Ухвала суду № 29947509, 12.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р.

справа № 1170/2а-3243/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ""Хліб України" "Хлібна база 78"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2012 року

у справі за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ""Хліб України" "Хлібна база 78"

до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії ""Хліб України" "Хлібна база 78" звернулось до суду з позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.07.2011 року №0000592310, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в загальному розмірі 41269,00 грн., із них: за основним платежем в сумі 33015 грн., із застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8254 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ""Хліб України" "Хлібна база 78" відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 08.07.2012 року посадовою особою Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, було проведено невиїзну документальну перевірку Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії ""Хліб України" "Хлібна база 78" з питань взаємовідносин з платниками податків ПП «Джетта - Плюс» та ПП «Аваі» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.07.2011 року №58/2310/13760793, висновками якого встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7, п.п. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97 «Про податок на додану вартість», а саме завищено податковий кредит у грудні 2010 року в сумі 33015 грн., в тому числі по взаєморозрахунках з ПП «Джетта Плюс» в сумі 16455 грн. та з ПП «Аваі» в сумі 16560 грн., а також п.1 п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст.. 662 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 28 липня 2011 року №0000592310, яким позивачу, за вказані порушення збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в загальному розмірі 41 269 грн., із них: за основним платежем в сумі 33 015,00 грн., із застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8 254,00 грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за наслідками здійснення спірних операцій з поставки послуг.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що умовою достовірності доказів щодо придбання позивачем у ПП «Джетта - Плюс» та ПП «Аваі» товарів: кабелю АСБ та муфт з'єднувальних, вартість яких враховано позивачем у податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, є доведення фактів використання цих товарів у власній господарській діяльності позивача.

Натомість позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт придбання, перевезення (транспортування), зберігання на складі або в іншому приміщенні кабелю АСБ та муфт з'єднувальних. До того ж, з дат складання накладних - вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів вбачається, що кабель АСБ та муфти з'єднувальні відпускалися в період з 22.12.2010 року по 23.12.2010 року, натомість з актів здачі - приймання робіт (послуг), складених позивачем та виконавцем робіт по діагностиці та ремонту кабельної лінії ТОВ «Енергосервіс - Кіровоград» вбачається, що такі роботи фактично виконувалися в інший період часу, а саме 14.12.2010 року, 17.12.2010 року, 20.12.2010 року, 21.12.2010 року, що спростовує можливість використання ТОВ «Енергосервіс - Кіровоград» при проведенні робіт по діагностиці та ремонту кабельної лінії кабелю АСБ та муфт з'єднувальних, які були придбані позивачем у ПП «Джетта - Плюс» та ПП «Аваі».

Отже, наведені доводи свідчать про відсутність реального вчинення цих господарських операцій між позивачем та ПП «Джетта - Плюс», ПП «Аваі». Крім того, зазначені постачальники не мають необхідної матеріально-технічної бази для вчинення дій, що становлять зміст цих послуг.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зі змісту наведеного законодавчого положення випливає, що правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на податковий кредит, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг). Тобто за відсутності факту реального виконання господарської операції відповідні суми ПДВ не можуть включатися до податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- відсутність первинних документів обліку.

А відтак в даному разі слід погодитися з висновком суду, який не визнав право позивача на спірну суму податкового кредиту з причин відсутності факту реального придбання послуг позивачем. При цьому суд обґрунтовано послався на відсутність у позивача первинних бухгалтерських документів, які мають бути складені за наслідками виконання транспортно-експедиційних послуг, зокрема, товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, наявність яких є обов'язковою відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 07.08.1996 № 228/253, у сукупності з фактами наявності ознак фіктивного підприємництва у діяльності постачальника позивача та відсутності у нього матеріально-технічних ресурсів для виконання спірних послуг.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки правомірно відмовлено у позові, а тому процесуальних підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ""Хліб України" "Хлібна база 78" – залишити без задоволення

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова