Постанова № 29948893, 04.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/7527/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року о 16 год. 50 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області про визнання наказу незаконним,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області про визнання незаконним наказу Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області №272-Адн від 31.10.2012 року про дисциплінарне стягнення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених у позові, оскільки позивачем вжито всіх заходів для організації санітарного нагляду за торгівельним павільйоном та по припиненню порушень санітарного законодавства, а тому підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення не було, крім того у позивача не відбирались пояснення з приводу встановлених порушень, що свідчить про порушення порядку проведення службового розслідування, а відтак оскаржуваний наказ винесено незаконно.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (аркуш справи 94), а тому справу розглянуто за його відсутності. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на адміністративний позов (аркуші справи 75-79), згідно яких відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки за результатами службового розслідування встановлено порушення позивача при здійсненні державного санітарного нагляду за діяльністю торговельного павільйону та не вжиття заходів щодо усунення порушень санітарного законодавства, а тому до відповідача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наказом №272-Адн від 31.10.2012 року Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області до ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог ст. ст. 41, 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», тобто, головним державним санітарним лікарем Приморського району м. Одеси Власкіним Сергієм Івановичем не організовано належне здійснення поточного державного санітарного нагляду за торговельним павільйоном «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) та не вжито адекватні заходи по припиненню порушень санітарного законодавства при розгляді скарг Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (аркуш справи 80).

Підставою для винесення оскаржуваного наказу стали матеріали службового розслідування по оцінці дій фахівців Приморської райсанепідстанції м. Одеси при здійсненні держсанепіднагляду за торговельним павільйоном «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), яке проведено на підставі матеріалів здійснення держсанепіднагляду за діяльністю торгівельного павільйону, в тому числі, за скаргою Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (аркуші справи 81-82).

Під час службового розслідування встановлено відсутність матеріалів щодо перевірки торговельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_4 за останні 4 роки, оскільки на запит в. о. головного лікаря Одеської обласної санепідстанції №32/5073 від 15.10.2012 року вони не були надані, що свідчить про порушення періодичності проведення планових заходів держсанепіднагляду; не застосування адекватних заходів при наявності порушень санітарного законодавства, які могли привести до виникнення харчових отруєнь або захворювань кишковими інфекціями, тобто не заборонено експлуатацію торгівельного павільйону до приведення у відповідність з вимогами санітарного законодавства; не проведення контролю за виконанням винесеної постанови про обмеження асортименту; неналежний розгляд скарг на здійснення діяльності зазначеним торгівельним павільйоном, що сприяло функціонуванню в районі харчового об'єкту з порушенням вимог санітарного законодавства.

Службове розслідування проведено на підставі наказу №256-Адн від 15.10.2012 року (аркуш справи 88), з результатами службового розслідування позивача ознайомлено, проте він не погодився з порушеннями та акт службового розслідування і наказ про притягнення до відповідальності підписав із зауваженнями.

При цьому, слід зазначити, що Державною санітарно-епідеміологічною службою Одеської області неодноразово направлялись листи з вимогою надати матеріали держсанепіднагляду за торговельним павільйоном «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_4 та пояснення щодо відсутності належного державного нагляду, на які позивачем було надано відповідь про хід здійснення нагляду (аркуші справи 84-87).

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» №4004-XII від 24.02.1994 року систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом. На центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, покладаються функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду на відповідних територіях, транспорті. На установи, заклади, частини і підрозділи державної санітарно-епідеміологічної служби інших державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, покладаються функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підпорядкованих їм територіях, об'єктах, у частинах і підрозділах.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» №4004-XII від 24.02.1994 року під державним санітарно-епідеміологічним наглядом розуміється діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

Відповідно до ст. 41, 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» №4004-XII від 24.02.1994 року до повноважень, зокрема, головного державного санітарного лікаря районів, міст, районів у містах належить державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства; право безперешкодного входу на територію і у приміщення всіх об'єктів нагляду за службовим посвідченням і обов'язкових для виконання вказівок щодо усунення виявлених порушень санітарних норм, а також проведення необхідних лабораторних досліджень; застосовування передбачених цим Законом заходів для припинення порушення санітарного законодавства, тощо.

Головний державний санітарний лікар відповідної адміністративно-територіальної одиниці координує діяльність всіх розташованих на ній установ, закладів та підрозділів державної санітарно-епідеміологічної служби незалежно від їх підпорядкування.

Для припинення порушення санітарного законодавства головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують, зокрема, такий захід як обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення.

На вимогу посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби виконання заходів для припинення порушень санітарного законодавства у необхідних випадках здійснюється із залученням працівників органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 3, 5, 9 «Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні», затвердженого 22.06.1999 року Постановою Кабінету Міністрів України №1109, метою державного санітарно-епідеміологічного нагляду є запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства, який здійснюється у порядку запобіжного та поточного нагляду.

Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється шляхом обстеження та перевірки об'єктів нагляду щодо дотримання і реалізації вимог безпеки для здоров'я і життя людини, які проводяться вибірково за планами що розробляються органами, установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, позапланово - залежно від санітарної та епідемічної ситуації, а також за повідомленнями підприємств, установ і організацій та за заявами громадян.

Періодичність обстеження та перевірки об'єктів нагляду встановлюється головним державним санітарним лікарем на підставі результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи, з урахуванням ступеня їх впливу на стан здоров'я і життя людини та за погодженням з вищестоящим головним державним санітарним лікарем.

