Рішення № 2993960, 12.02.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.09 Справа № 17/166

За позовом Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства, смт. Станично-Луганське Луганської області

до Селянського (фермерського) господарства «Зарічне», с. Миколаївка Станично-Луганського району Луганської області

про стягнення 2 944 грн. 88 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Хусточкіна І.Є., довіреність № 1 від 08.01.2009;

від відповідача: Єфременко О.Г., директор, паспорт серії ЕК 842386 вид. Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській обл. від 01.06.1998

.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 2818,67 грн., пені у сумі 126,21 грн., згідно договору надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур № 4 від 15.03.2008.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 12.09.2009 № б/н, зданим у судовому засіданні 12.09.2009, позов визнає частково у сумі основного боргу 2818,67 грн., яку зобов’язується погасити в найближчий час.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Між Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства, (позивач у справі), як Виконавцем, та Селянським (фермерським) господарством «Зарічне», (відповідач у справі), як Замовником, був укладений договір надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур № 4 від 15.03.2008 (далі –Договір).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що подача води водокористувачу здійснюється з точки водовиділу. Точкою водовиділу вважається насосна станція з регулюючою ємкістю, водоводом та гідротехнікою спорудою на ньому, що перебувають на балансі Виконавця, з якої здійснюється подача води Замовнику.

У пункті 2.1.1 Договору вказано, що Виконавець зобов’язаний здійснювати подачу води згідно з планом поливу (додаток 1) відповідно до заявки Замовника (додаток 2) протягом поливного сезону 2008 року в обсягах забезпечених бюджетним фінансуванням на оплату електроенергії, яка буде використана державними насосними станціями для подачі води до точки виділу, а також додаткового обсягу води за кошти водокористувачів з оплатою за електроенергію по насосним станціям на джерелах зрошення.

Як встановлено у пункті 2.2.2 Договору, Замовник зобов’язаний своєчасно оплачувати Виконавцю вартість послуг з подачі замовлених обсягів води.

Пунктом 3.1.3 Договору передбачено, що ведення обліку обсягів поданої води у цьому договорі (за домовленості з Замовником) здійснюється за показаннями водоміру.

З пункту 4.1 Договору вбачається, що оплата вартості послуг з подачі води на полив зрошуваних земель здійснюється за договірною ціною вартості послуг з подачі 1 куб.м води за фактично подані обсяги води відповідно до положень Методики формування ціни на подачу води на зрошення, промислові та комунальні потреби, затвердженої наказом Держводгоспу від 29.11.2006 № 233.

Як передбачено у пункті 4.5 Договору, підставою для платежів за фактично подані Замовнику обсяги води на полив зрошуваних земель є:

- рахунок Виконавця, складений згідно до договірної ціни (у разі зміни вартості послуг з подачі здійснюється згідно укладеної додаткової угоди) на підставі двостороннього акта подачі-приймання обсягів та звірки розрахунків за послуги з її подачі;

- двосторонній акт звірки обсягів використаної електроенергії по точці водовиділу;

- діючий на період розрахунків тариф на 1 кВт.год. електроенергії, відповідно до установленого порядку.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до повного виконання своїх зобов’язань.

На виконання умов вказаного Договору позивач надав послуги з подачі води на полив сільськогосподарських культур, що підтверджується актами здачі-приймання води від 27.05.2008, 28.07.2008, 27.08.2008 та 26.09.2008, підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками.

Позивачем також було виставлено рахунок № 129 від 30.09.2008 на суму 4507 грн., отримання якого директор відповідача підтверджує у відзиві на позовну заяву від 12.09.2008 № б/н. Даний рахунок відповідачем було сплачено частково у сумі 2061,12 грн., у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 2818,67 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 126,21 грн. за період з 10.09.2008 по 20.12.2008.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 12.09.2009 № б/н, зданим у судовому засіданні 12.09.2009, позов визнає частково у сумі основного боргу 2818,67 грн., яку зобов’язується погасити в найближчий час.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач надав послуги, передбачені Договором відповідачу.

Також встановлено, що зобов’язання по перерахуванню позивачеві повної оплати за зазначені послуги згідно договору від 13.03.2008 № 4, в обумовлені договором строки відповідачем виконані не були.

З пункту 4.5 Договору вбачається, що підставою для платежів за фактично подані обсяги води є, в тому числі, рахунок Виконавця, складений згідно до договірної ціни (у разі зміни вартості послуг з подачі здійснюється згідно укладеної додаткової угоди) на підставі двостороннього акта подачі-приймання обсягів та звірки розрахунків за послуги з її подачі. Однак не зазначено, в який термін даний рахунок слід оплатити.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено відповідачу претензію № 452 від 29.10.2008 на оплату заборгованості за надані послуги з подачі води на суму 2818,67 грн., яку відповідачем отримано 07.11.2008 (а.с.17). Однак, відповіді на неї чи оплати боргу відповідачем здійснено не було.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача у сумі 2818,67 грн. за послуги з подачі води на полив сільськогосподарських культур підтверджується матеріалами справи та визнається самим відповідачем, і тому підлягає задоволенню.

Стосовно стягнення пені у сумі 126,21 грн. за період з 10.09.2008 по 20.12.2008 (подвійна облікова ставка НБУ береться позивачем у розмірі 16 %), слід зазначити наступне.

Відповідальність за несвоєчасне здійснення грошових зобов’язань передбачена сторонами у пункті 5.3 Договору, де зазначено, що за невиконання Замовником пункту 4.1 Договору встановлюється пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати послуг.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Так як строк виконання зобов’язання за Договором визначається моментом пред’явлення вимоги, то право нарахування штрафних санкцій виникає у позивача зі спливом семиденного строку з моменту отримання вимоги відповідачем, а саме з 15.11.2008. Однак позивач необґрунтовано нараховує пеню з 10.09.2008 по 20.12.2008, тоді як період нарахування має бути: з 15.11.2008 по 20.12.2008.

Отже, до стягнення підлягає пеня у розмірі 43,13 грн. за період з 15.11.2008 по 20.12.2008, яка розраховується наступним чином: (2818,67 грн. х 16%) /366 х 35 днів.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково, вимога про стягнення заборгованості у сумі 2818,67 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, а вимога про стягнення пені задовольняється частково у сумі 43,13 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Зарічне», с. Миколаївка Станично-Луганського району Луганської області, вул.. Октябрська. 50/2, ідентифікаційний код 23264753, на користь Станично-Луганського міжрайонного управління водного господарства, смт. Станично-Луганське-2 Луганської області, вул. Гагаріна, буд. 73, ідентифікаційний код 04544062, борг у сумі 2818,67 грн., пеню у сумі 43,13 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 99,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 114,67 грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 17.02.2009.

Суддя О.С. Фонова