Ухвала суду № 29949262, 12.02.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7160/12

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П., Сушка О.О.

при секретарі: Собчук І.Е.

за участю представників сторін:

представника позивача - Мельник О.Д.

представника відповідача - Белз О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Завод АДВІС" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Завод АДВІС" до Державної виконавчої служби України, третя особа на стороні відповідача - Приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство юстиція" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2012 року Товариство з додатковою відповідальністю "Завод АДВІС" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України, третя особа на стороні відповідача - Приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство юстиція" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив колегію суддів задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, посилаючись на їх безпідставність.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, не повідомивши суд про причини неприбуття, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Відповідно до ч.8 ст. 177 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.04.2009 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову про відкриття примусового виконання виконавчого напису №1976 від 26.03.2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме - приміщення корпусу №6, загальною площею 22722,40 кв.м., що розташоване за адресою: М.Хмельницький, вул. Чорновола В.М. (вул. Індустріальна), буд.88, яке є власністю боржника - іпотекодавця ТДВ "Завод АДВІС" (далі - Приміщення корпусу №6).

В березні 2012 року до відділу примусового виконання рішень ДВС України надійшов висновок суб'єкта оціночної діяльності TOB "Українська експертна група" в особі Антонова В.О. від 29.02.2012 року, відповідно до якого вартість Приміщення корпусу №6 становить 11073618,00 грн.

21 березня 2012 року відповідачем надіслано на адресу позивача повідомлення про проведену оцінку майна боржника разом з копією висновку з незалежної оцінки майна, яке отримане ним 29 березня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

06 липня 2012 року державним виконавцем на адресу приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство юстиція" було направлено заявку на реалізацію арештованого майна, а також цього ж дня Державною виконавчою службою України було укладено договір №050/12 з приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство юстиція" про реалізацію Приміщення корпусу №6.

12.11.2012 року позивачем був отриманий лист від приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство юстиція" №8170 від 07.11.2012 року, яким його було проінформовано про те, що 28 листопада 2012 року об 11:00 год. за адресою М.Хмельницький, вул. Курчатова, 103 відбудуться прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - приміщення корпусу №6.

Позивач, звертаючись до суду, просив визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо передачі на реалізацію приміщення корпусу №6 та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на його реалізацію, до проведення його повторної оцінки. Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на те, що не був ознайомлений із результатами оцінки належного йому майна, яке передане державним виконавцем на реалізацію. Зазначив, що стартова ціна вказаного майна (11073618,00 грн.) відповідає тій ціні, яка визначена висновком з незалежної оцінки майна 29.02.2012 року, а тому, оскільки з моменту попередньої оцінки майна минуло більше 6 місяців, державний виконавець повинен провести повторну його оцінку, залучивши для цього суб'єкта оціночної діяльності, чого зроблено не було.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Державна виконавча служба України діяла в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством, порушень його судом не встановлено, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1 ст.58 Закону визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Як зазначено в ч.3 ст.58 Закону, державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Відповідно до ч.5 ст.58 Закону звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Згідно з п.1.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Відповідно до п.2.6 даного Тимчасового положення, стартова ціна лота - ціна, яка дорівнює початковій вартості майна, що виставляється на торги, зазначеній у заявці державного виконавця на реалізацію арештованого майна.

В п.3.2 Тимчасового положення вказано, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 №74/5.

Пунктом 5.11 вказаної Інструкції визначено реквізити заявки на реалізацію арештованого майна, яка повинна містити, зокрема, початкову вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою.

За результатом апеляційного розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції відповідно до положень ст. 62 Закону, майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст.58 Закону, а тому висновок про оцінку майна на момент передачі його на реалізацію був чинним. Майно на реалізацію було передане 06.07.2012 року, а звіт складено 29.02.2012 року, тому строк дії висновку на момент передачі майна на реалізацію не закінчився та висновок був дійсним.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, дав правову оцінку доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Згідно ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін, оскільки, Хмельницький окружний суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Завод АДВІС" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 лютого 2013 року.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Полотнянко Ю.П.

Сушко О.О.