Постанова № 29939116, 04.03.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року Справа № 811/216/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі -Таранусі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом малого приватного підприємства "Тарон" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.01.2013 №0000010222, № 0000020222,-

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Тарон" (в подальшому МПП "Тарон" або позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (в подальшому - Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС або відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.01.2013 №0000010222 винесеного відповідачем, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 238968 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 119484 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 08.01.2013 № 0000020222, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 274813 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем та ПП «Конті Преміум», а також ТОВ « 2М Груп», та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з ПП «Конті Преміум» та ТОВ « 2М Груп» мали реальний характер, на підтвердження чого наявні первинні бухгалтерські документами

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесенні згідно вимог чинного законодавства. У позивача були відсутні підстави для включення до валових витрат вартості отриманого від ПП «Конті Преміум» та ТОВ « 2М Груп» товару та послуг, оскільки такий правочин є нікчемним через фіктивність зазначених підприємств та відсутності основних фондів для ведення основного виду діяльності. Також, позивачем незаконно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ на підставі виданих ПП «Конті Преміум» та ТОВ « 2М Груп» податкових накладних, оскільки податкові накладні, виписані по правочину, по якому не підтверджено факт отримання товару (а.с.157-160).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Судом встановлено, що у період з 01.10.2011 по 30.11.2011 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з приватним підприємством «Конті Преміум» та товариства з обмеженою відповідальністю « 2М Груп» за період з 01.10.2011 по 30.11.2011, за наслідками якої складено акт від 21.12.2012 за №192/22-2/13758371(а.с.11-37).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

- п.138.2, п.138.4, п.138.8, ст. 138 п.п. 139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 274813 грн. за 2-4 квартал 2011 року;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 238968 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на суму ПДВ - 125608 грн., за листопад 2011 року на суму ПДВ - 113360 грн. (а.с. 11-36, 157-160).

На підставі акту перевірки, посадовою особою відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення №0000020222 від 08.01.2013, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток, за основним платежем, у сумі 274813 грн. (а.с. 161).

Податковим повідомленням-рішенням №0000010222 від 08.01.2013 визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 238968 грн., штрафних санкцій - 119484 грн.(а.с. 162).

Як вбачається з акту, позивачем завищено валові витрати всього на суму 1194840 грн. за 2-4 квартал 2011 року за рахунок внесення до валових витрат, по господарським операціям з ПП «Конті Преміум», ТОВ « 2М Груп», витрати по придбанню пічного палива, бітума дорожнього, щебеня фракційного, та відсіву, які мають ознаки фіктивності.

Позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках Актів про неможливість проведення зустрічної звірки щодо господарських відносин ПП «Конті Преміум» за період з 01.11.2011 по 30.11.2011 від 06.06.2012 №1227/22-719/37767681, та ТОВ « 2М Груп» за жовтень 2011 року, відповідно до яких діяльність ТОВ « 2М Груп» полягала в сприянні різним суб'єктам підприємницької діяльності, що реально діють в проведенні безтоварних операцій, переказі безготівкових грошових коштів в готівку, заниженні податкових зобов'язань з податків та зборів з використанням реєстраційних документів, печаток та поточних рахунків в банківських установах. Не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств постачальників у перевіряємий період, що свідчить про те, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків (а.с.168-181).

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивач правомірність віднесення суми у розмірі 1194840 грн. до складу валових витрат обґрунтовує тим, що ним відповідно до договорів підряду № 69/11 від10.11.2011 щодо поточного ремонту проспекту Винниченка, м. Кіровоград, № 74/11 від 30.09.2011 щодо реконструкції дороги по вул. Кропивницького, від вул. Шевченка до вул. Колодязної у м. Кіровограді (на ділянці від вул. Шевченка до вул. Гагаріна та від пров. Лісового до вул. Колодязної), № 75/11 від 15.10.2011 щодо капітального ремонту вул. Волкова (від вул. Героїв Сталінграда до вул. Межевий бульвар у м. Кіровограді І черга), (а.с.144 -156) виконані будівельні роботи, передбачені вищевикладеними договорами.

Для їх виконання, позивач на підставі усних договорів, а також додаткової угоди до договору поставки нафтопродуктів від 03.10.2011 (а.с. 143), придбав у ПП «Конті Преміум», ТОВ « 2М Груп» пічне паливо, бітум дорожній, щебінь фракційний та відсів.

На підтвердження оплати товару позивачем надано платіжні доручення (а.с. 40-45), а на підтвердження обставин отримання товару надано видаткові накладні (а.с.46-53), а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 111,116,122,126), акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 112 -115, 117 -121, 123-125,127-128), акти списання (а.с. 129 - 134), на підтвердження використання зазначених матеріалів для виконання договорів підряду.

Згідно ч.2 ст.307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

В порушення зазначеної норми закону позивачем не укладався письмовий договір перевезення вантажу з ПП «Конті Преміум» та ТОВ « 2М Груп».

Відповідно до положень ст. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні Затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 (далі за текстом -Правила № 128/2568) товарно-транспортна накладна -це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.п. 8.25., 8.26. ст. 8 Правила № 128/2568 час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Також, позивачем здійснено перевезення пічного палива, яке повинно відповідати положенням ст. 8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», а саме перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний: приймати небезпечні вантажі до перевезення, якщо вантаж і документи на нього відповідають встановленим вимогам; забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами; у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу; забезпечувати належне зберігання небезпечного вантажу; надавати в установленому порядку необхідну інформацію про перевезення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та органам, зазначеним у статтях 10, 15 і 16 цього Закону, в разі дорожнього перевезення - Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України; здійснювати в установленому порядку обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення таких вантажів.

Позивачем зазначені документи суду не надані, а тому факти перевезення вищевикладеного будівельного матеріалу, а також небезпечного вантажу не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем протиправно в порушення п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України включено до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, а тому посадовими особами відповідача правомірно позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, за основним платежем, у сумі 274813 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, з урахуванням ст.ст.203,215,216,234,662,655,656 ЦК України (у зв'язку з придбанням товарів, які проведено на підставі нікчемного правочину) завищено податковий кредит на загальну суму 238968 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на суму ПДВ - 125608 грн., за листопад 2011 року на суму ПДВ - 113360 грн.

Суд не може погодитися з твердженням позивача про те, що отримання пічного палива, бітума дорожнього, щебеня фракційного, та відсіву від ПП «Конті Преміум» та ТОВ « 2М Груп» задекларовано на підставі первинних документів, виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 54-64). Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями (постачальниками) податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо буде доведено, що відомості, які містяться у таких документах не відповідають дійсності.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як зазначалось вище, в обґрунтування отримання товару позивачем до перевірки та в судове засідання було надано первині бухгалтерські документи.

Однак суд вважає, що зазначені документи не можуть бути визнаними як належні докази для віднесення суми у розмірі 238968 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на суму ПДВ - 125608 грн., за листопад 2011 року на суму ПДВ - 113360 грн. до податкового кредиту, оскільки позивачем документально не підтверджено фактичного отримання товару від ПП «Конті Преміум» та ТОВ « 2М Груп», а саме не надано письмового договору на перевезення вищевказаного товару, актів прийому - передачі пічного пального, товарно-транспортних документів, наявність складських приміщень для зберігання товару, а також кваліфікованого персоналу, який міг би забезпечити виконання зазначених завдань.

З огляду на зазначене суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження наявність підстав у позивача для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, зокрема в частині доведеності фактичного отримання товару, а тому висновок податкового органу про порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 238968 грн., є обґрунтованим.

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України податкові повідомлення-рішення від 08.01.2013 №0000010222, № 0000020222, дійшов висновку, що вони є правомірними і не підлягають скасуванню.

Судових витрат, які підлягали б відшкодуванню на користь відповідача судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 11.03.2013.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун