Ухвала суду № 29943878, 06.03.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

06.03.2013 Справа № 917/273/13-г

Суддя Ківшик О.В., розглянувши матеріали за заявою про забезпечення позову від 26.02.2013 р. (вх. № 3064 від 01.03.2013 р.) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра" у справі № 917/273/13-г -

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра", вул. Обухова, 52/3, м. Золотоноша, 19700

до Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд, вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., вул. Васильківська, 37, к. 8, м. Київ, 03022

про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. 29.12.2012 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3876, таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.02.2013 р. порушено провадження у даній справі.

Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пальміра" - звернулося до господарського суду Полтавської області із заявою про забезпечення позову від 26.02.2013 р. (вх. № 3064 від 01.03.2013 р.) шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. 29.12.2012 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3876.

В обґрунтування цього клопотання останній посилається на те, що пред'явлення до примусового виконання виконавчого напису нотаріуса до моменту розгляду справи по суті значно утруднить поворот виконання виконавчого напису нотаріуса, оскільки даним виконавчим написом нотаріуса звернуто стягнення на зерно пшениці, а саме : пшеницю м'яку 3 класу, урожаю 2012 року у кількості 6 163,610 тон на суму 11 094 498,00 грн..

Розглянувши заяву про забезпечення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, врахувавши доводи позивача, які наведені ним в обґрунтування вимог клопотання, пересвідчившись у наявності спору між сторонами, прийнявши до уваги існування загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, а також відповідність обраного позивачем виду забезпечення позову позовним вимогам, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Зі змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Як роз'яснив Пленум Вищого Господарського суду України у Постанові від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом без проведення окремого судового засідання, клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

В пункті 3 зазначеної постанови також вказано, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

За приписами ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як вбачається з вказаного клопотання, тексту позовної заяви та доданих до них додатків :

- між сторонами у даній справі 24.05.2012 р. був укладений форвардний біржовий контракт на закупівлю відповідачем зерна № 713Ф, за умовами якого Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пальміра" зобов'язувалося передати у власність Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд пшеницю м'яку 3 класу урожаю 2012 року в кількості 6 163,610 тон в термін до 01.11.2012 р. загальною вартістю 11 094 498,00 грн., а Державна спеціалізована бюджетна установа Аграрний фонд зобов'язувалася оплатити вказаний товар, зокрема, упродовж трьох робочих днів з моменту укладення контракту 50 процентів (авансовий платіж), остаточний розрахунок - протягом трьох днів після поставки товару;

- з метою забезпечення виконання зобов'язання 24.05.2012 р. між сторонами укладено договір застави, за яким передано в заставу пшеницю м'яку 3 класу урожаю 2012 року в кількості 6 163,610 тон;

- 19.07.2012 р. позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пальміра" - направило відповідачеві повідомлення про відмову від виконання зобов'язань за вказаним контрактом та платіжним дорученням від 08.11.2012 р. повернуло опереною оплату в сумі 5 547 249,00 грн.;

- 29.12.2012 р. Державна спеціалізована бюджетна установа Аграрний фонд звернулася із заявою про вчинення виконавчого напису № 41-07/3921 щодо звернення стягнення на вказане майно : пшеницю м'яку 3 класу урожаю 2012 року в кількості 6 163,610 тон загальною вартістю 11 094 498,00 грн., з метою задоволення вимог у сумі 3 877 0248, 00 грн. як міри відповідальності за неповернення позивачем попередньої оплати;

- 29.12.2012 р. вчинено спірний виконавчий напис.

Оскільки предметом позовних вимог є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого документу, суд погоджується з обраним позивачем способам забезпечення позову шляхом зупинення його виконання, оскільки позивач (який є стороною, з якої проводиться примусове стягнення грошових коштів) оскаржує правомірність такого виконавчого документу. Крім цього, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у разі визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження щодо такого виконавчого документу підлягає закінченню.

Отже, твердження заявника про наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо порушення його майнових прав чи охоронюваних законом інтересів є розумними та обґрунтованими, обраний заявником засіб забезпечення позову є адекватним, збалансованим щодо інтересів сторін, знаходиться у прямому зв'язку із предметом позовної вимоги, не порушують прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, відповідає визначеним законом способам забезпечення позову.

Тому, з метою недопущення негативних наслідків, суд вважає за необхідне вжити заходи до забезпечення позову, задовольняючи заяву позивача.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи до забезпечення позову.

3. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. 29.12.2012 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3876.

4. Вказана ухвала набирає законної сили 06.03.2013 р.; строк пред'явлення її до виконання - до 06.03.2014 р.; стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою є позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пальміра" (вул. Обухова, 52/3, м. Золотоноша, 19700, ідентифікаційний код юридичної особи - 25207363).

Суддя Ківшик О.В.

Примітки : Зазначена ухвала з урахуванням Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа.