Постанова № 29939337, 18.02.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/117/13-a

"18" лютого 2013 р.

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ходачкевич Н. І.

при секретарі Кульчицький Н. О.

за участю:

представника позивача Каратаєва В.М.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя справу за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю в сумі 3883,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі відповідач) про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю в сумі 4083,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач перебуваючи на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості отримала статус безробітного та одержала допомогу по безробіттю і одночасно була зареєстрована як фізична особа підприємець із 08.04.1999р. Сума допомоги по безробіттю виплачена відповідачу за період з 10.07.2012р. по 06.12.2012р. та становила 4 183,87 грн. У зв»язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 3883,87 грн.

Представник відповідача в судове засідання з»явився, проти позову заперечив, посилається на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2008р., якою припинено його підприємницьку діяльність, а відтак вважає що правомірно отримував допомогу по безробіттю.

Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Частиною першою статті 18 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Видами соціальних послуг відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» є:

- професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тощо.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно пп. «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-ХІІ від 01.03.1991 року, до зайнятого населення і відповідно такого, що не можуть бути визнані безробітними, належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» закріплено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а відповідно до пункту 3 цієї статті Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

10.07.2012р. ОСОБА_2 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги. В заяві про надання статусу безробітного відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Як вбачається з акту №1 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 13.12.2012р. відповідач перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітний з 10.07.2012р. Під час відвідування центру зайнятості встановлено, що особа є приватним підприємцем, у зв»язку з чим знімається з обліку як безробітний за подання недостовірних даних та зобов»язаний повернути кошти, отримані незаконно. Як зазначено у даному акті, під час проведення перевірки, скарг та заяв від відповідача не надходило.

13.12.2012 року відповідача згідно наказу №НТ 121213 року знято з обліку відповідно до п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних» та зобов»язано повернути кошти, виплачені за період з 10.07.2012р. по 06.12.2012р. в розмірі 4183,37 грн. Даний наказ відповідачем не оскаржено. Крім того, ОСОБА_2 сплачено частину коштів в розмірі 400,00 грн., а відтак до стягнення підлягає виплачена допомога по безробіттю в розмірі 3883,87 грн.

Не визнаючи позовні вимоги та вважаючи їх безпідставними відповідач посилається на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2008р., якою припинено його підприємницьку діяльність, а відтак вважає що правомірно отримував допомогу по безробіттю.

Так, статтею 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» передбачений порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи -підприємця.

А саме, за приписами статті 49 вказаного закону суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною восьмою статті 47 цього Закону.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами одинадцятою-двадцятою статті 47 цього Закону.

А саме, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше закінчення строку пред'явлення вимог кредиторів, зазначеного у заяві про припинення підприємницької діяльності, подає державному реєстраторові особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням;

довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів;

довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця, якщо вони не передбачені частиною дев'ятою цієї статті.

Якщо документи для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт.

Документи, які подаються для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів.

Дата надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які передбачені частиною дев'ятою цієї статті, якщо:

- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;

- документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою та другою статті 8 цього Закону;

- документи подані не в повному обсязі;

- документи подані раніше строку, встановленого абзацом першим частини дев'ятої цієї статті.

Про залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, без розгляду заявнику в день надходження документів державним реєстратором видається (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, відповідно до опису.

Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, без розгляду не перешкоджає повторному зверненню заявника до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

За відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Строк державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем повинен видати або надіслати заявнику копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Порядок надання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування встановлюється статтею 51 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Названа норма Закону передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, яким затверджено Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, за правилами пункту 6.14 якого, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки навіть за наявності судового рішення, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, закон зобов'язує саме фізичну особу вчинити певні дії і лише при належному їх виконанні державний реєстратор вносить відповідний запис до Єдиного державного реєстру.

Керуючись ст.ст. 51, 70, 71, 79, 86, 153, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_2, АДРЕСА_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, м.Тернопіль. вул.. Текстильна, 1Б (р/р 37171300901002 в ГУДКСУ в Тернопільскій області, МФО 838012, код 14029303, КЕКВ 1341) кошти виплачені по безробіттю в сумі 3883,87 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 22.02.2013р.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.