Постанова № 29948687, 12.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2013 року Справа № 812/1677/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Островської О.П.,

при секретарі судового засідання - Тельдековій НВ.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-квітень 2011 року в сумі 1312,71 грн.,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-квітень 2011 року в сумі 1312,71 грн., в обґрунтування якого позивач зазначив наступне.

Відповідач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований фізичною особою-підприємцем Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 08.06.2007року за реєстраційним номером №2 371 000 0000 000660 та відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку із чим перебуває на обліку в УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, який набув чинності з 01.01.2011 року, цей Закон регулює відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Згідно п.3 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону з дня набрання чинності цим Законом, платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдиного внеску. Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону та п.п.2.1.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 27.09.2010 №21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №994/18289, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску. Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ 08.10.2010 №22-2 передбачено, що фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, згідно з додатком 5 до Порядку, один раз на рік до першого квітня року, що настає за звітним роком. Також, п.4 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI та пунктом 7.2.4 Розділу VII Інструкції №21-5 встановлено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої вказаним Законом, накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Відповідач звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 звітний рік, при терміні формування та подання звіту до органів Пенсійного фонду України один раз на рік до 01 квітня року, наступного за звітним періодом (базовим звітним періодом є календарний рік), не подав, що є порушенням п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, про що головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж управління ПФУ в Новоайдарському районі Луганської області було складено акт №31 від 17.05.2012 року та відповідно застосовано до відповідача штрафну санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170,00 грн. Зазначене рішення відповідачем отримано 05.06.2012 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, та сплачено. 15.04.2011 року державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно відповідача було внесено рішення про припинення підприємницької діяльності.

Згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI та п.3.4 Інструкції №21-5 єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути менше за розмір мінімального страхового внеску. Відповідно до ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI мінімальний страховий внесок-це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті. Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено розмір мінімальної плати на 2011 рік у місячному розмірі: з 01.01.2011 року - 941 грн., з 01.04.2011 року - 960 грн., з 01.10.2011 року - 985 грн., з 01.12.2011 року - 1004 грн. Таким чином, мінімальний страховий внесок у 2011 році у місячному розмірі становить: з 01.01.2011 року - 326,53 грн. (941 грн. х 34,7%), з 01.04.2011 року - 333,12 грн. (960 грн. х 34,7%), з 01.10.2011 року - 341,80 грн. (985 грн. х 34,7%), з 01.12.2011 року - 348,39 грн. (1004 грн. х 34,7%).

Згідно з п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Для платників, визначених п.1 ст.4 вказаного Закону, базовим звітним періодом є календарний рік. Згідно п.46 Інструкції №21-5 платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 ч.1 ст.4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка, визначеної пунктами 2 та 3 ч.1 ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. Відповідно до п.п.4.5.2,4.5.3 п.4.5 розділу ІV Інструкції №21-5 платникам, які зобов'язані здійснити доплату до мінімального страхового внеску, органами Пенсійного фонду України для узгодження надсилається повідомлення-розрахунок, у якому зазначається розрахунок сум такої доплати, яка підлягає сплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний рік.

05.12.2012 управлінням ПФУ в Новоайдарському районі Луганської області на виконання вимог пункту 4.5 розділу ІV Інструкції №21-5 на адресу відповідача надіслано для узгодження повідомлення-розрахунок про сплату єдиного внеску за січень-квітень 2011 року в сумі 1312,71 грн. Однак, у порушення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI останній не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку із чим в нього утворилася заборгованість у розмірі 1312,71 грн.

Відповідно до вимог ч.4 ст.25 вказаного вище Закону Управлінням ПФУ в Новоайдарському районі Луганської області на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату боргу №Ф-239 від 05.12.2012 на суму 1312,71 грн., яка останнім отримана не була, поштове відправлення повернулося з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до п.6.4 розділу ІV Інструкції №21-5 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього її місця проживання з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата, тобто вимога від 05.12.2012 №Ф-239, що була надіслана для виконання відповідачу про сплату боргу на суму 1312,71 грн., вважається належним чином врученою. Частиною 12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

