Рішення № 29943028, 21.02.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/4309/13

Справа № 1522/26014/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який 26.11.2012 року уточнила, про стягнення боргу за договором позики з Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» у розмірі 18 000 грн., неустойки в розмірі 136 800 грн., судових витрат в розмірі 1 568 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 2 400 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13.08.2010 р. між нею та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого вона передала відповідачу кошти у сумі 36 000 грн., для його загальних потреб. Позика відповідно до п.3.1 договору була безпроцентна та надавалась до 30.09.2010 року. Відповідач частково виконав умови договору, сплативши позикодавцю 18 000 грн.. Позивачка також зазначила, що на її вимоги, які вона в письмовій формі направляла до відповідача, відповідач не зреагував та не погасив борг. Строк повернення позики сплив 30.09.2010 року. Пунктом 6.3 договору за неповернення в строк позики встановлена неустойка в розмірі 1 % від суми за кожний день прострочки. Відповідач не повернув частину суми позики, у зв'язку з чим позивачка була змушена звернутися до суду.

У судове засідання 21.02.2013 року не з'явилися позивачка та її представник - ОСОБА_2 (діє на підставі ордеру від 07.11.2012 р.), який 21.02.2013 року надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю у якій зазначив, що проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та дату судового засідання, поважні причини неявки суду не сповістив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надано, чим позбавив суд можливості вислухати його пояснення та думку по суті.

Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, у порядку ст. ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст.197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Судом встановлено, що 13.08.2010 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ДП Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів», Код ЕДРПОУ: 08336521 було укладено договір позики, відповідно до якого позивачка надала відповідачу грошові кошти у розмірі 36 000 гривень, строком з 13.08.2010 р. по 30.09.2010 р. (а.с.10-12). Зазначене підтверджується також наявною у матеріалах справи Квитанцією до прибуткового касового ордеру № 401 від 13.08.2010 року на суму 36 000 гривень (а.с9).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач частково виконав умови договору позики та повернув позивачці частину позики у розмірі 18 000 гривень.

У вказаний строк відповідач у порушення своїх договірних зобов'язань позику не повернув. Позивачка через свого представника 17.08.2012 року направила до відповідача претензію про вирішення питання щодо повернення заборгованості за договором позики у розмірі 18 000 гривень (а.с.8). Представник відповідача отримав зазначену претензію, однак відповідачем борг так і не було погашено.

Відповідач свої зобов'язання по договору позики не виконав, кошти у розмрі 18 000 гривень позивачу не повернув, у зв'язку з чим станом на 30.10.2012 року у відповідача виникла заборгованість по поверненню зазначених коштів, загальна сума якої становить 154 800 гривень, з яких:

- заборгованість за договором позики - 18 000 гривень;

- неустойка згідно п. 6.3 договору позики за період з 30.09.2010 р. по 30.10.2012 р. - 136 800 гривень;

Розрахунок заборгованості зазначений в уточненому позові (а.с.14).

На момент розгляду справи доказів погашення боргу, відсотків, пені, штрафу, інфляційних збитків у суду не має.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення суми заборгованості з урахуванням неустойки обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст.1050 ЦК України.

Відповідно ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначеного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.2 ст.1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, грошовим зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони.

Також відповідно до п.6.3 Договору позики передбачено, що в разі прострочення повернення позики позикодавець має право нараховувати господарські санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судом також встановлено, що при подачі позову, позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1 548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) гривень, що підтверджується квитанцією № 5044.90.1 від 07.11.2012 року, наявною в матеріалах справи (а.с. 1).

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому стягненню з відповідача підлягають також судові витрати позивача у вигляді судового збору в розмірі 1 548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) гривень.

Щодо позовних вимог позивачки про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн., суд вважає за необхідне у цих позовних вимогах відмовити, у зв'язку з тим, що позивачем не були надані належні докази, які б підтверджували розрахунок цих витрат (кількість годин та інше) а також не надано повний текст договору, який би підтвердив на підставі чого була розрахована така сума.

Частиною 2 статті 84 ЦПК України визначено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року N 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» якою затверджені граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних із розглядом цивільних та адміністративних справ і якою зазначено, що граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позивач не обґрунтував розмір витрат з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року N 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд, дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.. 3, 4, 10, 11, 30, 57, 60, 64, 88 ч.4, 169, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.. 11, 509, 524, 525, 526, 610-612, 624, 625, 1046, 1047, 1050 ЦК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів», Код ЕДРПОУ: 08336521 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 13.08.2010 року,загальний розмір якої становить 154 800 (сто п'ятдесят чотири тисячі вісімсот) гривень, з яких:

- заборгованість за договором позики - 18 000 гривень;

- неустойка за період з 30.09.2010 р. по 30.10.2012 р. - 136 800 гривень.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів», Код ЕДРПОУ: 08336521 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) гривень.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення., згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В

21.02.2013