до посадового окладу за вислугу років педагогічним працівникам методом перерахування стажу згідно трудових книжок та співставленням його із зазначеним стажем в тарифікаційних списках та особових рахунках виявлені порушення нормативних документів з питань оплати праці.

В порушення вимог п.1, п.2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №78, та Переліку посад педагогічних та науково - педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963 (зі змінами), керівнику гуртка Висоцькій Н.Є. нарахована і виплачена надбавка за вислугу років в більшому розмірі, ніж це передбачено вищевказаними нормативними актами. Так, її педагогічний стаж станом на 01.01.2008 року згідно даних трудової книжки складає 19 років 11 місяців 20 днів. Проте, головним бухгалтером Загоскіною О.І. за січень 2008 року їй нараховано та виплачено надбавку за вислугу років в розмірі 30 % від посадового окладу, замість 20 %, як це передбачено вищевказаними нормативними документами. Дане порушення призвело до зайвої виплати заробітної плати Висоцькій Н.Є. за січень 2008 року на загальну суму 50,96 гривень.

Крім того, керівнику гуртка Олійник О.В., педагогічний стаж якої станом на 01.01.2008 року склав 7 років 8 місяців і 15 днів, в періоді з 01.01.2008 року по 01.05.2010 року нараховано та виплачено надбавку за вислугу років в розмірі 20 % від посадового окладу, замість 10 %, що призвело до зайвої виплати надбавки за вислугу років в сумі 2937,19 гривень.

Операції з нарахування заробітної плати в бухгалтерському обліку відображено в меморіальному ордері № 5 „Зведення розрахункових відомостей заробітної плати та стипендій" за період з 01.01.2008 року по 01.05.2010 року за дебетом рахунку 802 „Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи", кредитом рахунку 661 „Розрахунки із заробітної плати".

Що стосується пункту 9 листа-вимоги, судом першої інстанції встановлено, що ревізією виявлено факт порушення встановлення надбавок за складність, напруженість у роботі керівнику та його заступникам 2009, 2010 роках. А саме, наказом начальника Управління Івасюком І.Д. від 22.01.2010 року № 30 на 2010 рік передбачено розмір вказаної надбавки для заступників керівників установ освіти обласного підпорядкування в межах 25-35 відсотків (за рішенням керівника). Проте, наказом по Центру від 10.02.2010 року № 4/к, підписано директором Крайчинським О.Е., в порушення п.п. 5, п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції 03.10.2005 року за № 1130/11410 (далі- Наказ №557), заступнику Андрущак Т.І. встановлено вказану надбавку в розмірі 40 відсотків, що призвело до зайвої виплати заробітної плати за період з 01.01.2010 року по 01.09.2010 року на загальну суму 368,12 грн.

Операції з нарахування заробітної плати в бухгалтерському обліку відображено в меморіальному ордері №5 "Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендії" за період з 01.01.2010 року по 01.09.2010 року за дебетом рахунку 802 "Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи", кредитом рахунку 661 "Розрахунок із заробітної плати".

Таким чином, внаслідок вищезазначеного порушення відповідачем зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 133,99 грн., що призвело до матеріальної шкоди на суму 502,11 грн., чим допущено порушення у формі "Звіт про виконання загального фонду кошторису установи" за 9 місяців 2010 року та завищено касові та фактичні видатки за КЕКВ 1110 "Оплата праці працівників бюджетних установ" на 368,12 грн. та за КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" на 133,99 грн., що є порушенням вимог ч. 1 ст. 3 Закону України №996-ХІV та Порядку № 164.

Відносно вимоги позивача, викладеної в п. 11 вимоги, встановлено що головним бухгалтером Загоскіною О.І., безпідставно перераховано кошти в державні цільові фонди, чим завдано збитки протягом 2007-2009 років на загальну суму 6548,11 грн., в тому числі в 2007 році на суму 1727,24 грн., в 2008 році на суму 2131,01 грн., в 2009 році на суму 2689,86 грн.

Зокрема встановлено, що відповідачем укладалися договори підряду з фізичними особами на виконання робіт (надання послуг), оплата по яких проводилася згідно економічної сутності робіт КЕКВ 1137 "Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання" та по КЕКВ 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки". Дані договора підряду, розглядались відповідачем як трудові угоди з фізичними особами.

Згідно листа ДКУ від 10.02.2005 року № 07-06/237-1160 "Щодо надання роз'яснень", зазначено, що оплата праці по трудовому договору проводиться по КЕКВ 1111 "Заробітна плата ", а по КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" здійснюється нарахування бюджетними установами (організаціями) на фонд оплати праці, в тому числі: збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види страхування , передбачені законодавством, у розмірах, встановлених норматимно-правовими актами.

Встановлено, що особи, з якими укладалися договора на виконання разових робіт (послуг) вносилися в відомості нарахування заробітної плати, сума нарахованої заробітної плати в повному обсязі відображалася по меморіальному ордері №5 та проводилося нарахування та оплата внесків до державних цільових фондів за рахунок асигнувань витрачених для здійснення видатків по КЕКВ 1135, КЕКВ 1137 та по КЕКВ 1139.

При цьому встановлено, що вимогами Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затверджених наказом ДКУ від 04.11.2004 року №194 (далі - Роз'яснення № 194 ) сплата внесків до державних цільових фондів по КЕКВ 1135, КЕКВ 1137, КЕКВ 1139 не передбачена. Крім того, при плануванні видатків до кошторису по КЕКВ 1137 та КЕКВ 1139 сплата внесків по договорам підряду не передбачалася.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що п.11 листа-вимоги позивача є обгрунтованим.

Обгрунтованим також на думку колегії суддів є п.14 листа-вимоги позивача.

Так, в ході ревізії виявлено, що відповідачем внесено недостовірні дані до звітності: завищено касові видатки Ф №2 "Звіт про виконання загального фонду кошторису" КФКВ 070401 по КЕКВ 1136 за 2007 рік на суму 1339,29 грн., чим порушено ч. 1 ст. 3 Закону України №996 та п. 1.2, 1.3 Порядку №3. Зазначене призвело до збитків на суму 1339,28 грн.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між відповідачем та відділом освіти Вінницької районної державної адміністрації (далі - відділ освіти) укладено договір від 16.02.2007 року на оренду приміщення в будівлі Агрономічанської СЗОШ І-ІІІ ступенів. Предметом даного договору є надання приміщення площею 750 кв.м. в платне користування відповідачу для проведення обласного чемпіонату по туризму. Розмір орендної плати, визначений в договорі, становить 1500,0 грн. щомісячно. Термін дії договору з 16 по 18 лютого 2007 року.

Згідно наказу директора Центра "Про проведення 11 Відкритого Чемпіонату області з техніки пішохідного туризму в закритих приміщеннях" чемпіонат проводився на протязі трьох днів з 16 по 18 лютого 2007 року. Відповідно до платіжного доручення від 27.04.2007 року №170 відповідач перерахував кошти за рахунок загального фонду кошторису по КФКВ 070401 КЕКВ 1136 в сумі 1500,0 грн. та здійснив оплату згідно за місяць оренди, а не за три дні, як того вимагає договір. Зазначене є порушенням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого МФ України від 24.05.1995 року № 88 та Господарського кодексу України в частині виконання умов укладення договорів.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи в частині п.п. 3, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 16 від 10.12.2011 року № 18-18/1688 Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області, рішення суду в цій частині ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

При цьому, задовольняючи позов позивача, суд першої інстанції допустив порушення процесуальних норм, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

З оскаржуваної постанови Вінницького окружного адміністративного суду вбачається, що відповідача зобов"язано виконати п. 15 листа-вимоги від 10.12.2011 року № 18-18/1688 Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області, хоча позивачем такої позовної вимоги заявлено не було. Тобто, в даному випадку, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи частково призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницького обласного центру дитячого і юнацького туризму і екскурсій задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Вінницького обласного центру дитячого і юнацького туризму і екскурсій про зобов'язання вчинити дії скасувати в частині, що стосується зобов"язання Вінницького обласного центру дитячого і юнацького туризму і екскурсій виконати п. 15 вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області №18-18/1688 від 10.12.2011 року.

В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "22" лютого 2013 р.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Боровицький О. А.

Смілянець Е. С.