Рішення № 29936174, 13.03.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-1597/13

(№760/2184/13-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «ТАВРИКА» про стягнення грошових коштів за договором депозитного вкладу з урахуванням відсотків, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та просила стягнути з відповідача суму банківського вкладу 18444 доларів США 00 центів та проценти за його користування в сумі 396 доларів 84 центи.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.09.2012 року між нею та ПАТ «Банк «ТАВРИКА» був укладений договір банківського вкладу №МК3760, відповідно до умов якого вона передала відповідачу грошову суму вкладу 18444 доларів США 00 центів.

Процентна ставка по кладу складає 8,75% річних, строк розміщення вкладу до 14.12.2012 року.

Відповідно до п. 3.15 договору відповідач зобов'язався повернути позивачу вклад з нарахованими процентами після закінчення строку зберігання грошових коштів.

У зв'язку із закінченням строку вкладу 14.12.2012 року позивач звернулась до ПАТ «Банк «ТАВРИКА» для отримання грошових коштів, проте, відповідач відмовив їй у цьому, посилаючись на відсутність грошових коштів у касі банку.

Позивач вважає вказану відмову банку необґрунтованою, у зв'язку з чим просила стягнути суму банківського вкладу 18444 доларів США 00 центів.

Крім того, за період з 14.09.2012 року до 14.12.2012 року відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача проценти за користування банківським вкладом в сумі 396 доларів 84 центи.

На підставі викладеного просила позов задовольнити.

В ході розгляду справи позивач зменшила розмір позовних вимог та просила стягнути з ПАТ «Банк «ТАВРИКА» на її користь суму банківського вкладу з процентами в сумі 2697 доларів США 89 центів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.03.2012 року становить 21564,23 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги своєї довірительки підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Крім того, в ході розгляду справи представник відповідача надав пояснення в яких проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що 20.12.2012 року на підставі постанови Правління Національного банку України №548, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 12 та ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ПАТ «Банк «ТАВРИКА» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2012 року прийнято рішення №33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «ТАВРИКА».

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Зазначив, що вкладник зможе отримати свої кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних до початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк «ТАВРИКА» з ринку, але не більше 200000,00 грн.

З урахуванням викладеного вважає вимоги позивача необґрунтованими, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, врахувавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1060 ЦК України якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Згідно ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Судом встановлено, що 14.09.2012 року між ПАТ «Банк «ТАВРИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського строкового вкладу «Море відсотків» №МК3760, відповідно до умов якого банк прийняв на відкритий позивачу вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 14.12.2012 року. Вкладом за цим договором визначається сума грошових коштів, що зарахована на вкладний (депозитний) строковий рахунок вкладника.

Відповідно до п.п. 1.2 вказаного договору сума банківського вкладу становить 18444 доларів США 00 центів.

Відповідно до п.п. 2.1 договору, за використання коштів розміщених на рахунку вкладника, банк щомісяця нараховує проценти у валюті вкладу на суму вкладу з розрахунку 8,75% річних.

Встановлено, що 14.12.2012 року позивач звернулась до ПАТ «Банк «ТАВРИКА» з вимогою про повернення депозитного внеску за договором №МК3760 від 14.09.2012 року.

Однак, всупереч умовам договору, відповідач відмовив у виплаті позивачу суми депозитного вкладу за вищевказаним договором, обґрунтовуючи відмову відсутністю грошових коштів у касі банку.

Ще однією підставою для відмови в поверненні позивачу суми банківського вкладу, ПАТ «Банк «ТАВРИКА» зазначив Постанову Правління Національного банку України №548 від 20.12.2012 року.

Проте, суд не погоджується з вказаною відмовою ПАТ «Банк «ТАВРИКА» та вважає її необґрунтованою, виходячи з наступного

Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем з приводу укладеного договору банківського вкладу є цивільно-правовими за своїм змістом. Частина 2 статті 1060 ЦК України містить імперативну норму про обов'язок банку видати вкладнику за його першою вимогою та не допускає іншого порядку регулювання даних відносин спеціальним законодавством чи договором.

Постанова Національного Банку України №548 від 20.12.2012 року є підзаконним нормативним актом, який не тільки обмежує права вкладника на повернення вкладу, а й протирічить ч.2 ст.1060 ЦК України. А тому враховуючи конкуренцію норм та юридичну силу нормативного акту, суд застосовує норми ЦК України.

Також, згідно ст. 56 Закону України про «Національний банк України», нормативно-правові акти НБУ підлягають обов'язковій реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Встановлено, що постанова №548 - не має юридичної сили, оскільки не зареєстрована в Міністерстві юстиції України.

З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги вказані посилання відповідача як на підставу відмови у поверненні позивачу суми банківського вкладу.

Згідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що 14.09.2012 року та 03.06.2008 року між ПАТ «Банк «ТАВРИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського строкового вкладу «Море відсотків» №МК3760, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов'язання щодо виконання даного договору.

Відповідно до п.п. 3.1.5 договору банківського строкового вкладу, банк зобов'язався при закінченні строку зберігання вкладу повернути вкладнику суму вкладу та суму нарахованих процентів у валюті вкладу, а у випадках дострокового припинення дії даного договору з ініціативи вкладника повернути вкладнику суму вкладу та перераховані проценти по ньому згідно з п. 2.6 та з урахуванням п. 2.7 даного договору. Виплата процентів та повернення вкладу при закінченні строку зберігання та при умови дострокового припинення дії даного договору, здійснюється шляхом виплати готівкою через касу банку або шляхом переказу на поточний або картковий рахунок вкладника за письмовою заявою.

Відповідно до виписки з особового рахунку від 13.03.2013 року, залишок вкладу та процентів, складає 2697 доларів США 89 центів, що згідно офіційного курсу НБУ становить 21564,23 грн.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені умови договору №МК3760 від 14.09.2012 року, а тому сума внеску по вказаному договору підлягає поверненню позивачу із нарахованими відсотками.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач довела ті обставини на які посилалась, як на підставу своїх позовних вимог.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору - 229,40 грн.

Керуючись ст. ст.3, 15, 16, 626, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст.ст. 10, 27, 28, 29, 30, 57-60, 84, 88, 169, 209, 212-214, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «ТАВРИКА» про стягнення грошових коштів за договором депозитного вкладу з урахуванням відсотків задовольнити.

Стягнути з ПАТ «Банк «ТАВРИКА», код ЄДРПОУ 19454139, місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 суму банківського вкладу 2697 доларів США 89 центів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.03.2013 року становить 21564,23 грн.

Стягнути з ПАТ «Банк «ТАВРИКА», код ЄДРПОУ 19454139, місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94 на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя