Рішення № 2994958, 03.02.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2009 р.

Справа № 17/4-80

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід агропродукт", м. Бучач Тернопільської області

до відповідача Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль", м. Тернопіль

за участю представників сторін:

позивача: Заєць І.М., юрисконсульт, довіреність №18 від 20.01.2009р.;

відповідача: не з’явився.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання сторін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід агропродукт", м. Бучач Тернопільської області, звернувся до господарського суду 12.01.09р. (згідно штампу на поштовому конверті) з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль", м. Тернопіль, про стягнення 11 000,00 грн. заборгованості за товар (яйця), переданий відповідачу згідно накладних № щ393 від 09.09.2008р., № щ411 від 15.09.2008р. та № щ500 від 07.10.2008р.

Позов обґрунтовується копіями накладних № щ393 від 09.09.2008р., № щ411 від 15.09.2008р. та № щ500 від 07.10.2008р.; копією акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2008р. по 31.12.2008р.; копією претензії № 408 від 25.11.08р.; копією виписки банківської установи за 23.10.2008р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 16.01.09р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.02.09р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та подав суду довідки статуправління про включення сторін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач відзиву на позов не подав, представник відповідача в судове засідання 03.02.2009р. не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення №2164206). Клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, а тому, враховуючи що явка сторін не визнавалася судом обов’язковою та з огляду на достатність поданих доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

За змістом ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (усна угода).

Як випливає з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід агропродукт»згідно усної домовленості, по накладних № щ393 від 09.09.2008р., № щ411 від 15.09.2008р. та № щ500 від 07.10.2008р. передано відповідачу у власність товар –яйця відбірні та яйця 1 категорії (далі –Товар)в кількості 23400 шт., на загальну суму 12488,00 грн. Факт отримання Товару підтверджується підписом представника відповідача та відтиском штампу підприємства на зазначених накладних та не заперечено належним чином.

Позивач стверджує, що Приватне підприємство "Продторг - Тернопіль", м. Тернопіль, порушило господарське зобов’язання в частині проведення оплати вартості отриманого Товару, внаслідок чого станом на 06.01.2009р. (дата оформлення позовної заяви) борг відповідача повністю не погашено і складає 11 100,00 грн. (з урахуванням часткової оплати, що підтверджується банківськими виписками від 23.10.2008р. та 27.10.2008р.).

Спір виник між сторонами внаслідок невиконання відповідачем, як Покупцем, зобов’язань щодо оплати вартості переданого товару.

Як визначено у ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Надіслана на адресу відповідача претензія за №408 від 25.11.08р. з проханням невідкладно перерахувати борг в розмірі 11100,00 грн., відповідачем залишена без відповіді та задоволення. Факт надіслання відповідачу даної вимоги підтверджується фіскальним чеком №4690 від 28.11.08р., оригінал якого знаходиться в справі.

Утім, відповідач вимогу кредитора не виконав, доказів, що підтверджують оплату підприємством вартості переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору, суду не надано, натомість заборгованість підтверджується наявними у справі доказами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач свої зобов’язання виконав належним чином, факт передачі товару підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № щ393 від 09.09.2008р., № щ411 від 15.09.2008р. та № щ500 від 07.10.2008р., що також не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку. Навпаки сума боргу підтверджується та визнана відповідачем шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008р.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язків.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази, наведені Позивачем в обґрунтування своїх матеріально-правових вимог, Відповідач не спростував і не заперечив у встановленому законом порядку, тому суд вважає переконливими та документально доведеними обставини, з яких подано позов.

За таких обставин справи, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю як обґрунтовано заявлені та документально підтверджені.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у справі.

В судовому засіданні 03.02.2009р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 124,129 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 11, 15, 16, 205, 509, 526, 530, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль», м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, ідентифікаційний код 34473634 –11 100,00 грн. боргу та 229,00 грн. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агропродукт», м. Бучач Тернопільської області, вул. Галицька, 174, ідентифікаційний код 31877853.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „_05_”_лютого__2009 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя Н.О. Андрусик