Постанова № 29941570, 05.03.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. 11 год. 50 хв.Справа № 2а-2823/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Сапіги Д.П.,

представника відповідача - Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" (далі - ПАТ "Таврійська будівельна компанія", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2012 р. №№ 0001862301, 0001872301, 0001882301 та від 12.06.2012р. № 0004312200, якими підприємству збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на 114 204,25 грн., у тому числі за основним платежем на 99 880,00 грн., з податку на додану вартість на 476 384,25 грн., у тому числі за основним платежем на 381 121,00 грн., зменшено заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість на 3 356,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 690,00 грн. за декларування завищеного бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, пояснила, що податкові повідомлення-рішення від 20.03.2012 р. були оскаржені позивачем до ДПС у Херсонській області. ДПС у Херсонській області розгляд скарги продовжило до 02.06.2012 року включно, але відповіді про результати розгляду скарги позивач не отримав. Натомість, 22.06.2012 р. отримав податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012р. № 0004312200, складене за результатами розгляду скарги. Оскільки, у встановлені законом строки не отримано рішення податкового органу про результати розгляду скарги, то скарга є задоволеною на користь ПАТ "Таврійська будівельна компанія" відповідно до положень ст. 56 ПК України.

Крім того, щодо виявлених порушень податкового законодавства, які були підставою для визначення грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивач зазначає, що відповідач протиправно вважає безнадійною кредиторську заборгованість постачальникові ТОВ "Каска - Девелопмент". Незважаючи на те, що державна реєстрація цього постачальника була скасована у квітні 2011 року, позивач вважає, що правовідносини по погашенню кредиторської заборгованості ТОВ "Каска - Девелопмент" не є припиненими в зв'язку з тим, що на цей борг було складено та передано постачальникові векселя, термін погашення яких не закінчився.

Протиправним є визнання відповідачем нікчемними операцій з придбання товарів та послуг у ТОВ "Крініум", ТОВ "Агроінженерінг", ТОВ "Регіонстрой 25", ПНВКП "Атон", ПП "Стальсервіс", ТОВ "Каска - Девелопмент" і зменшення на цій підставі задекларованих валових витрат та податкового кредиту за актом перевірки від 10.02.2012 р. № 489/23-3/32702078, оскільки позивач виконав всі вимоги податкового законодавства України для включення операцій з цими контрагентами до податкового обліку та звітності. Операції з цими контрагентами мають належне документальне підтвердження, яке доводить зв'язок цих витрат з оподатковуваною господарською діяльністю.

З цих підстав позивач вважає безпідставним визначення грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями і просить їх скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечував і стверджує, що позивач неправомірно сформував валові витрати та податковий кредит по відносинам з ТОВ "Крініум", ТОВ "Агроінженерінг", ТОВ "Регіонстрой 25", ПНВКП "Атон", ПП Стальсервіс", ТОВ "Каска - Девелопмент", оскільки за актами зустрічних перевірок встановлено відсутність у цих постачальників необхідних трудових та матеріальних ресурсів для фактичного надання послуг та продажу товарів. На думку відповідача, такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є нікчемними.

За висновками зустрічних перевірок всі взаємовідносини постачальників з контрагентами-покупцями визнано недійсними по ланцюгу від постачальника до вигодонабувача, яким є ПАТ "Таврійська будівельна компанія".

Крім того, відповідач вважає, що позивач сформував податковий кредит з постачальником ТОВ "Каска - Девелопмент" на підставі неналежним чином складених податкових накладних. Податкові накладні цього постачальника не повністю відображають суть господарських операцій і тому не можуть бути підтвердженням податкового кредиту позивача.

Враховуючи наведені обставини, відповідач просить відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі висновків акта планової виїзної перевірки позивача від 10.02.2012 р. № 489/23-5/32702078 (далі - акт № 489) та за результатами апеляційного узгодження донарахованих зобов'язань.

Позивач не погодився з висновками акта перевірки № 489 та з розміром грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 20.03.2012р. №№ 0001862301, 0001872301, 0001882301 та оскаржив їх до ДПС у Херсонській області.

За результатами розгляду скарги позивача податковим повідомленням-рішенням від 12.06.2012 р. № 0004312200 було переглянуто розмір грошових зобов'язань з податку на прибуток, визначених податковим повідомленням-рішенням від 20.03.2012 р. № 0001862301. За податковим повідомленням-рішенням № 0004312200 позивачеві було встановлено розмір грошових зобов'язань за штрафними санкціями у сумі 14 324,25 грн. проти 24 140,75 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням № 0001862301, грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 99 880,00 грн. залишено без змін.

Таким чином, у відповідності з пп. 5.1.2 п. 5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень, затвердженого наказом ДПА України від 22.10.2010 р. № 985 (чинний на час виникнення спірних правовідносин) та пп. 5.1.2 п. 5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.11.2012 р. № 1236, податкове повідомлення-рішення № 0001862301 вважається відкликаним з моменту складення податкового повідомлення-рішення № 0004312200, а тому у суду не має підстав для його скасування.

За висновками акта перевірки № 489 позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток у зв'язку із збільшенням валових доходів за перевірені податкові періоди на 537 358,00 грн. та у зв'язку із зменшенням задекларованих валових витрат за ці періоди на 232 824,00 грн.

Як вбачається з названого акта, відповідач валові доходи позивача збільшив на 537 358,00 грн. у зв'язку з тим, що позивач у порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334) до складу валових доходів ІІІ кварталу 2010 року не включив кредиторську заборгованість у сумі 24 270,00 грн. на користь ЗАТ юридична компанія "Лигал Инвестментс", по якій минув термін позовної давності, та у порушення ст. 137 ПК України до складу валових доходів ІІ кварталу 2011 року не включив кредиторську заборгованість у сумі 513 088 грн. на користь ТОВ "Каска - Девелопмент", у зв'язку з ліквідацією цього постачальника.

Як встановлено відповідачем, державну реєстрацію ТОВ "Каска - Девелопмент" скасовано 13.04.2011р. З цих підстав відповідач вважає, що у позивача з цього моменту відсутній обов'язок щодо сплати кредиторської заборгованості названому постачальнику, а заборгованість є доходом платника податку. При цьому відповідач визнає, що терміни позовної давності щодо цієї кредиторської заборгованості на момент ліквідації кредитора не сплинули.

В свою чергу, позивач наголошує, що на момент ліквідації постачальника ТОВ "Каска - Девелопмент" не минув термін позовної давності щодо погашення кредиторської заборгованості. На суму кредиторської заборгованості постачальнику було передано векселя, які не були пред'явлені до погашення у перевірених за актом № 489 податкових періодах. Строк погашення цих векселів припадає на більш пізніші, ніж перевірені відповідачем, податкові періоди, а саме на 2015 рік.

Ці обставини не спростовані відповідачем під час перевірки та у ході розгляду справи.

Відповідно до Закону України "Про цінні папери" від 23.02.2006 р. № 3480-ІV вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Тобто, складання та передача векселю від однієї особи до іншої передбачає можливість встановлення інших, ніж загальні строки, погашення боргових зобов'язань та використання цих цінних паперів для розрахунків третьою особою.

За ст. 135 ПК України до складу інших доходів платника податку на прибуток включаються суми безнадійної кредиторської заборгованості та суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів згідно з пунктами 159.3 та 159.5 статті 159 цього Кодексу.

За змістом пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає, зокрема, одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна: суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у встановленому законом порядку або знятих з реєстрації як суб'єкти господарювання у зв'язку з їх ліквідацією.

Пунктами 159.3 та 159.5 статті 159 ПК України регулюються питання відображення у податковому обліку заборгованості, погашеної після її списання, списання цієї заборгованості на підставі судових рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість позивача перед ТОВ "Каска - Девелопмент" була нестягнутою на момент ліквідації цього постачальника, строки погашення цієї заборгованості, визначені у векселях, переданих позивачем постачальникові до ліквідації постачальника, знаходяться поза межами податкових періодів, перевірених відповідачем за актом № 489.

За таких обставин суд вважає протиправним висновки відповідача щодо збільшення валових доходів позивача за ІІ-ІV квартал 2011 року на 513 088,00 грн. у зв'язку з ліквідацією ТОВ "Каска - Девелопмент".

Як зазначено у акті перевірки № 489, однією із обставин збільшення валових доходів позивача на суму 24 270,00 грн. було віднесення до їх складу кредиторської заборгованості на користь ЗАТ юридична компанія "Лигал Инвестментс", по якій минув термін позовної давності у 2009 році, яка обліковувалась на балансі позивача станом на 01.07.2010 р.

За нормами пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334 валовий дохід платника податку на прибуток включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону.

За пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону № 334 безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності. У зв'язку з цим суд вважає правомірним висновок відповідача про обов'язок позивача збільшити валові доходи на суму простроченої кредиторської заборгованості ЗАТ юридична компанія "Лигал Инвестментс".

За актом перевірки № 489 наслідком віднесення до складу валових доходів простроченої кредиторської заборгованості ЗАТ юридична компанія "Лигал Инвестментс", було зменшення задекларованих валових витрат позивача на 20 225,00 грн.

Відповідач, посилаючись на п. 5.1 ст. 5 Закону № 334, вважає, що позивач, враховуючи те, що він не здійснив компенсацію вартості наданих у 2009 та включених до складу валових витрат 2009 року послуг ЗАТ юридична компанія "Лигал Инвестментс", зобов'язаний був відкоригувати валові витрати у зв'язку із зміною порядку компенсації їх вартості.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тобто, до складу валових витрат включаються витрати платника податку, які передбачають здійснення компенсації їх вартості з боку цього платника податку у будь-якому вигляді.

На думку суду, формування складу валових витрат позивача мало здійснюватись виходячи з наявності у платника податку обов'язків сплатити вартість валових витрат постачальникам, наслідком змін порядку здійснення компенсації отриманих товарів (робіт, послуг) має бути внесення змін до розміру задекларованих валових витрат, виходячи з дати, коли про такі зміни стало відомо, або мало бути відомим цьому платнику податку.

За таких обставин суд вважає правомірним зменшення валових витрат позивача на 20 225,0 грн. по операціям з ЗАТ юридична компанія "Лигал Инвестментс".

Відповідно до акта перевірки № 489 валові витрати позивача зменшено на 201 792,00 грн. за результатами перевірки відносин з ТОВ "Крініум", ТОВ "Агроінженерінг", ТОВ "Регіонстрой 25", ПНВКП "Атон" та ПП "Стальсервіс".

Відповідач стверджує, що за перевірений період фактично документувались постачальницькі операції цих контрагентів, а фактичне придбання товарів не існувало, тобто проводились безтоварні операції, вчинені без мети реального настання правових наслідків. При перевірці цих постачальників відповідач зазначив, що видаткові та податкові накладні цих суб'єктів господарювання не мають чіткого підпису осіб, які здійснили відвантаження та приймання товарів, що не дає змогу ідентифікувати осіб, задіяних у господарських операціях. Перевірені суб'єкти господарювання та позивач не надали документів, які підтверджують зберігання та транспортування товарів, постачальники не декларують наявність трудових та матеріальних ресурсів для фактичного здійснення операцій з поставки товарів позивачеві. Крім того, відповідач стверджує, що податковими органами за місцем реєстрації постачальників визнано недійсними правочини цих суб'єктів господарювання з придбання та продажу товарів.

Відповідач та податкові органи за місцем реєстрації постачальників вважають, що правочини з придбання та продажу товарів у ТОВ "Крініум", ТОВ "Агроінженерінг", ТОВ "Регіонстрой 25", ПНВКП "Атон" та ПП "Стальсервіс" відповідно до ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 цього Кодексу не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Поряд з цим, ці постачальники відобразили у податковій звітності операції з продажу товарів позивачеві, але податкова звітність визнана недійсною податковими органами.

З вказаних підстав відповідачем було зменшено податковий кредит з ПДВ позивача у сумі 39 896,00 грн., сформований за результатами відносин з ТОВ "Крініум", ТОВ "Агроінженерінг", ТОВ "Регіонстрой 25", ПНВКП "Атон" та ПП "Стальсервіс".

За аналогічних обставин відповідачем зменшено податковий кредит з ПДВ позивача на суму 344 019 грн., сформований по відносинам з ТОВ "Каска - Девелопмент". Відповідач стверджує, що у постачальника будівельних робіт ТОВ "Каска - Девелопмент" відсутні трудові та матеріальні ресурси для фактичного здійснення цих будівельних послуг. При цьому відповідач зазначає, що постачальник відобразив у податковій звітності операції з поставки послуг позивачеві, а податкова звітність була визнана частково недійсною податковими органами за місцем реєстрації цього постачальника послуг.

Крім того, відповідач стверджує, що в податковій накладній, яка була підставою для формування податкового кредиту, відсутня розгорнута номенклатура наданих будівельних послуг, не вказано одиниці виміру, не вказано в розгорнутому вигляді ціни за одиницю отриманих товарів (послуг). Сформувавши податковий кредит з ТОВ "Каска - Девелопмент" позивач порушив вимоги підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6, п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168), підпунктів 12.1, 12.3, 12.4, 12.5 п. 12 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (далі - Порядок № 165) та п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 ПК України.

Суд не може погодитись з висновками відповідача та інших податкових органів щодо обставин здійснення господарської діяльності позивачем з ТОВ "Крініум", ТОВ "Агроінженерінг", ТОВ "Регіонстрой 25", ПНВКП "Атон", ПП "Стальсервіс", ТОВ "Каска - Девелопмент", а саме щодо визнання податковими органами правочинів позивача з цими контрагентами нікчемними.

За змістом акта перевірки податковий орган зробив висновок про нікчемність зазначених правочинів, оскільки вони, на думку контролюючого органу, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Суд звертає увагу, за змістом ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що фактично вказує відповідач), є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Тобто, зазначений правочин є оспорюваним і він може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних.

Надаючи правову оцінку спірним правочинам, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цих правочинів, чи судових рішень про визнання їх недійсними, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо зазначених правочинів є протиправними.

Суд не може погодитись також з оцінкою відповідача щодо можливостей формування податкового кредиту за податковими накладними, які мають окремі юридичні дефекти щодо їх складання.

Пунктом 12 Порядку № 165 допускається, якщо послуги не мають об'ємних показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у податковій накладній указується: "послуга/проценти тощо".

Відповідно до п. 5 Порядку № 165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 (платником ПДВ) даного Порядку, іншого випадку визнання недійсною податкової накладної в межах повноважень податкового органу податковим законодавством України не передбачено.

За пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

На думку суду, оцінуючи можливість включення до податкового кредиту ПДВ за оригіналом податкової накладної податковий орган повинен виходити з наявності податкової накладної, складення її платником ПДВ, зв'язок операцій з оподатковуваною господарською діяльністю платника податків і, як додаткову обставину, включення продажу до декларації з ПДВ постачальника.

При дослідженні спірних податкових накладних, складених ТОВ "Каска - Девелопмент", судом вбачається, що ці податкові документи дозволяють встановити їх причетність до оподатковуваної господарської діяльності позивача, а законність їх складення підтверджується включенням цих податкових накладних до податкових зобов'язань декларації з ПДВ постачальника.

Таким чином, суд вважає протиправним виключення із складу валових витрат та податкового кредиту позивача витрат та ПДВ, обчислених по відносинам з ТОВ "Крініум", ТОВ "Агроінженерінг", ТОВ "Регіонстрой 25", ПНВКП "Атон", ПП "Стальсервіс", та зменшення податкового кредиту по відносинам з ТОВ "Каска - Девелопмент".

За актом перевірки № 489 в порушення пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України відповідач вважає безпідставним включення до складу валових витрат позивача за ІІ квартал 2011 року за рядком 06.2.1 "Загальні корпоративні витрати" витрат на суму 10 807,00 грн. При цьому відповідач стверджує, що позивачем включено 22 665,00 грн., а фактично за даними бухгалтерського обліку сума витрат становить 11 878,00 грн.

Відповідно до ст. 139 ПК України не можуть бути віднесені до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами.

На думку суду, такі ж вимоги, слід застосовувати щодо висновків податкових органів про невідповідність показників податкової звітності платника податків, які приймають участь у перегляді грошових зобов'язань перевіреного платника податків. У судовому засіданні відповідач висновки про завищення позивачем показників рядку 06.2.1 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року документально не підтвердив і тому вони не можуть бути прийнятими для перегляду грошових зобов'язань позивача з податку на прибуток.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на обставини апеляційного узгодження спірних податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки № 489 та з розміром грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 20.03.2012р. №№ 0001862301, 0001872301, 0001882301, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. ДПС у Херсонській області рішенням від 12.04.2012 р. № 1884/10/20-206 строки розгляду скарги позивача від 04.04.2012 р. продовжила до 02.06.2012р. включно.

Позивач стверджує, що рішення про результати розгляду скарги від 04.04.2012р. не отримав, а отримав лише податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012р., складене за результатами розгляду скарги, і тому вважає скаргу задоволеною на свою користь.

Відповідачем було надано копію рекомендованого повідомлення про вручення листа від 01.06.2012 року про відправлення кореспонденції на адресу позивача. Рекомендований лист вручено представникам позивача 05.06.2012р. Відповідач стверджує, що цим листом було направлено рішення про результати розгляду скарги позивача, але доказів про те, що саме це поштове відправлення було рішенням про результати розгляду скарги від 04.04.2012 р. відповідач не надав, незважаючи на те, що саме тільки на ці обставини посилався позивач при подачі адміністративного позову.

Суд вважає, що повідомлення про вручення поштового відправлення не є доказом того, що було вручено саме відповідь на скаргу позивача, оскільки позивач проти цього заперечує, а відповідач не може це підтвердити іншими доказами.

На думку суду, належним доказом відправлення рішення по скарзі може бути опис вкладення до цього поштового відправлення із зазначенням документа.

Суд не приймає до уваги посилання представника ДПІ на те, що така вимога у п. 56.8 ст. 56 ПК України не передбачена, оскільки відсутність опису унеможливлює в подальшому належне підтвердження виконання вимоги про направлення саме рішення про розгляд скарги, створює можливість для зловживання своїми правами платника податків та неналежного виконання своїх обов'язків контролюючим органом.

Крім того, відповідач не тільки не надав суду належні докази щодо відправлення позивачу рішення по його скарзі, але і не надав самого рішення по цій скарзі, що також є підтвердженням позиції позивача не тільки про її не направлення, але і існування взагалі.

Таким чином, відповідачем не спростовані такі обгрунтування позовних вимог як порушення ним п. 56.8 ст. 56 ПК України, що тягне за собою наслідки передбачені п. 56.9 ст. 56 ПК України.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 20 березня 2012 р. №№ 0001872301 та 0001882301.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 12 червня 2012 р. № 0004312200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 100 299,25 грн., в тому числі за основним платежем на 88 756,00 грн. та за штрафними санкціями на 11 543,25 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повернути публічному акціонерному товариству "Таврійська будівельна компанія" (код ЄДРПОУ 32702078) судовий збір у сумі 58,00 грн. (п'ятдесят вісім гривень нуль копійок), сплачений згідно платіжного доручення від 17.07.2012. № 1682.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (код ЄДРПОУ 32702078) судовий збір у сумі 2 038,70 грн. (дві тисячі тридцять вісім гривень сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 березня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.6