Рішення № 2994546, 10.02.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2009 р.

Справа № 17/2-35

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лімниця”, м. Львів

до відповідача Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль”, м. Тернопіль

Представник від:

позивача: Ваврик О.М., керівник структурного підрозділу, довіреність №9/2 від 09.02.2009р.;

відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв’язку з відсутністю письмового клопотання сторони.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лімниця”, м. Львів звернулося 28.12.08р. (згідно поштового штампу на конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль”, м. Тернопіль, про стягнення 25318,82 грн. заборгованості, з яких: 21377,77 грн. основного боргу за поставлений товар згідно укладеного між сторонами договору поставки №1-01/08-т від 01.01.08р., 2480,45 грн. інфляційних нарахувань, 454,41 грн. 3% річних та 1006,19 грн. пені.

Позов обґрунтовується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ “Лімниця”; копією Статуту ТОВ “Лімниця”; копією договору №1-01/08-т від 01.01.08р.; копією претензії № 6П від 26.09.08р. з доказами її отримання відповідачем у справі; копією претензії № 8П від 26.09.08р. з доказами її отримання відповідачем; копією акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.08р.; розрахунком суми позовних вимог; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2009р. порушено провадження у даній справі та призначено судове засідання на 27.01.2009р. о 11 год. 50 хв. У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням сторонами необхідних для розгляду справи документів судове засідання було відкладено в порядку ст. 77 ГПК України на 10.02.2009р. до 11:40 год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та надав суду уточнений розрахунок 3% річних та інфляційних збитків.

Відповідач обґрунтованого та документально підтвердженого відзиву на позов, інших додатково витребуваних письмових документів не подав. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №2101425). Причини неявки в судове засідання не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не заявив, однак суд вважає, що спір може бути вирішено за наявними у справі документами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України з огляду на достатність поданих доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

01 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лімниця” як Постачальником та Приватним підприємством "Продторг-Тернопіль", як Покупцем, укладено договір на поставку товарів № 1-01/08-Т (далі Договір), згідно умов якого «Постачальник»взяв на себе зобов’язання постачати Покупцю товар згідно заявки, а «Покупець»зобов’язався прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених Договором.

Договір сторонами підписано згідно з протоколом розбіжностей, що є його невід’ємною частиною та згідно з яким сторонами викладено п. 4.7 Договору в новій редакції та зазначено, що Покупець залишає за собою право, за письмовою згодою Продавця, повернути товар, що не користується попитом, а Продавець зобов’язаний прийняти його у Покупця. Продавець забирає товар, що підлягає поверненню за власний кошт і власним транспортом в термін 7 (семи) робочих днів.

Як встановлено судом, поставка товарів побутового призначення здійснювалася позивачем на умовах СТР із завезенням товару у магазин (склади) підприємства відповідача, відпуск товару здійснювався без довіреності у відповідності до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99.

На підставі укладеного договору та в порядку, визначеному сторонами, за період з 28.02.2008 року по 21.03.2008р. позивачем згідно накладних №Л-05045 від 28.02.2008р.; №Л-05046 від 28.02.2008р.; №Л-05047 від 28.02.2008р.; №Л-05048 від 28.02.2008р.; №Л-05049 від 28.02.2008р.; №Л-05052 від 28.02.2008р.; №Л-05053 від 28.02.2008р.; №Л-05054 від 28.02.2008р.; №Л-05055 від 28.02.2008р.; №Л-05056 від 28.02.2008р.; №Л-05057 від 28.02.2008р.; №Л-05059 від 28.02.2008р.; №Л-05060 від 28.02.2008р.; №Л-05061 від 28.02.2008р.; №Л-05086 від 28.02.2008р.; №Л-05087 від 28.02.2008р.; №Л-05088 від 28.02.2008р.; №Л-05089 від 28.02.2008р.; №Л-05090 від 28.02.2008р.; №Л-05091 від 28.02.2008р.; №Л-05092 від 28.02.2008р.; №Л-05093 від 28.02.2008р.; №Л-05200 від 03.03.2008р.; №Л-07756 від 20.03.2008р.; №Л-07757 від 20.03.2008р.; №Л-07758 від 20.03.2008р.; №Л-07837 від 21.03.2008р.; №Л-07838 від 21.03.2008р.; №Л-07839 від 21.03.2008р.; №Л-07844 від 21.03.2008р.; №Л-07845 від 21.03.2008р.; №Л-07846 від 21.03.2008р.; №Л-07847 від 21.03.2008р.; №Л-07848 від 21.03.2008р.; №Л-07849 від 21.03.2008р.; №Л-07850 від 21.03.2008р.; №Л-07851 від 21.03.2008р.; №Л-07852 від 21.03.2008р. передано, а відповідачем отримано зазначений у накладних товар на загальну суму 22877,71 грн. Факт отримання продукції підтверджується підписами представників відповідача на зазначених накладних, котрі засвідчені печаткою магазину відповідача.

Умовами укладеного договору (розділ 2) сторони визначили ціну товару та порядок проведення розрахунків за поставлений товар. Так, у відповідності до п. 2.1. Договору ціна товару, що постачається, визначається у відповідності з ціною, вказаною у прайс-листах Постачальника, які діють на момент виконання останнім заявки Покупця і вказуються у накладних. Згідно п. 2.2. Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення готівки в касу Постачальника. Оплата товару проводиться на умовах: відтермінування платежу з дня отримання товару на протязі 21 (двадцяти одного) календарного дня.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як стверджує позивач, ТОВ "Лімниця" свої зобов’язання по договору виконало в повній мірі, однак, відповідач порушив свої договірні зобов’язання, не провівши оплати за отриманий товар. Станом на 10.12.2008р. заборгованість відповідача за Договором на поставку товарів від 01.01.2008р. становить 21 377,77 грн. (з урахуванням повернутого ПП "Продторг-Тернопіль" товару на суму 929,36 грн. та проведеного взаємозаліку на суму 570,58 грн.).

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини з договору поставки, які регулюються нормами ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Згідно із частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін. Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язків.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що товар на загальну суму 21377,77 грн. був переданий відповідачу, не повернутий ним, але ним у встановлений договором поставки строк, вартість купленого товару не сплачена, що є порушенням умов договору, ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати купленого товару, та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму боргу є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, навпаки, підтвердженими шляхом підписання відповідачем акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.2008р., а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Товариства підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 21377,77 грн. боргу.

Належне виконання грошових зобов’язань покупцем забезпечено згідно п. 6.1. Договору пенею у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені, та поданий розрахунок пені за період з 01.07.2008р. по 30.11.2008р. (за 153 дні) в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати, що становить 1006,19 грн., суд вважає їх такими, що відповідають вимогам ст. 238 ЦК України, ч.6 ст. 232 ГК України, вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та п. 6.1. договору, а тому задовольняються судом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми.

У зв’язку з тим, що грошові зобов’язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений договором на поставку товарів № 1-01/08-T від 01.01.2008р., тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням трьох відсотків річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оцінивши подані суду уточнені розрахунки відсотків річних та інфляційних нарахувань (з урахуванням уточнень доданих в судовому засіданні 10.02.2009р.), суд, здійснивши арифметичні підрахунки, виходячи з кінцевого строку оплати товару (12.04.2008р.), вважає такими, що підлягають до задоволення вимоги в сумі 425,80 грн. нарахованих 3 % річних (з 12.04.2008 р. по 11.12.2008р.) та 1 968,51 грн. інфляційної суми, нарахованої за період з квітня 2008 р. по листопад 2008 р. включно підлягають до задоволення судом як такі, що відповідають закону та встановленим судом обставинам справи.

Вимоги в частині стягнення 28,61 грн. –3% річних та 511,94 грн. інфляційних нарахувань до задоволення не підлягають, оскільки невірно розраховані.

За таких обставин справи, позовні вимоги підлягають до задоволення частково, в розмірі 24778,27 грн. як правомірні та документально підтверджені.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 10.02.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230-232, 265 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 –47, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 811, 82- 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

Вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль”, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, ідентифікаційний код 34473634 –21377,77 грн. основного боргу, 1006,19 грн. пені, 1968,51 грн. інфляційних нарахувань, 425,80 грн. –3% річних та 363,26 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімниця», м. Львів, Галицький район, вул. Коперніка, 19/3А, ідентифікаційний код 23270667.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „_13___”_лютого__2009 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя Н.О. Андрусик