При цьому, Постановою Головного державного санітарного лікаря України «Про розподіл об'єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику» №8 від 14.02.2008 року (яка діяла у період вчинення позивачем порушень) визначено, що проведення планових заходів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за об'єктами нагляду з високим ступенем ризику здійснюється з періодичністю 1 раз в квартал, з середнім ступенем ризику - 2 рази на рік, з незначним - 1 раз на рік.

Аналізуючи викладені норми законодавства слід зазначити, що головний державний санітарний лікар Приморського району м. Одеси є посадовою особою, яка повинна відповідати за стан додержання вимог санітарного законодавства в Приморському районі м. Одеси, здійснювати контроль за додержанням санітарного законодавства, вживати всі передбачені заходи для усунення порушень, запобігання їм та усунення причин і умов, що їм сприяють.

Згідно із п. 22 «Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні» за неналежне виконання службових обов'язків посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків може бути застосовано дисциплінарне стягнення, яке передбачене чинним законодавством про працю України, зокрема, догана (ст. 147 КЗпП).

Слід зазначити, що винесенню наказу про притягнення до відповідальності позивача передувало службове розслідування, яке проведено відповідно до вимог «Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого 13.06.2000 року Постановою Кабінету Міністрів України №950.

Так, у зв'язку із надходженням до облсанепідстанції скарг Головного управління юстиції в Одеській області на порушення санітарного законодавства при експлуатації торговельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_4 та бездіяльність посадових осіб Приморської райсанепідстанції при виконанні своїх посадових повноважень, В. о. головного лікаря Одеської обласної санепідстанції винесено наказ про проведення службового розслідування по оцінці дій фахівців Приморської райсанепідстанції при здійсненні держсанепіднагляду за торговельним павільйоном «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_4, із створенням комісії для проведення службового розслідування (аркуш справи 88).

Позивач був повідомлений про проведення службового розслідування листом №3-2/5073 від 15.10.2012 року, в якому додатково запропоновано надати матеріали держсанепіднагляду за торговельним павільйоном «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) за 2009-2012 роки (аркуш справи 84).

Крім того, в матеріалах справи містяться листи В.о. головного лікаря Одеської обласної санепідстанції №3-2/4891 від 02.10.2012 року, №3-2/4917 від 04.10.2012 року, що направлялись позивачу з вимогою надати пояснення з приводу відсутності належного державного нагляду та контролю виконання постанови №91 від 20.08.2012 року про заборону виготовлення та реалізації «ІНФОРМАЦІЯ_1» у торговельному павільйоні «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_4 (аркуші справи 85, 86).

Проте, на зазначені листи позивачем надано відповідь про хід здійснення перевірки, заплановані заходи, проте доказів, що документи про проведення перевірок протягом 2009-2011 року існують та надавались до Одеської обласної санепідстанції суду не надано (аркуш справи 87).

Враховуючи надходження повторних скарг та неналежне виконання своїх обов'язків позивачем, Одеською обласною санітарно-епідеміологічною станцією самостійно проведено перевірку дотримання санітарного законодавства у торговельному павільйоні «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_4, якою виявлено чисельні порушення, що стало підставою для винесення В. о. головного лікаря Одеської обласної санепідстанції постанови №3-2/7 від 03.10.2012 року про тимчасову заборону експлуатації торговельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) (аркуш справи 13).

Викладені обставини підтверджують, що позивачем не виконувались вимоги щодо нагляду за додержанням санітарного законодавства в районі, не здійснені всі передбачені законодавством заходи щодо припинення порушень, заборони діяльності торгівельного павільйону, в тому числі, із залученням працівників органів внутрішніх справ, торгівельний павільйон продовжував працювати з чисельними порушеннями санітарного законодавства, постанова про обмеження асортименту районної санепідемстанції не виконувалась, що призвело до надходження чисельних скарг на діяльність зазначеного суб'єкта підприємницької діяльності.

Крім того, слід зазначити, що в судовому засіданні представник позивача не надав докази проведення планових перевірок торговельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), всі перевірки проведені позапланово за скаргами громадян, що свідчить про невиконання вимог «Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні», затвердженого 22.06.1999 року Постановою Кабінету Міністрів України №1109 щодо періодичності проведення перевірок суб'єктів господарювання.

Враховуючи викладене, проведеним службовим розслідуванням правомірно встановлено, що головним державним санітарним лікарем Приморського району м. Одеси Власкіним Сергієм Івановичем неналежним чином здійснені заходи державного санітарного нагляду за торговельним павільйоном «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), про що складено акт службового розслідування від 17.10.2012 року, зокрема, порушено періодичність проведення планових заходів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, не прийнято адекватні заходи з метою усунення порушень санітарного законодавства в торговельному павільйоні, що призвело до надходження чисельних скарг до державних органів.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, врахувавши пояснення представників сторін, суд вважає, що наказ Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області №272-Адн від 31.10.2012 року про дисциплінарне стягнення винесено обґрунтовано з урахуванням всіх обставин, причин та умов, що призвели до виявлених порушень, а тому підстав для його скасування не має.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, оскільки зібраними матеріалами справи підтверджується неналежне виконання головним державним санітарним лікарем Приморського району м. Одеси Власкіним Сергієм Івановичем своїх службових обов'язків, суд вважає, що наказ Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області №272-Адн від 31.10.2012 року про дисциплінарне стягнення є правомірним, вимоги ОСОБА_2 не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 118, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області про визнання незаконним наказу Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області №272-Адн від 31.10.2012 року про дисциплінарне стягнення - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 04 березня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида

Повний текст постанови складено .