У добровільному порядку сума боргу до цього часу не сплачена. Приймаючи до уваги те, що виплата пенсій в Україні проводиться з коштів Пенсійного фонду, несплата відповідачем заборгованості завдає суттєвої шкоди інтересам державного органу влади та сприяє тривалому ненадходженню коштів до Пенсійного фонду України, позивач просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-квітень 2011 року в сумі 1312,71 грн. у судовому порядку на свою користь.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до початку розгляду справи по суті надав суду клопотання №1686/08-08 від 05.03.2013 (а.с.21) про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (а.с.22,23), про наслідки неприбуття суду не доповідав. Правом надання суду заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався. Так, 07.03.2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження по справі, направлене на адресу відповідача (93500, Луганська область, смт.Новоайдар, вул.Кірова,223). Згідно довідки поштового відділення причиною повернення зазначено «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та фізичних осіб - підприємців щодо стягнення заборгованість по єдиному внеску є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 08 червня 2007 року за реєстраційним номером №2 371 000 0000 000660 (а.с.5) та згідно повідомлення від 04.02.2013 №13 взятий на облік в УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області відповідно до п.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI в якості платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.6).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (надалі - Закон №2464).

Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п.4. ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності .

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з положеннями ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Під час розгляду справи судом установлено, що відповідачем у порушення норм Закону №2464 до УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області не надано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік та не сплачено розмір мінімального єдиного внеску за січень-квітень 2011 року в сумі 1312,71 грн.

Частинами 11,12 статті 9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Пунктом 4 ч.11 ст.25 Закону №2464 встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду має право застосовувати до платника єдиного внеску штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, 17.05.2012 року головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області складено акт №31 (а.с.7), яким зафіксований факт неподання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Додатку 5 «Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за 2011 рік, який у даному випадку необхідно було подати до 02.04.2012 року.

У зв'язку з несвоєчасним поданням звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік Управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області рішенням №125 від 06.07.2012 до відповідача застосовано штрафні санкції на загальну суму 170,00 грн. (а.с.8), сума яких згідно даних картки особового рахунку за період з 01.01.2012 по 06.02.2013 (а.с.9) останнім сплачена повністю у добровільному порядку. Факт отримання відповідачем 05.06.2012 вищезазначеного рішення підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8-на звороті).

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464 Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Так, Управлінням ПФУ в Новоайдарському районі Луганської області відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу №Ф-239 від 05.12.2012 на суму боргу зі сплати єдиного внеску станом на 01.12.2012 на суму 1312,71 грн. (а.с.11). Вимога про сплату боргу останнім отримана не була, конверт з поштовим відправленням повернувся відправникові не врученим з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.11).

Відповідно до п.6.4 розділу ІV Інструкції №21-5 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього її місця проживання з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата, тому у даному випадку, вимога УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області від 05.12.2012 №Ф-239, що була надіслана для виконання відповідачу про сплату боргу на суму 1312,71 грн., вважається належним чином врученою.

Даних про оскарження відповідачем вимоги позивача про сплату боргу №Ф-239 від 05.12.2012 або про її узгодження з органом Пенсійного фонду України, або про оскарження рішення позивача про застосування штрафних санкцій про застосування штрафних санкцій за неподання звітності з єдиного внеску за звітний 2011 рік №125 від 17.05.2012 на час розгляду справи судом не встановлено, а тому, вони вважаються узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Даних про добровільну сплату відповідачем заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-квітень 2011 року в сумі 1312,71 грн. у суду на час розгляду справи не має.

Окрім того, в матеріалах справи міститься копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що видана державним реєстратором Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області станом на 29.10.2012 року (а.с.5), з якої вбачається, що 15.04.2011 року до ЄДР внесено запис №2 «Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності» за реєстраційним номером №2 371 005 0001 000660.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.2 п.15 ст.47 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

В матеріалах справи такі відомості щодо відповідача відсутні. У зв'язку з чим, відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування за січень-квітень 2011 року в сумі 1312,71 грн. документально обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що відповідають чинному законодавству, не суперечать закону, не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, у зв'язку з чим підлягають повному задоволенню.

Беручи до уваги, що адміністративний позов розглянуто не в порядку скороченого провадження, клопотання позивача щодо звернення постанови суду до негайного виконання задоволенню не підлягає за відсутності підстав, передбачених ч.1 ст.256 КАС України.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду з зазначеним клопотанням з обґрунтуванням однієї з підстав, визначених ч.1 ст.256 КАС України в порядку, передбаченому ч.3 зазначеної статті КАС України.

Питання по судових витратах судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 18 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI від сплати судового збору звільнений, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 15 березня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внсеку на загальнобов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у розмірі 1312,71 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 21792577, місцезнаходження: 93500, Луганська область, смт.Новоайдар, вул.Пролетарська,20) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у розмірі 1312,71 грн. (одна тисяча триста дванадцять гривень 71 копійка), перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок №37195104001226 в УДК в Новоайдарському районі ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, код 21792577.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 15 березня 2013 року.

Суддя О.П. Островська