Ухвала суду № 29943366, 13.03.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13 березня 2013 р. Справа № 5010/44/2012-17/8

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Семчук Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу (вх. № 718/13 від 15.02.13) Коломийської виправної колонії №41 на дії та постанову відділу ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції при виконанні рішення суду по справі

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 76018; поштова адреса: АДРЕСА_2, 76018;

до відповідача: Коломийської виправної колонії №41, вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250;

про стягнення 84075 грн. 40 коп., в т.ч. 81626 грн. 60 коп. - основного боргу, 2448 грн. 80 коп. річних.

за участю представників сторін:

від стягувача: не з'явились;

від ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції: Білейчук О. П. - головний державний виконавець, (довіреність №б/н від 06.03.13);

від боржника: Кривко М. І. - юрисконсульт, (довіреність №12 від 18.02.13).

ВСТАНОВИВ: 15.02.13 відповідачем у справі - Коломийською виправною колонією №41 подано скаргу (вх. № 718/13) на дії та постанову відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції при виконанні рішення суду, в які й просить суд:

- визнати дії відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції по винесенню постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника протиправними;

- скасувати постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника від 24.01.13.

Ухвалою суду від 19.02.13 вказану скаргу призначено до розгляду на 12.03.13.

В засіданні суду 12.03.13 оголошувалась перерва до 13.03.13. 13.03.13 розгляд скарги продовжено.

Представник скаржника Коломийською виправною колонією №41 (боржник) вимоги заявлені в скарзі підтримав в повному обсязі та просив скаргу задоволити.

В обґрунтування поданої скарги зазначено, що дії державного виконавця відділу Коломийського міськрайонного управління юстиції по винесенню постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника на суму 187477 грн. 99 коп. є протиправними, оскільки ним було заблоковано захищені видатки бюджету, які передбачені ст. 55 Бюджетного кодексу України. Також порушено порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.13 № 45 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.11 № 845".

Зазначає, що діями, які порушують вимоги ст. 55 Бюджетного кодексу України, є накладення арешту на грошові кошти Коломийської виправної колонії №41 з яких проводиться оплата праці працівників установи; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів; забезпечення продуктами харчування; оплата комунальних послуг та енергоносіїв, оплата праці засудженим які працевлаштовані на підприємстві установи.

Представник відділу ДВС проти скарги заперечив та просив в її задоволенні відмовити.

В обґрунтування заперечень проти скарги (вх. № 4271/13 від 12.03.13) зазначив, що постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника від 24.01.13 винесено правомірно та у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Також зазначає, що ч. 5 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, які кошти не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом.

Стягувач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Причини неявки представника стягувача суду не відомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників боржника та державної виконавчої служби, дослідивши та оцінивши подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.12 по справі № 5010/44/2012-17/8 позов задоволено частково. Стягнуто з Коломийської виправної колонії № 41 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 81626 грн. 60 коп. - боргу, 1632 грн. 53 коп. - судового збору.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом Івано-Франківської області видано наказ про примусове виконання рішення № 305 від 26.03.12, який пред'явлено стягувачем до виконання до органу державної виконавчої служби.

ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції розпочато виконавче провадження по виконанню наказів господарського суду Івано-Франківської області: № 305 від 26.03.12, № 397 від 10.04.12.

24.01.13 головним державним виконавцем ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника на суму 184477 грн. 99 коп. при примусовому виконанні наказів господарського суду №305 від 26.03.12 та №397 від 10.04.12 (справа №5010/265/2012-2/13).

Слід зазначити, що у постанові про накладення арешту на грошові кошти боржника від 24.01.13 об"єднано два накази господарського суду Івано-Франківської області, а саме №305 від 26.03.12 на суму 40921,98 грн. по справі №5010/44/2012-17/8 та №397 від 10.04.12 на суму 121178,76 грн. по справі №5010/265/2012-2/13, тому предметом розгляду є оскарження постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника від 24.01.13 в частині накладення арешту на грошові кошти по наказу суду №305 від 26.03.12 на суму 40921,98 грн. (з врахуванням проплати в сумі 40704,62 грн.).

В силу ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При відкритті виконавчого провадження за яким, боржником являється бюджетна установа, державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність самостійного виконання боржником рішення або подання боржником повідомлення про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з його рахунків, чи реквізитів рахунків, на яких наявні кошти для безспірного списання.

Державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі казначейства, які встановлюються в процесі проведення виконавчих дій.

Як пояснив в засіданні суду представник ДВС, ним було вказано в постанові рахунок №35212004000172, про наявність якого йому було повідомлено органом казначейства, однак документального підтвердження цього не надав.

Як встановлено в судовому засіданні у боржника наявні наступні рахунки:

1) р/р 35213004000172, код ЄДРПОУ 08563613, МФО 836014,

2) р/р 35227001000172, код ЄДРПОУ 08563613, МФО 836014 в ГУДКС в Івано-Франківській області.

Скаржник (боржник) зазначив, що з рахунку №35227001000172 проводиться оплата заборгованості, що підтверджується поданим ним платіжним дорученням №19 від 27.02.13 і вказаний рахунок не містить захищених статтей, визначених ст.55 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Рішенням Коломийської ОДПІ № 3349/10/15-107/196 від 20.08.12 на підставі ст. 157 розділу ІІІ Податкового кодексу України та реєстраційної заяви Коломийська виправна колонія Управління державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області № 41 (08563613) внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, ознака неприбуткової установи (організації) - 0002.

При розгляді скарги господарським судом встановлено, що в постанові про накладення арешту на грошові кошти боржника від 24.01.13 конкретизовано рахунок та коди економічної класифікації видатків (КЕКВ), а саме: КЕКВ 2230 "Продукти харчування"; КЕКВ 2800 "Інші витрати" з яких необхідно списувати кошти, в разі їх поступлення. При чому КЕКВ 2230 "Продукти харчування" віднесено до захищених видатків відповідно до ст.55 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.11 року № 845 із змінами та доповненнями, визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або або боржників, прийнятих судами.

Відповідно до п.3 зазначеного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п.9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.

Пунктом 31 Порядку передбачено, що на період виконання вимоги орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів та здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України.

За приписами ст. 55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень. Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; підготовку кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації; забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки; роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження; компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла.

В спірному випадку в рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.12 року та в наказі, виданому на виконання рішення суду №305 від 26.03.12 року, відсутня вказівка про можливість чи необхідність здійснення видатків, які є захищеними в розумінні ст. 55 Бюджетного кодексу України, з бюджетної установи на виконання рішення суду. За таких обставин, в порушення приписів чинного законодавства державним виконавцем безпідставно накладено арешт на рахунки боржника, видатки з якого є захищеними, зокрема, забезпечення продуктами харчування (КЕКВ-2230).

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з ч. 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч.3 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві , боржникові та органові виконання судових рішень.

У відповідності до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.12, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За наведених обставин, скаргу (вх. № 718/13 від 15.02.13) Коломийської виправної колонії №41 слід задовольнити частково та визнати недійсною постанову від 24.01.12 про накладення арешту на грошові кошти боржника - Коломийської виправної колонії №41, вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250 (ідентифікаційний код 08563613) в частині примусового виконання наказу суду №305 від 26.03.12 та накладення арешту на грошові кошти боржника на суму 40921 грн.98 коп. В задоволенні решти вимог скарги слід відмовити, оскільки вони стосуються примусового виконання наказу суду по іншій справі, що суперечить положенням ст.121-2 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 55 Бюджетного кодексу України, ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.11 року № 845, ч. 3 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

скаргу (вх. № 718/13 від 15.02.13) Коломийської виправної колонії №41 слід задовольнити частково.

Визнати недійсною постанову від 24.01.12 про накладення арешту на грошові кошти боржника - Коломийської виправної колонії №41, вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250 (ідентифікаційний код 08563613) в частині накладення арешту на грошові кошти боржника на суму 40921 грн.98 коп.

В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Неверовська Л. М. 15.03.13