Ухвала суду № 29934817, 04.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року м. Київ К/9991/55327/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012

у справі №2а/2470/3612/11

за позовом Прокурора Заставнівського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Заставнівському районі

до Фермерського господарства ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.04.2012 задоволено позов Прокурора Заставнівського району Чернівецької області в інтересах держави в особі ДПІ у Заставнівському районі про стягнення з Фермерського господарства ОСОБА_2 заборгованості по платі за землю у сумі 811,00 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.04.2012 скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі податкова інспекція просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу, відповідач просив залишити оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, скаргу позивача - відхилити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позивачем камеральної перевірки податкової декларації відповідача по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2011 рік, складено акт за № 00205/1500/22832876 від 15.08.2011, в якому зафіксовано порушення пп. 120.1 ст. 120 розділу II Податкового кодексу України (з урахуванням пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень), а саме несвоєчасне подання відповідачем податкової декларації з плати за землю за 2011 рік.

На підставі вищевказаного акта перевірки, податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 16.08.2011 № 0003121500 на суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями у сумі 170,00 грн. Корінець зазначеного податкового повідомлення-рішення отримано відповідачем 22.08.2011.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує обов'язок по сплаті земельного податку, у зв'язку з чим за ним рахується узгоджена, проте не сплачена заборгованість у сумі 811,70 грн., в тому числі основний платіж -641,70 грн. та штрафні санкції -170,00 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума, узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Позивачем у розрахунку до позову вказано, що у заборгованість відповідача включена сума, яка є спірною, оскільки відповідач оскаржив її в судовому порядку. Однак, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, такий факт є порушенням норм Податкового кодексу України, оскільки дана сума не узгоджена, а тому не може являтися податковим боргом.

Матеріали справи свідчать, що на момент апеляційного розгляду зазначеної справи, у суду були відсутні докази того, чи набрало законної сили рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.06.2010, яким адміністративний позов Фермерського господарства ОСОБА_2 до ДПІ у Заставнівському районі про визнання рішень № 0001431530/0, № 0001421530/0 та № 0001441530/0 від 15.10.2008 року про нарахування штрафних санкцій за затримку сплати до бюджету фіксованого сільськогосподарського податку протиправними залишено без задоволення.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності із п. 95.2 зазначеної статті, стягнення коштів платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, встановлено, що податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», у разі, коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг,друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що вказана норма втратила чинність з 01.01.2011 у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Таким чином,врегулювання спірних правовідносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу, який виник з 01.01.2011 повинно відбуватись за вимогами чинного на той час Податкового кодексу України, а саме, з урахуванням п. 95.2 ст. 95 цього Кодексу, що позивачем дотримано не було.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем вимоги про погашення відповідної суми пені, нарахованої на суму податкового боргу за несвоєчасне погашення суми податкових зобов'язань та суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про передчасність позовних вимог про стягнення податкового боргу, у зв'язку із чим вони задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль