Постанова № 29936335, 12.03.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. справа№ 42/168

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі Коваленко В.С.

за участю представників: позивача - Гаркавенко С.В.;

відповідача - Бризинська-Колпакова О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-22"

на рішення господарського суду м. Києва від 20.05.2008 р.

у справі № 42/168 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-22"

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 159737,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2008 року Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») (далі - позивач) звернулася з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-22" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8373082 від 01.10.2005 р. у розмірі 159737,85 грн., у тому числі: 148958,71 грн. - основної заборгованості, 9308,10 грн. - інфляційних втрат та 1471,04 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.04.2008 р. порушено провадження у справі № 42/168.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.05.2008 р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 20.05.2008 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що позивач неправомірно розрахував суму заборгованості, заявлену за період з 01.01.2007 р. по 01.03.2008 р., на підставі тарифів на теплову енергію, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 142 від 12.02.2007 р. та № 643 від 30.05.2007 р., оскільки зазначені розпорядження не були зареєстровані у встановленому законом порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2008 р. порушено апеляційне провадження у справі № 42/168.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2008 р. внесено зміни до складу суду, сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Ропій Л.М., судді Буравльов С.І., Попікова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 р. розгляд справи № 42/168 відкладено на 23.09.2008 р.

В засіданні суду 23.09.2008 р. представник відповідача заявив усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Київським апеляційним адміністративним судом справи № 8/131 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень Київської міської державної адміністрації.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 р. провадження у справі № 42/168 зупинено до прийняття Київським апеляційним адміністративним судом відповідного рішення у справі № 8/131, оскільки результати вирішення спору про визнання протиправними та скасування розпоряджень Київської міської державної адміністрації можуть вплинути на розгляд справи № 42/168.

На адресу суду 06.02.2009 р. від представника відповідача надійшла заява про поновлення провадження у справі № 42/168 у зв'язку з прийняттям Київським апеляційним адміністративним судом рішення у справі № 8/131.

Розпорядженням в. о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2009 р. внесено зміни до складу суду, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Вербицька О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2009 р. провадження у справі № 42/168 поновлено, а розгляд справи призначено на 12.05.2009 р.

В засіданні суду 12.05.2009 р. представник позивача заявив усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Вищим адміністративним судом України справи № 8/131 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень Київської міської державної адміністрації.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 р. провадження у справі № 42/168 зупинено до прийняття Вищим адміністративним судом України відповідного рішення у справі № 8/131.

На адресу суду 18.02.2013 р. надійшов лист Шевченківського районного суду міста Києва з повідомленням про прийняття остаточного рішення у справі № 8/131 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що справу № 8/131 за наслідками повернення з Вищого адміністративного суду України перереєстровано, присвоєно новий номер обліково-інформаційної картки 2а-8008/09/2670 та постановлено ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про передачу справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва, як адміністртивному суду. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 р. провадження в адміністративній справі 2а-376/11 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень закрито. 19.10.2010 р. Київським апеляційним адміністративним судом скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 р., а справу направлено для подальшого розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011 р. позов залишено без розгляду. 15.05.2012 р. Київським апеляційним адміністративним судом ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011 р. залишено без змін. 28.08.2012 р. ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011 р. та Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 р. залишені без змін Вищим адміністративним судом України. Станом на 19.09.2012 р. справу повернуто з Вищого адміністративного суду України до Шевченківського районного суду м. Києва.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 р. у зв`язку з обранням судді Вербицької О.В. на посаду судді Вищого адміністративного суду України сформовано для розгляду справи № 42/168 колегію суддів у складі: головуючий суддя Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 р. провадження у справі № 42/168 поновлено та призначено розгляд на 12.03.2013 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

01.10.2005 р. між сторонами у справі було укладено договір № 8373082 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати до належних відповідачу будинків по вул. Автозаводській, 67, 71, у м. Києві теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання в межах 3242,94 Гкал/рік, а відповідач - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, забезпечувати оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місця оплачувати вартість спожитої теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за Договором передбачено проводити по приладах обліку та розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Строк дії Договору відповідно до п. 4 останнього встановлений з дня його підписання до 31.12.2006 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором надання послуг (ст. 901 ЦК України), за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.3.1 Договору сторони погодили, що споживач своєчасно сплачує вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Згідно з даними особових карток (табуляграм) споживання теплової енергії та довідок про нарахування за теплову енергію протягом спірного періоду січня 2007 - лютого 2008 років відповідачу було поставлено 3838,18 Гкал теплової енергії.

На думку позивача, спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 8373082 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2005 р., останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом січня 2007 - березня 2008 років теплову енергію, заборгувавши станом 01.03.2008 р. 148958,71 грн.

Вартість поставленої теплової енергії позивачем визначено на підставі тарифів на теплову енергію, встановлених на підставі розпоряджень Київської міської державної адміністрації № 142 від 12.02.2007 р. та № 643 від 30.05.2007 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про необхідність застосування тарифів на теплову енергію, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1245 від 20.06.2002 р. є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (далі - Указ) державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу.

За змістом пунктів 1, 2 зазначеного Указу нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади та які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації. При цьому державну реєстрацію нормативно-правових актів КМДА здійснює Київське міське управління юстиції.

Суд першої інстанції не дав оцінку доводам відповідача щодо обов'язковості державної реєстрації нормативно - правових актів, на підставі яких зроблені розрахунки заборгованості ЖБК «Кристал-22» та неправомірно застосував для нарахування оплати за постачання теплової енергії у гарячій воді розпорядження Київської міської державної адміністрації № 142 від 12.02.2007, та № 643 від 30.05.2007, оскільки вони не відповідають вимогам Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств та інших органів влади» і не можуть бути підставою для нарахування плати за спожиту відповідачем теплову енергію у гарячій воді.

Відповідно до п. 3 Указу нормативно - правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, до яких віднесені місцеві державні адміністрації, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Пунктом 2 вищевказаного Указу передбачено, що державна реєстрація здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (далі - Положення), яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 р., встановлений обов'язок міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю своєчасно подавати на державну реєстрацію нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, та не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію.

Відповідно до п. п. 1, 2 Положення державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що розпорядження Київської міської державної адміністрації підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 21-246а11 та постановах Вищого господарського суду України № 1/187 від 24.12.2012 р., № 22/17 від 28.03.2012 р., № 61/382 від 24.04.2012 р. та № 61/382-3/198-2012 від 25.12.2012 р.

Разом з тим, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 142 від 12.02.2007, та № 643 від 30.05.2007, якими керувалося ПАТ «Київенерго» при розрахунку плати за поставлену теплову енергію у гарячій воді, не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже, не набрали чинності у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування; якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Як зазначалося вище, ціну (тариф) на послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді та опаленні необхідно визначити згідно Додатку № 2 до Договору № 8373082 від 01.10.2005 р., який за домовленістю сторін на момент укладення договору складав 54,42 грн. (65,30 з ПДВ) за кожну відпущену гігакалорію, що відповідає тарифам, встановленим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. за № 1245 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальних послуг для населення» (чинним на період утворення заборгованості).

Як зазначалося вище, обсяг поставленої позивачем теплової енергії за період з січня 2007 року по лютий 2008 року включно становить 3838,16 Гкал. Сума, яка повинна бути сплачена відповідачем за період з січня 2007 року по лютий 2008 року включно за тарифами, що підлягали застосуванню на вказаний вище період, складає 250631,80 грн.

Разом з тим, відповідач за вказаний період сплатив 286610,41 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 19 від 23.02.2007 р., № 33 від 03.04.2007 р., № 50 від 03.05.2007 р., № 68 від 30.05.2007 р., № 85 від 02.07.2007 р., № 104 від 01.08.2007 р., № 121 від 03.09.2007 р., № 142 від 05.10.2007 р., № 149 від 31.10.2007 р., № 179 від 30.11.2007 р., № 185 від 28.12.2007 р., № 5 від 31.01.2008 р., № 26 від 03.03.2008 р. та № 44 від 31.03.2008 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, за період з січня 2007 р. по лютий 2008 р. переплата відповідача за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді та опаленні, станом на 01.03.2008 р. становить 35978,61 грн.

Враховуючи те, що заборгованість з боку відповідача за вказаний вище період відсутня, ця заборгованість сплачена була вчасно, прострочення грошового зобов'язання не було, відповідно відсутні правові підстави для стягнення з останнього 3% річних та інфляційних втрат, про які заявляв позивач.

Доводи про неправомірність застосування до даних правовідносин розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. за № 1245 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальних послуг для населення» з підстав його скасування є необґрунтованими, оскільки в період утворення зазначеної заборгованості (січень 2007 року - лютий 2008 року), було чинним та діяло саме вказане розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1245 від 20.06.2002 р.

За таких обставин, наведені порушення призвели до прийняття судом першої інстанції невірного рішення, що є підставою для його скасування із прийняттям нового рішення про повну відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, судові витрати, пов'язані зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 798,69 грн. відшкодовуються за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 20.05.2008 р. у справі № 42/168 скасувати та прийняти нове рішення.

2. У позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код 00131305) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-22" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 67, код 22884956) 798 (сімсот девяносто вісім) грн., 69 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

5. Матеріали справи № 42/168 повернути до господарського суду м. Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.