Ухвала суду № 29944377, 15.03.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1008/6429/12 Головуючий у І інстанції Корнієнко С.В.Провадження № 22-ц/780/666/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.Категорія 15.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Приходька К.П.

суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.

за участю секретаря: Бутенко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2012 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії посадових осіб відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогами щодо оскарження дій відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо повернення їй 31 серпня 2012 року виконавчого листа № 2-1032, виданого 05 жовтня 2019 року Васильківським міськрайонним судом Київської області, щодо стягнення з боржника ОСОБА_3 на її користь боргу в сумі 253730,00 грн., через відсутність майна, на яке може бути звернуто стягнення. Разом з тим, боржник є власником будинку АДРЕСА_1. Заявник вважає, що дії державного виконавця суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому просила визнати їх незаконними і зобов'язати державного виконавця виконати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2009 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 253730,00 грн.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2012 року скарга задоволена.

В апеляційній скарзі відділ державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що суд не дав оцінки у своїй ухвалі вимогам ч.2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої разом із житловим будинком стягнення звертається також на земельну ділянку. Оскільки земельна ділянка, на якій розташований будинок боржника не належить йому на праві власності, державний виконавець позбавлений можливості звернути стягнення на будинок.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до постанови (серії ВП № 15867543) про повернення виконавчого документу стягувачеві від 31 серпня 2012 року, виконавчий лист № 2-1032, виданий Васильківським міськрайонним судом 5 жовтня 2009 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 253730,00 грн. повернутий стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження", а саме через неможливість реалізації житлового будинку, так як державні акти на право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_3 у відділі Держкомземі не зареєстровані.

Під час винесення рішення, суд першої інстанції застосував норми ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, п.1 ст.17 Закону України „Про міжнародні договори України" є частиною національного законодавства, і відповідно до якої кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

У відповідності до рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ствердження відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо відсутності у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення не відповідає дійсності.

Крім того, звернення стягнення разом з житловим будинком на прилеглу до нього земельну ділянку допускається лише при умові її належності боржнику.

У зв'язку з наведеним, суд прийшов до висновку, що дії відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо повернення 31 серпня 2012 року стягувачу ОСОБА_2 виконавчого листа № 2-1032 Васильківського міськрайонного суду Київської області від 5 жовтня 2009 року на виконання виконавчого провадження серії ВП № 1586743 є протиправними, а відповідна постанова підлягає скасуванню.

Судова колегія погоджується із висновками суду з наступних підстав.

Частина 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовує випадок, коли стягнення звертається на житловий будинок, який розташований на земельній ділянці яка також належить боржнику.

Земельна ділянка може належати боржнику як на праві власності, так і на праві оренди, або знаходитись у користуванні, у випадку отримання її з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку до набрання чинності Земельним кодексом України в редакції 2001 року.

Тобто термін «належати боржнику» містить у собі декілька підстав, з яких боржник має право користуватись земельною ділянкою.

В залежності від підстав належності земельної ділянки боржнику, державний виконавець має визначити і порядок звернення стягнення також і на земельну ділянку. Цивільним кодексом України і Земельним кодексом України врегульовано питання про перехід права на земельну ділянку у зв'язку з переходом права на жилий будинок. У випадку, якщо земельна ділянка належить боржнику на праві власності,звертається стягнення також і на земельну ділянку. У випадку, якщо вона знаходиться у користуванні, то в разі набуття права власності на будинок до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщений будинок, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що державний виконавець, повернувши виконавчий документ без виконання, не вчинив усіх залежних від нього дій, направлених на виконання рішення суду, а тому його дії суд правильно визнав неправомірними і захистив право заявника на справедливий судовий розгляд, до якого також входить і стадія виконання рішення суду.

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростували висновків суду, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст..ст.303,307,308,312 ЦПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області відхилити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді