Постанова № 29941384, 28.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 р. № 2-а- 820/612/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Горшковій А.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Тетянчук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ" про накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банківських установах.

В обґрунтовування позову зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ" має податковий борг перед бюджетом у сумі 747807,05 грн. та пені - 16212,34 грн., який на теперішній час відповідачем не сплачений та балансова вартість активів підприємства менша суми податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача, якого належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, не прибув, причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надавав.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ", зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова за № 29141.

В обґрунтування позовних вимог щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банківських установах позивач посилається на те, що у відповідача є податковий борг в розмірі 747807,05 грн., а балансова вартість його активів менше суми податкового боргу. При цьому зазначає, що даний податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 11.10.2012р.

Однак, суд не погоджується з таким посиланням виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку даних відповідача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт № 3294/15-314/35475103 від 17.08.2012 року.

В результаті перевірки встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів від 29.12.2010 року № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", а саме - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004101503 від 11.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 409510, 00грн. та нараховано штрафних санкцій у розмірі 204755,00 грн.

Також Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку даних відповідача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт № 2847/15-314/35475103 від 18.07.2012 року.

В результаті перевірки встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів від 29.12.2010 року № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", а саме - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004091503 від 11.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 104718, 00грн. та нараховано штрафних санкцій у розмірі 26179,50 грн.

Відповідно до положень п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з положеннями п.п.57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, в разі прийнятті податковим органом податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкові зобов"язання, то узгодженою дану суму податкового органу можна вважати, якщо протягом 10 днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення платником податків не подано скаргу на таке податкове повідомлення-рішення.

Однак, суд зазначає, що позивачем не надано доказів ні направлення, ні отримання відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень від 11.10.2012р. № 0004101503 та № 0004091503, а тому суму, визначену цими рішеннями не можна вважати узгодженим податковим боргом.

Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З приписів вказаної норми Кодексу слідує, що судом може бути накладено арешт на кошти та інші цінності платника податків у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг відсутнє майно, та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів наявності у відповідача узгодженого податкового боргу, суд приходить до висновку про відсутність підстав визначених п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зауважує, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції, адже не подав до суду також і доказів вжиття передбачених законом дій з проведення перевірки складу та структури активів платника податків.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції.

Розв'язуючи спір, суд бере до уваги, що в силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Означене завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки судовим розглядом виявлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, адже податковим органом висунуто вимогу про накладення арешту на кошти та цінності на банківських рахунках відповідача за відсутності жодної з законодавчо встановлених підстав, то позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.7-11, ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ" про накладення арешту - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Чудних

Повний текст постанови виготовлено 04.03.2013 року.