Ухвала суду № 29936592, 12.03.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"12" березня 2013 р. Справа № 2а/1770/4718/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю представника позивача

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" січня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Західенергоресурс " до Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року ТОВ "Західенергоресурс" звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Рівному про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2012 року № 0002762342 в частині визначення податкового зобов'язання за податком на прибуток в сумі що становить 128307,32 грн., у т.ч.: 128307,32 грн. - основного платежу, 0,00 грн. - штрафної (фінансової) санкції, з врахуванням заяви від 28.01.2012 року про зменшення розміру позовних вимог.

У подальшому товариство збільшило позовні вимоги та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному: № 0002782342 від 13.07.2012 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 274879,00 грн., у т.ч.: 219903,00 грн. - основного платежу, 54976,00 грн. - застосованих штрафних (фінансових) санкцій; № 0002792342 від 13.07. 2012 року, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 22839,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 0,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог товариство посилалося на те, що податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" № 0002782342 від 13.07. 2012 року, форми "В4" № 0002792342 від 13.07. 2012 року та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" № 0002762342 від 13.07. 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 128307,00 грн.

Стягнуто на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі, ДПІ у м. Рівному, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши справу у межах. визначених ст.195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Західенергоресурс" є роздрібна торгівля пальним.

ДПІ у м. Рівному була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Західенергоресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р., за результатам якої був складений акт № 257/22-100/37245962 від 11.07. 2012 року.

Згідно висновків податкового органу ТОВ "Західенергоресурс" було порушено:

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого, платником податків було занижено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на 128307,32 грн.;

- пп. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 219903,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) в сумі 22839,00 грн. (т. 1 а.с. 58).

На підставі акта перевірки №257/22-100/37245962 від 11.07.2012 року були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 13.07. 2012 року № 0002762342 в частині, що оспорюється, визначення податкового зобов'язання за податком на прибуток в сумі що становить 128307,32 грн., у т.ч.: 128307,32 грн. - основного платежу, 0,00 грн. - штрафної (фінансової) санкції; податкове повідомлення-рішення №0002782342 від 13.07.2012 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 274879,00 грн., у т.ч.: 219903,00 грн. - основного платежу, 54976,00 грн. - застосованих штрафних (фінансових) санкцій; податкове повідомлення-рішення № 0002792342 від 13.07.2012 року, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 22839,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 0,00 грн. (т.1 а.с. 5,23,24)

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що ДПІ у м. Рівному не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень: від 13.07. 2012 року № 0002762342 в частині визначення податкового зобов'язання за податком на прибуток в сумі що становить 128307,32 грн., у т.ч.: 128307,32 грн. - основного платежу, 0,00 грн. - штрафної (фінансової) санкції; № 0002782342 від 13.07. 2012 року, та № 0002792342 від 13.07. 2012 року.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства та спростовуються встановленими судом обставинами.

Приписами п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно приписів п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до приписів п.п."а" п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до приписів п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом наведених норм законодавства, вбачається, що необхідною умовою для включення витрат платником податків, до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків та підтвердження відповідними первинними документами, у тому числі податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2011 року між ТОВ "Палтеск" та ТОВ "Західенергоресурс" було укладено договір № 110309 поставки нафтопродуктів, за умовами якого ТОВ "Палтеск" зобов'язувався передати у власність, а ТОВ "Західенергоресурс" зобов'язувався прийняти та оплатити нафтопродукти у відповідності з умовами, визначеними цим договором та накладними на кожну окрему партію, які є невід'ємною частиною договору.

Виконання умов договору підтверджується первинними документами, а саме: видатковою накладною № РН-597 від 09.06.2011 року ; актом №ОУ-590 прийому-передачі нафтопродуктів від 09.06.2011 року; податковою накладною № 1 від 01.06.2011 року; випискою банку від 01.06.2011 року на суму 679250,00 грн.; залізничною накладною № 33306705; актом № НБ-11000095 приймання нафтопродуктів по кількості від 14.06.2011 року; актом № 14/06-92 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 14.06.2011 року, копії яких наявні у матеріалах справи .

Окрім цього, 30.06.2011 року між ТОВ "ТД Євростандарт" та ТОВ "Західенергоресурс" було укладено договір поставки нафтопродуктів № 47, за умовами якого "ТД Євростандарт" зобов'язувався поставити і передати у власність ТОВ "Західенергоресурс" товар, а останній зобов'язувався прийняти і оплатити його вартість.

Виконання вказаного договору підтверджується первинними документами: рахунком на оплату №84 від 30.06.2011 року; видатковою накладною №58 від 01.07.2011 року; податковою накладною № 1 від 01.07.2011 року; залізничною накладною № 33521485; актом №НБ-11000118 приймання нафтопродуктів по кількості від 07.07.2011 року; виписками банку на загальну суму 787029,33 грн., у т.ч.: від 01.07.2011 року на суму 778276,80 грн., від 29.07.2011 року на суму 8752,53 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

У залізничних накладних, отримувачем товару було зазначено, в одному випадку ДП "Авіком-Рівне", а в іншому - ТОВ "НОРД" ЛТД, з якими відповідно 22.09.2010 року та 11.06.2011 року ТОВ "Західенергоресурс" було укладено договори відповідального зберігання паливно-мастильних матеріалів.

Судом встановлено, що в залізничній накладній № 33521485 відвантажувачем замість ТОВ "ТД Євростандарт" вказано ТОВ "Палтеск" з тих підстав, що у липні 2011 року вказане товариство продало бензин А-92 для ТОВ "ТД Євростандарт" по станції відправлення Коростень з переадресацією залізничних цистерн на ТОВ "Західенергоресурс" без зміни назв залізничних накладних.

Згідно акту перевірки № 257/22-100/37245962 від 11.07.2012 року у податкового органу зауважень до вказаної господарської операції не було.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що 01.03.2011 року між ПП "АРТ-МАЙСТЕР" та ТОВ "Західенергоресурс" було укладено Договір про надання транспортних послуг, згідно умов якого перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж з місця відправлення до пункту призначення, вказаного відправником. Виконання умов вказаного договору підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Палтеск" і ТОВ "ТД Євростандарт", як і використання придбаних у вказаних контрагентів нафтопродуктів у господарській діяльності позивача, і отримання від такого використання доходу підтверджується первинними документами, які досліджені.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо безпідставності доводів податкового органу про безтоварність правочину позивача з ТОВ "Палтеск".

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що діюче законодавство не містить обмежень щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових договорів, а тому посилання податкового органу на відсутність у ТОВ "Палтеск" основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не може бути доказом неспроможності виконання господарських операцій щодо поставки нафтопродуктів.

Вказані висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами податкового органу щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Палтеск" 08.06.2011 року, оскільки податкова накладна по оспорюваній господарській операції, була виписана ТОВ "Палтеск" 01.06.2011 року, а тому у позивача не було обмежень щодо формування податкового кредиту.

Суд першої інстанції дійшов також обґрунтованих висновків, що позивач відповідно до приписів ст.ст.198,201 Податкового кодексу України, мав право відносити суми витрат на сплату податку на додану вартість до складу податкового кредиту звітного періоду, і виходячи з цього, визначати суму свого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за звітний період по господарській операції з ТОВ "ТД Євростандарт", оскільки реальність вказаної господарської операції підтверджується первинними документами, а податковим органом не заперечується, що видана ТОВ "ТД Євростандарт" податкова накладна № 1 від 01.07.2011 року на суму 787029,33 грн. (у т.ч. ПДВ 131171,56 грн.) містить усі обов'язкові реквізити та видана особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість, на момент видачі такої податкової накладної. Окрім цього, позивач до податкової декларації за серпень 2011 року долучив заяву за формою додатку № 8 щодо порушення ТОВ "ТД Євростандарт" порядку реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновків, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, або порушено норми процесуального права, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" січня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) (підпис) А.В. Жизневська Т.С. Котік

З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" березня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальність " Західенергоресурс " вул.Макарова 44 -а,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023