Рішення № 2993481, 16.02.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом

до

про

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

Позов заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сирзавод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімавера-Пак" суми основного боргу в розмірі 16 309,04 грн.пені - 718,49 грн., 3% річних - 89,81 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме 171,17 грн. держмита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2008р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засідання на 22.01.2009р.

22.01.2009р. розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 10.02.2009р.

Відповідач відзиву на позов та інші витребувані судом документи не подав.

Господарський суд згідно зі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України в судовому засіданні 10.02.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши попередні пояснення представника позивача, господарський суд ,-

В С Т А Н О В И В :

20 березня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімавера-Пак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сирзавод" було укладено Договір №ДГ-20/03 на постачання продукції.

Згідно п.1.1 договору, Продавець зобов’язується поставити, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити багатошарові термоусадочні пакети АМІВАК без поліграфії та з поліграфією виробництва ТОВ ПКФ "Атлантис-Пак" Російська Федерація, які призначені для дозрівання, зберігання та пакування твердих сирів.

На виконання умов договору Позивачем поставлено Відповідачу товар за накладними:

- 13.05.2008р. №РН-0000299 на суму10 176,77 грн., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯОЯ №398672 від 12.05.2008р.;

- 19.05.2008р. №РН-0000318 на суму 7 106,78 грн., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯОЯ №398679 від 19.05.2008р.;

- 28.05.2008р. №РН-0000347 на суму 9 949,49 грн.;

- 12.06.2008р. №РН-0000379 на суму 7 265,59 грн., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯОЯ №398716 від 11.06.2008р.;

- 20.06.2008р. №РН-0000400 на суму 14 450,83 грн.;

- 21.07.2008р. №РН-0000472 на суму 10 858,21 грн., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯОЯ №398766 від 21.07.2008р.

Загальна вартість поставленого товару складає 59 807,67 грн.

Відповідно п. 5.1. Договору, покупець здійснює оплату шляхом перерахування коштів за кожну відвантажену партію товару на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 10-ти банківських діб з моменту відвантаження.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений термін товар на суму 59 807,67 грн. повністю не оплатив.

Відповідачем було частково перераховано кошти на рахунок Позивача в сумі 43 498,63 грн. це підтверджується банківськими виписками від 27.05.2008р., 10.06.2008р., 19.06.2008р., 14.07.2008р., та 18.07.2008р.

Таким чином сума боргу складає 16 309,04 грн., що підтверджується актом звірки між сторонми від 31.12.2008р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору. Однак відповідач до теперішнього часу зобов'язання по остаточній сплаті поставленої продукції на суму 16 309,04грн. у відповідності із умовами Договору не виконав.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення боргу доведені, підлягають задоволенню у сумі 16 309,04 грн.

Згідно із п. 8.3. договору, за порушення строків оплати товару продавець має право нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути пеню у розмірі 718,49 грн.

Суд вважає стягнути пеню частково у розмірі 695,14 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 89,81грн.

Суд вважає стягнути 3% річних частково у розмірі 88,23 грн.

Таким чином, згідно вищевикладеного, господарський суд вважає необхідним стягнути з відповідача 16 309,04 грн. основного боргу, 695,14 грн. пені, 88,23 грн. суми 3% річних.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526,530,625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволено частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сир завод"(51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, 198, р/р 26005105433691 в АКБ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 305051, код ЄДРПОУ 31716783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімавера-Пак" (02125, м. Київ, вул. Алішера Навої, 76, р/р 2600930965 в АБ "Діамантбанк" м. Київ, МФО 320854, код ЄДРПОУ 32848962) 16 309,04 грн. основного боргу, 695,14 грн. пені, 88,23 грн. суми 3% річних, 170,92 грн. держмита, 117,83 грн. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

16.02.2009р.