Постанова № 29933641, 12.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 5027/549/2012

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач)розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги Державної фінансової інспекції в Чернівецькій областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 рокуу справі № 5027/549/2012господарського судуЧернівецької областіза позовомміського комунального підприємства "Головний кінотеатр імені Івана Миколайчука"доТОВ "ОВАТ"третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Чернівецькій областіпростягнення 8 735,00 грн. заборгованостіза участю представників: від позивача -не з'явився від відповідача -не з'явивсявід третьої особи - не з'явився В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 25.10.2012 (суддя - Гончарук О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року (головуючий суддя - Данко Л.С., судді - Давид Л.Л., Юрченко Я.О.) у справі № 5027/549/2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою у даній справі, Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись при цьому на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Представники сторін та третьої особи у справі своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.08.2009 року між міським комунальним підприємством "Головний кінотеатр імені Івана Миколайчука" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОВАТ" (підрядник) було укладено договір підряду № 1, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на власний ризик виконати роботу у відповідності до умов даного договору, а замовник зобов'язався прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно з п. 2.1 - 2.2 договору предметом робіт є роботи по капітальному ремонту покрівлі, об'єктом виконання робіт є покрівля Головного кінотеатру ім. І. Миколайчика, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 140.

У п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 03.06.2010 року) сторони погодили, що ціна договору складає 200 000,00 грн., у т.ч. ліміт асигнувань на 2010 рік в сумі 39 382,00 грн. Оплата проводиться згідно кошторису та акту виконаних робіт.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості робіт з капітального ремонту покрівлі Головного кінотеатру ім. І. Миколайчика від 10.09.2009 року вартість обумовлених робіт складає 200 000,00 грн.

Пункт 6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2009 року) погоджено, що підрядник зобов'язується виконати роботу до 31 грудня 2010 року з правом дострокового виконання.

Наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3, підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками, підтверджується виконання відповідачем обумовлених договором підрядних робіт на загальну суму 200 000,00 грн. та їх прийняття позивачем.

23.12.2011 року контрольно-ревізійним управлінням у Чернівецькій області було проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "Головний кінотеатр імені Івана Миколайчука" за 2009-2010 роки та завершальний період 2011 року, за результатами якої складено акт № 24-06/377.

Так, у ході даної ревізії, серед іншого, встановлено завищення підрядником обсягів та вартості виконаних робіт на загальну суму 8 735,00 грн.

Позивачем була пред'явлена відповідачу претензія від 01.02.2012 року № 13, у якій він, посилаючись на те, що внаслідок завищення ТОВ "ОВАТ" обсягів та вартості виконаних робіт, Міському комунальному підприємству "Головний кінотеатр імені Івана Миколайчука" було завдано шкоди на суму 8 735,00 грн., просив у строк до 12.02.2012 року відшкодувати йому зайво сплачені кошти або виконати відповідний обсяг робіт чи надати послуги на вказану суму.

Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

З огляду на те, що встановлене в акті контрольно-ревізійного управління у Чернівецькій області № 24-06/377 від 23.12.2011 року завищення відповідачем обсягів та вартості підрядних робіт на суму 8 735,00 грн. позивач розцінює як завдання йому шкоди на спірну суму, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання суду апеляційної інстанції на положення ст. 22 ЦК України, згідно якої під збитками розуміються:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для покладання обов'язку відшкодувати збитки є порушення права (правопорушення), зокрема, передбачене ст. 610 ЦК України невиконання чи неналежне виконання зобов'язання та завдання у зв'язку з цим збитків.

Виходячи з наведеного, встановивши фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції, мотивовано зазначивши, що позивачем не доведено спричинення йому відповідачем збитків (шкоди) у розумінні ст. 22 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача у якості збитків.

Відповідно до ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Тобто, у разі доведення належними та допустимими доказами виконання підрядником робіт з відступами від умов договору підряду, позивач не обмежений в праві звернутися до суду з окремим позовом про стягнення спірної суми, обравши один із способів захисту своїх порушених прав, передбачених законом у випадку відповідальності підрядника.

Таким чином, при вирішенні даного спору по суті судами попередніх інстанцій було повно та всебічно встановлено фактичні обставини справи з наданням їм правильної юридичної оцінки, а відтак колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області та скасування оскаржуваних судових актів у даній справі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року у справі господарського суду Чернівецької області № 5027/549/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк