Рішення № 29948340, 13.03.2013, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №1023/1984/12

Провадження №2/377/19/13

13 березня 2013 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого Малишенко Т.О., при секретарі Сікорському С.Р., за участі сторін: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, третя особа відсутня.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА", третя особа: ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування майнової та моральної шкоди, -

У С Т А Н О В И В :

До Славутицького міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, у якій просив стягнути з ВАТ "НАСК "Оранта" страхове відшкодування в сумі 11 017 гривень 07 копійок, пеню за час прострочки виплати страхового відшкодування в сумі 17 032 гривні 68 копійок, понесені витрати за надання правової допомоги в сумі 400 гривень. Також просив стягнути з ОСОБА_3, спричинену моральну шкоду в сумі 2000 гривень. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 07 травня 2012 року біля 17 години 20 хвилин у м.Славутичі Київської області по вул. Чернігівській відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої були спричинені механічні пошкодження належного ОСОБА_1 на праві власності автомобіля. Відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, належним на праві власності третій особі ОСОБА_4, під час руху заднім ходом допустив наїзд на його автомобіль, який стояв, що призвело до спричинення механічних пошкоджень на обох транспортних засобах. Відповідно до постанови судді Славутицького міського суду Київської області від 28 травня 2012 року ОСОБА_3, за наслідками вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень. На час ДТП його автомобіль був застрахований за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у НАСК "Оранта", згідно якого страховим випадком було визначено подія, внаслідок якої відшкодуванню підлягала заподіяна тільки з його вини шкода третім особам. Враховуючи умови страхування в нього не виникло права на отримання страхового відшкодування за його страховим полісом. В той же час, автомобіль, яким керував відповідач ОСОБА_3, на час ДТП був застрахований також у НАСК "Оранта". Ним як потерпілою особою, 10 травня 2012 року була подана до НАСК «Оранта» заява про страхове відшкодування. Проте на даний час йому так і не відшкодовано страхове відшкодування та пеня. Крім того вважає, що діями ОСОБА_3, йому спричинено моральну шкоду яку він оцінив у грошовому еквіваленті у сумі 2000 гривень.

У судовому засіданні позивач і його представник зменшили розмір позовних вимог до відповідача в особі ВАТ НАСК «Оранта» і просили стягнути на свою користь страхове відшкодування в сумі 6 504 гривні 25 копійок та пеню в сумі 459 гривень 75 копійок. В іншій частині позовних вимог вимоги залишені тіж самі.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що дійсно з його вини трапилася дорожньо транспортна пригода. Дійсно його діями позивачу спричинено матеріальні і моральні збитки. Матеріальні збитки позивачу повинні сплатити ВАТ НАСК "Оранта", а моральні збитки позивачу спричинені ним, але він не згоден з сумою моральної шкоди.

Представник відповідача ВАТ "НАСК "ОРАНТА" в судове засідання не з"явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника ВАТ НАСК "Оранта", позовні вимоги не визнають.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, письмових заперечень проти позову не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, на праві приватної власності належить автомобіль марки "AUDI 80", 1991 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2. 07 травня 2012 року біля 17 години 20 хвилин у м.Славутичі Київської області по вул. Чернігівській відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої були спричинені механічні пошкодження належного ОСОБА_1 на праві власності автомобіля. Відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, належним на праві власності третій особі ОСОБА_4, під час руху заднім ходом допустив наїзд на автомобіль ОСОБА_1, який стояв, що призвело до спричинення механічних пошкоджень на обох транспортних засобах. Відповідно до постанови судді Славутицького міського суду Київської області від 28 травня 2012 року ОСОБА_3, за наслідками вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

На час ДТП автомобіль ОСОБА_1 був застрахований за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у НАСК "Оранта", згідно якого страховим випадком було визначено подія, внаслідок якої відшкодуванню підлягала заподіяна тільки з вини ОСОБА_1 шкода третім особам. Враховуючи умови страхування в ОСОБА_1 не виникло права на отримання страхового відшкодування за його страховим полісом. В той же час, автомобіль, яким керував відповідач ОСОБА_3, за Полісом № АВ/0742345 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що був укладений власником даного транспортного засобу ОСОБА_4 12 листопада 2011 року, на час ДТП був застрахований також у НАСК "Оранта".

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до п.2 вищевказаного Полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором /полісом/. Розмір страхової суми /ліміт відповідальності/ за шкоду, заподіяну майну, був визначений в сумі 51 000 гривень, розмір франшизи нульова /п.п. 4-5 Полісу/.

ОСОБА_1, як потерпілою особою, у відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 10 травня 2012 року була подана до НАСК «Оранта» заява про страхове відшкодування.

Згідно п.34.1 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

За п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування /регламентної виплати/.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 вищевказаного закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування /регламентної виплати/ та виплатити його. Посилання відповідача ВАТ НАСК «ОРАНТА» на те, що позивач не має право на отримання страхового відшкодування, оскільки ним не було надано постанову суду про притягнення винної у ДТП особи ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у порядку, передбаченому ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд вважає, є безпідставним та таким, що суперечить даній нормі та ст. 36 Закону, право на отримання страхового відшкодування має від Страховика будь - яка потерпіла або інша особа, якій завдано шкоду з вини власника чи володільця застрахованого транспортного засобу. На це вказано і в страховому полісі, що був оформлений на транспортний засіб, яким керував ОСОБА_3. Сама ж постанова суду за твердженням відповідача була ним отримана 04.07.2012 року, тому це не могло стати перепоною у виплаті відповідачем позивачу страхового відшкодування у передбачений законом строк. Статтею 35 Закону не передбачено обов'язку особи, потерпілої під час ДТП, надавати Страховику постанови суду про притягнення винної особи до відповідальності. Навпаки, отримання даного документа, є обов'язком, покладеним на страхову компанію.

Тому судом зроблено висновок, що страхове відшкодування повинно бути сплачено і воно становить 6 504 гривні 25 копійок, із розрахунку реальної заборгованості, яку надано ВАТ НАСК «Оранта» в своєму письмовому запереченні.

Згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання /основного зобов'язання/ забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зобов'язання відповідача в особі ВАТ НАСК «Оранта» по виплаті позивачу страхового відшкодування передбачено вищезазначеними нормами спеціального Закону, п.36.5 якого визначено розмір та конкретний вид забезпечення виконання зобов'язання - пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначені норми Закону та надані сторонами суду письмові докази свідчать про наявність права позивача як на отримання страхового відшкодування, так і на отримання пені.

Враховуючи те, що відповідач в особі ВАТ НАСК «Оранта» по цей час так і не виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування, він повинен нести перед ОСОБА_1 відповідальність, передбачену п.36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто сплатити ОСОБА_1 за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування /регламентної виплати/ з вини страховика, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. За постановою НБУ від 21.03.2012 року № 102 облікова ставка з 23.03.2012 року була встановлена в розмірі 7,5 % річних. Суд вважає, що необґрунтованим є посилання відповідача на відсутність в позивача права на отримання пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування, оскільки відповідно до п.36.5 ст. 36 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування /регламентної виплати/ з вини страховика /МТСБУ/ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, в даному випадку сума пені становить 459 гривень 75 копійок (6594,25х0,15х172%365).

Відповідно до п.п.1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема: договори та інші правочини, завдання майнової /матеріальної/ та моральної шкоди іншій особі.

За ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми матеріального права, що регулюють питання виплати страхового відшкодування, відшкодування збитків, дають право позивачу всі підстави вимагати від відповідачів відшкодування завданої йому майнової шкоди в результаті пошкодження його транспортного засобу.

За вимогами ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв,язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено факт пошкодження майна, належного на праві приватної власності позивачу з вини відповідача ОСОБА_3, чим порушено його право власності, негативним наслідком якого стало неможливість використання ним цієї власності /автомобіля/ за його цільовим призначенням, довготривалий час. Враховуючи характер та ступінь тяжкості завданих позивачу з вини ОСОБА_3, моральних страждань, тривалості часу та додаткових зусиль, які він змушений приймати для захисту його порушених прав, неприйняття відповідачем реальних заходів для усунення цих негативних наслідків на протязі довготривалого часу, суд вважає заявлений позивачем розмір моральної шкоди цілком обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Витрати позивача понесені на оплату за надання правової допомоги, згідно ст. 79 ЦПК України віднесені до судових, вони не є страховим відшкодуванням, а підстави для їх стягнення та порядок розподілу між сторонами по справі регулюється відповідними процесуальними нормами /ст. ст. 84, 88 ЦПК України/, а не Законом України «Про страхування» чи ст. 988 ЦК України. Тому суд вважає, що понесені позивачем витрати за надання йому правової допомоги повинні бути стягнуті на його користь з обох відповідачів - ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог з кожного з них.

Керуючись ст. 209, 213-215,218 ЦПК України, ст.ст.22,23, 1166,1167,1187,1192 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 6504 гривні 25 копійок; пеню за час прострочки виплати страхового відшкодування в сумі 459 гривень 75 копійок, понесені витрати за надання правової допомоги в сумі 700 гривень, судовий збір у сумі 229 гривень 40 копійок, всього 7893 гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000 гривень, понесені витрати за надання правової допомоги в сумі 700 гривень, судовий збір у сумі 114 гривень 70 копійок, всього 2814 гривень 70 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т. О. Малишенко