Постанова № 29939147, 21.02.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/123/13-a

"21" лютого 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі Кульчицький Н.О.

за участю:

представника відповідача Трохановського Т.Я,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Відділу освіти Лановецької районної державної адміністрації до Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі, та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №490 від 07 грудня 2012 року, суд,-

ВСТАНОВИВ :

Відділ освіти Лановецької районної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі (далі - відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі -відповідач-2) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені №490 від 07.12.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач зазначив, що УПФУ в Лановецькому районі прийняло рішення №490 від 07 грудня 2012 року про застосування до Відділу освіти Лановецького РДА штрафу в розмірі 6922,38 грн. та пені в розмірі 537,79 грн. - за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Позивач вважає дане рішення незаконним, оскільки, Відділ освіти Лановецької РДА, як добросовісний платник вчасно зареєстрував в Управлінні державної казначейської служби у Лановецькому районі Тернопільської області (далі - ГУДКСУ у Тернопільські обл.) фінансові зобов'язання щодо сплати єдиного внеску, про, що свідчить довідка про суму фінансових зобов'язань за жовтень 2012року (зареєстрована 22 жовтня 2012 року в ГУДКСУ у Тернопільські обл. ). Тобто кошти щодо сплати єдиного внеску за жовтень мали бути зарахування на відповідний рахунок Пенсійного фонду, що зареєстрований в ГУДКСУ у Тернопільській обл. до 20 листопада 2012 року. Позивач свої зобов'язання по реєстрації фінансових зобов'язань по сплаті єдиного внеску виконав шляхом реєстрації їх в ГУДКСУ у Тернопільській обл. Порушення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відбулось не з вини відділу освіти Лановецької райдержадміністрації, яке у подальшому слугувало підставою для винесення рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за № 490 від 07 грудня 2012 року на загальну суму 7460,17 грн.

До початку засідання яке відбулося 21.02.2013 року, через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить справу розглядати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Також через канцелярію суду до початку засідання від представника відповідача-1 надійшло заперечення в яких представник відповідача-1 просить відмовити в задоволенні позову та розглядати справу без його участі.

У судовому засіданні яке відбулось 21.02.2013р. представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач ) позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні, надав суду письмові заперечення проти позову. В судовому засіданні додатково пояснив, що 07.12.2012 року начальником Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі винесено рішення № 490 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Відділу освіти Лановецької РДА. Позивач не погодився з даним рішенням та надіслав скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в якій просив скасувати рішення № 490 начальника УПФУ в Лановецькому районі. Скаргу було розглянуто та винесено рішення від 29.12.2012 року № 690/Р-17 залишити без задоволення та рішення за № 490 від 07.12.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені залишити без змін. Також в своїх запереченнях відповідач пояснив що позивач відповідно до ч.3 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно до частин 8 та 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закону), платники єдиного внеску, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду. Відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону визначено, що територіальним органом Пенсійного фонду за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф, а саме як зазначено в ч.10 ст.25 Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Таким чином в наслідок не сплати (неперерахування) єдиного внеску у Позивача виникла заборгованість в сумі 69 223,76 за період з 20.11.2012 року по 28.11.2012 року. Оскільки, дану суму Позивачем сплачено з пропущенням строку передбаченого Законом, Управлінням Пенсійного фонду України в Лановецькому районі винесено рішення № 490 від 07.12.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату ( неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску на загальну суму 7 460,17 грн., а саме: штраф у розмірі 6 922,38 грн. (10%) та пені у розмірі 537,79 грн. (0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу).

Враховуючи вищенаведене відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та запереченні, надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню - не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року вступив в законну силу Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі -Закон №2464-VI), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI, - з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 2464, позивач - є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

При цьому, відповідно до частини 8 статті 9 Закону №2464-VI Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до частини 10 статті 9 Закону №2464-VI - Днем сплати єдиного внеску вважається, уразі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Згідно з частиною 11 статті 9 Закону №2464-VI - у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

У відповідності до положень частин 2, 3 статті 25 Закону №2464-VI - у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 14 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Таким чином, у зв'язку з наявністю факту несвоєчасної сплати позивачем суми єдиного внеску за відповідний період, - прийняття 07.12.2012 року Управлінням ПФУ в Лановецькому районі рішення №490 - було правомірним.

Разом з тим, суд не погоджується із даними твердженнями Відділу освіти, та вважає їх помилковими, з огляду на наступне.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з вимогами частин 10, 13 статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Як підтверджено матеріалами справи, зокрема карткою особового рахунку платника єдиного внеску, перерахунок коштів для сплати єдиного внеску відбулись 23.11.2012р, 27.11.2012р,28.11.2012р., тобто несвоєчасно.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що рішення №490 від 07.12.2012 року, Управлінням Пенсійного фонду України в Лановецькому районі про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Відділу освіти Лановецької районної державної адміністрації винесено правомірно та відповідають вимогам статті 25 Закону № 2464-VI.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази в повній мірі - не підтверджують заявлених позовних вимог, оскаржуване рішення управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №490 від 07 грудня 2012 року - відповідає вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що вказане рішення суб'єкта владних повноважень визнанню недійсним - не підлягає.

Таким чином, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову Відділу освіти Лановецької районної державної адміністрації - слід відмовити, з підстав, що викладені вище.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Відділу освіти Лановецької районної державної адміністрації до Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі, та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, №490 від 07 грудня 2012 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений та підписаний 25.02.2013 року.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.