Рішення № 29944390, 14.03.2013, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №1023/2065/12

Провадження №2/377/41/13

14 березня 2013 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого Малишенко Т.О.,при секретарі Сікорському С.Р., за участі сторін: представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник позивача і відповідач відсутні.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовною заявою МОТОРНО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов,язаних з виплатою страхового відшкодування,

встановив:

До Славутицького міського суду Київської області звернулося МОТОРНО (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ про відшкодування в порядку регресу витрат, пов,язаних з виплатою страхового відшкодування. В позовній заяві посилаються на те, що 11.07.2009 року з вини ОСОБА_3, сталася дорожньо-транспортна пригода. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 26.08.2009 року ОСОБА_3, визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди і на нього накладено адміністративне стягнення. В результаті ДТП був пошкоджений забезпечений Полісом цивільно-правової відповідальності автомобіль НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4. Тому позивачі звернулися до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_3, на їх користь коштів в розмірі понесених витрат по виплаті страхового відшкодування потерпілій особі ОСОБА_4, внаслідок ДТП, в сумі 20 669 гривень 83 копійки; витрат за послуги аварійного комісара в розмірі 803 гривні 50 копійок; судового збору в сумі 214 гривень 60 копійок та витрат за юридичні послуги в сумі 2 000 гривень. Позовні вимоги обґрунтовують наданими до суду копіями документів. При цьому посилаючись на п.п.2,3 ст.264 ЦК України позивачі вважають, що в даному випадку позовна давність переривається у разі пред,явлення особою позову до одного із кількох боржників, час що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не нараховується.

В судове засіданні представники позивачів не з,явилися, до суду надано письмову заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному об,ємі.

Відповідач в судове засідання не з,явився, до суду надано письмову заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв,язку із пропуском строку позовної давності.

Представники відповідача ОСОБА_1, та ОСОБА_2, позовні вимоги не визнали, просили застосувати строк позовної давності, так як заявлені позивачем позовні вимоги заявлені поза межами ст.257 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що Постановою Печерського районного суду м. Києва 26.08.2009 року ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений забезпечений полісом цивільно-правової відповідальності автомобіль НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в компанії ЗАТ «Європейський страховий Альянс», згідно Полісу № ВА/2329493, строк дії якого з 20.01.2009 року по 19.01.2010 року. Згідно звіту №С-1014 від 04.09.2009 року ТОВ «ЕК «Укравтоекспертиза Стандарт» розмір збитків визначено у розмірі 24803 гривні 79 копійок.

Заслухавши представників відповідача, вивчивши надані документи, суд прийшов до висновку, що у позивачів є право зворотньої вимоги /регресу/ до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування згідно вимог ст.1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте позовні вимоги по стягненню виплаченого МТСБУ страхового відшкодуванні застрахованій особі в порядку регресу, витрат за надання правової допомоги та за послуги аварійного комісара заявлені позивачем поза межами визначеного ст. 257 ЦК України загального строку позовної давності у три роки.

Частиною 6 ст. 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг строку позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Як вбачається зі змісту позову і що підтверджується доданою до нього копією платіжного доручення № 3905 від 20.10.2009 року МТСБУ було перераховано страхове відшкодування в сумі 20 669 гривень 83 копійки. Це свідчить про початок перебігу строку позовної давності для подання позивачем вищезазначених вимог до ОСОБА_3, з 20 жовтня 2009 року, виходячи з чого МТСБУ мало право пред'явлення до останнього вимоги у межах загального строку позовної давності - до 20 жовтня 2012 року. В той же час, як вбачається з ухвали Славутицького міського суду Київської області від 19.12.2012 року про відкриття провадження по справі, ці вимоги позивачем були заявлені до ОСОБА_3, тільки 13.12.2012 року (штамп на конверті), тобто з порушенням строку, визначеного законом для звернення особи за захистом її порушеного права.

Суд вважає, що посилання позивача на переривання перебігу позовної давності /п.п.2,3 ст.264 ЦК України/ в зв'язку з їх зверненням з аналогічними позовними вимогами до ОСОБА_3, до Оболонського районного суду м. Києва, згідно ухвали якого від 13 серпня 2012 року МТСБУ було повернуто позовну заяву з мотивів порушення права територіальної підсудності, є безпідставним. Частиною 2 ст. 264 ЦК України чітко визначено правові підстави переривання перебігу позовної давності - у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

В той же час, як вбачається з доданих до позову письмових матеріалів, в тому числі і з змісту позову МТСБУ до Оболонського районного суду м. Києва, за їх вимогами ОСОБА_3, є єдиним боржником, а самі вимоги заявлені позивачем в повному обсязі. Тому суд вважає, що у позивачів відсутні підстави для переривання перебігу позовної давності за ст. 264 ЦК України.

Тому суд у даному випадку прийшов до висновку, що у суду є всі підстави для застосування щодо вимог МТСБУ, заявлених в порядку регресу до ОСОБА_3, наслідків спливу позовної давності, передбачених ч.4 ст.267 ЦК України, згідно якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім того позовні вимоги по стягненню з ОСОБА_3, витрат, пов'язаних з виїздом аварійного комісара на місце ДТП, також заявлені поза межами визначеного законом загального строку позовної давності. Так позивачі обґрунтовують свої вимоги в цій частині доданими до позову дорученням №8394 від 23.07.2009 року та оплатою його послуг згідно платіжного доручення №3569 від 28 вересня 2009 року. Проте суд вважає, що витрати, пов'язані з виїздом на місце ДТП аварійного комісара повинно нести саме МТСБУ за рахунок отримуваних від громадян страхових внесків, і ця сума повинна бути вже врахована у загальну суму страхового відшкодування, виплата якого здійснюється потерпілій особі. Відсутнє і в позові посилання на певну норму матеріального права, за якою позивач вимагає стягнення з ОСОБА_3, на їх користь вартості послуг аварійного комісара.

Суд також вважає, що в даному випадку є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, і вимоги МТСБУ про стягнення з ОСОБА_3, на їх користь витрат за юридичні послуги в сумі 2 000 гривень, на відшкодування яких позивач вважає наявне у нього право за ст.88 ЦПК України.

Як вбачається з Контракту про надання правової допомоги № 24 від 11 лютого 2009 року та Додаткової угоди № 100 до нього від 06.06.2012 року юридичні послуги МТСБУ за даною справою були надані Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5, яка діяла на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію СПД № 5746 від 13.12.2002 р. Грошові кошти в сумі 2 000 гривень за надання правової допомоги за вищевказаним Контрактом та додатковою угодою до нього згідно платіжного доручення № 2861 від 14.06.2012 року також були перераховані на СПД ОСОБА_5 За п.2 ч.З ст.79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. Згідно ч.1 ст.84 ЦПК України до витрат на правову допомогу, що можуть бути стягнуті в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України, віднесені витрати повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівці в галузі права. На час розгляду справи законодавчо не визначено хто саме може бути віднесений до фахівця в галузі права. Послуги МТСБУ за вищезазначеним Контрактом надавалися субєктом підприємницької діяльності. Тому витрати, понесені позивачем за надання послуг даної особи, не можуть бути визнані як витрати за надання правової допомоги, а тому вони не підлягають стягненню. Крім того, суд вважає, що дані позовні вимоги по стягненню витрат, повязаних з виїздом аварійного комісара на місце ДТП, та витрат за надання юридичних послуг, також заявлені поза межами визначеного законом загального строку позовної давності.

На підставі наведеного виходячи з аналізу норм матеріального і процесуального права, що регулюють спірні питання суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в даному випадку не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 79,84,209, 218 ЦПК України, ст.ст.257, 264, 267,1191 ЦК України

вирішив :

В задоволенні позовних вимог МОТОРНО (ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов,язаних з виплатою страхового відшкодування відмовити за спливом строку позовної давності.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т. О. Малишенко