Рішення № 299477, 09.11.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2006 р.

Справа № 2/324-06-10671

Позивач: Підприємство зі стопроцентною іноземною інвестицією «Торгово-енергетична фірма «Ітера Енерджі»

Відповідач: ДП «Пересувна механізована колона № 71»

про стягнення 36 771,52 грн.

Суддя Бахарєв Б.О.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Чорний О.А. (довіреність)

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: про стягнення 36 771,52 грн.

Підприємство зі стопроцентною іноземною інвестицією «Торгово-енергетична фірма Ітера Енерджі»звернулось в господарський суд Одеської області з позовом до відповідача ДП «Пересувна механізована колона № 71»про стягнення 36 771,52 грн.

Відповідач в засідання суду не з’явився, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, вислухав представника позивача, суд встановив.

Згідно з Договором продажу векселів від 15.09.1999 року №25-Е/99 Підприємство зі стопроцентною іноземною інвестицією "Торгово-енергетична фірма "ІТЕРА ЕНЕРДЖІ" передав у власність Підприємства зі 100% іноземним капіталом "Брінкфорд Конс.(Україна) Лімітед", а покупець прийняв і зобов'язався оплатити два простих векселі.

Додатковою угодою №1 від 04.07.2001 року до вищезазначеного Договору продажу векселів сторони Договору узгодили, що розрахунки за продані векселі можуть здійснюватись шляхом передачі покупцем у власність продавця за Договором №25-Е/99 від 15.09.1999 року) простого векселя (векселів) підприємств.

В розрахунок за отримані від продавця за договором продажу векселів від 15.09.1999 року №25-Е/99 векселі покупець передав позивачу простий вексель №753288458012, емітований Державним підприємством "Пересувна механізована колона №71" на суму 36771,52 гривень, зі строком платежу 18 червня 2006 року. Факт здійснення розрахунків за Договором від 15.09.1999 року №25-Е/99, шляхом передачі простого векселя №753288458012 підтверджується актом прийому-передачі векселя від 26.07.2001 року (копії Договору продажу векселів від 15.09.1999 року №25-Е/99, Додаткової угоди №1 від 04.07.2001 року, акту прийому-передачі векселя від 26.07.2001 року та простого векселя №753288458012).

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 16 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі" позивач є законним векселедержателем простого векселя №753288458012, емітованого Державним підприємством "Пересувна механізована колона №71" (Відповідач) на суму 36 771,52 гривень, зі строком платежу 18 червня 2006 року.

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого Закону, особа, в якої знаходиться вексель, вважається законним векселедержателем, якщо її право базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Згідно ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

У встановлені Уніфікованим Законом строки і порядку відповідач своїх зобов'язань не виконав, пред'явлений до платежу вексель не оплатив, що підтверджується копіями вимоги про сплату векселя від 31.05.2006 року № 45, опису вкладення у цінний лист та повідомлення про вручення вимоги додаються.

Згідно ст. 77 Уніфікованого Закону до простого векселя застосовуються, такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Відповідно до приписів ст. 53 Уніфікованого Закону, по закінченні строків, встановлених для пред'явлення переказного векселя до платежу, для здійснення протесту в неакцепті або в неплатежі, векселедержатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти векселедавця і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.

Статтею 78 Уніфікованого Закону встановлено, що векселедавець за простим векселем зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем, а за змістом ч. 1 ст. 70 даного Закону позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня строку платежу.

Відповідно до приписів п. 7 Листа Вищого арбітражного суду України від 17.08.98 р. N 01-8/314 (із подальшими змінами і доповненнями) векселедержатель, який не отримав платіж, має право на стягнення заборгованості за векселем у судовому порядку в межах вексельної давності, встановленої Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 16, 53, 77, 78 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі", п. 7 Листа Вищого арбітражного суду України від 17.08.98 р. N 01-8/314, позов підлягає задоволенню повністю з віднесенням судових витрат за рахунок відповідача, згідно ст.ст. 44 –49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44 – 49, 82 –85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Пересувна механізована колона № 71»(м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 61 код 01271959) на користь Підприємства зі стопроцентною іноземною інвестицією «Торгово-енергетична фірма «Ітера Енерджі» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 2) 36 771 /тридцять шість тисяч сімсот сімдесят одна/ грн., 52 коп., 367 /триста шістдесят сім/ грн.. 72 коп. держмита, 118 /сто вісімнадцять/ грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Бахарев Б.О.