Рішення № 29943570, 04.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2013 р.Справа № 916/261/13-г

За позовом: Приватного підприємства „Авантис"

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Мічурина

про стягнення 341484,31грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Петренко Д.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 04.03.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Петренко Д.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Приватне підприємство „Авантис" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Мічурина про стягнення заборгованості в сумі 341484,31грн., яка складеться з основного боргу в розмірі 335378,84грн., пені в сумі 5087,89грн. та 3% річних в розмірі 1017,58грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2013р. було порушено провадження по справі №916/261/13-г.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями від 01.02.2013р. та від 19.02.2013р., відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.03.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

07.05.2012р. між приватним підприємством „Авантис" (Постачальник) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Мічурина (Покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 070512-02 (далі - договір).

Згідно п.1.1 договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому - „Товар" у відповідності з умовами, визначеними цим договором та/або додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін, та до 31.12.2012р., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами.

Асортимент, ціна, кількість та вартість партії Товару узгоджуються Сторонами в кожному випадку окремо при поставці Товару та визначається у рахунках-фактурах (видаткових накладних) або додатках , які є невід'ємною часиною даного договору (п.2.1 договору). Загальна сума даного договору складає загальну вартість поставленого Товару, яка зазначена в усіх додатках або рахунках-фактури, згідно з документами, що засвідчують прийом-передачу Товару (видаткові накладні та/або товарно-транспортні накладні, та/або акти прийому-передачі Товару) (п.2.2 договору).

Поставка Товару Покупцю здійснюється окремими партіями автомобільним або залізничним транспортом (п.3.2 договору). Термін поставки Товару: два робочих дні з моменту отримання заявки, яка може бути передана будь яким зручним шляхом (п.3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що право власності на Товар, а також всі пов'язані з ним ризики, переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі Товару та підписання уповноваженою особою Покупця відповідних документів, які засвідчують прийом-передачу Товару ( видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної, та/або акту прийому-передачі Товару) в пункті поставки.

Товар вважається переданим Покупцю, коли уповноважений представник Покупця надасть представнику Постачальника своє доручення та отримання Товару та зробить підпис на видатковій накладній Постачальника та/або товарно-транспортній накладній (п.3.7 договору).

Оплата Товару, за договором проводиться Покупцем в безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, протягом 1 (одного) календарного дня з моменту поставки Товару. Момент поставки Товару (п.3.4 договору) є перехід права власності Товару Покупцю. (п.5.1 договору). При виставлені рахунку на оплату Товару Постачальним допускається використання факсимільних засобів зв'язку (п.5.2 договору). Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.5.3 договору).

Як встановлено судом, позивач на виконання умов договору поставив відповідачу нафтопродуктів на загальну суму 359600,61грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-121031-03 від 31.10.2012р., №РН-121217-01 від 17.12.2012р. та №РН-121217-02 від 17.12.2012р.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за договором належним чином та в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 359600,61грн, проте враховуючи наявність у позивача кредиторської заборгованості перед відповідачем в сумі 24221,77грн., розмір заборгованості останнього складає 335378,84грн. (359600,61грн. - 24221,77грн.).

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання за договором поставки №070512-02 від 07.05.2012р. щодо розрахунку за отриманий Товар приватне підприємство „Авантис" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №070512-02 від 07.05.2012р. в сумі 335378,84грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки №070512-02 від 07.05.2012р., а саме не сплатив позивачу вартість поставленого товару, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 5087,89грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати, зазначених в п.5.1 договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день її нарахування, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні приватного підприємства „Авантис" в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5087,89грн. за порушення грошових зобов'язань за договором поставки №070512-02 від 07.05.2012р. підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобов'язання в розмірі 1017,58грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Мічурина трьох відсотків річних в сумі 1017,58грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Мічурина (66031, Одеська область, Кодимський район, с. Писарівка, код: 30715197) на користь Приватного підприємства „Авантис" (01010, м. Київ, вул. Арсенальна, 20; код: 32308954) 335378 (триста тридцять п'ять тисяч триста сімдесят вісім)грн. 84 коп. основного боргу за договором поставки нафтопродуктів №070512-02 від 07.05..2012р., 5087 (п'ять тисяч вісімдесят сім)грн. 89 коп. - пені, 1017 (одну тисячу сімнадцять)грн. 58коп. - 3% річних та 6829(шість тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 68коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 11.03.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.