Вирок № 29933341, 04.03.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/21465/12

Провадження № 1/752/155/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2013 р. м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дмитрук Н.Ю.,

при секретарі Мельниченко Т.С., Веселовського Д.П.,

з участю прокурора Куца О.О.,

захисник - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Веснянка Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого водієм ТОВ «АТП «Київські каштани», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,п/б, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, 14.05.2012 року, приблизно о 13 год. 30 хв., керуючи технічно справним автобусом "Богдан А 09202", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вищевказаній проїзній частині, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її зміні, при виникненні небезпеки для руху, чим для ОСОБА_2 являлись пішоходи ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яких він мав можливість об'єктивно виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автобуса, а продовжив рух далі, внаслідок чого, навпроти будинку № 94 по вул. Набережно-Корчувастькій в м. Києві, скоїв наїзд на них, чим допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3"б" та 12.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України).

В результаті даної пригоди пішоходам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1022/Е від 13.08.2012 ОСОБА_5 отримав наступні тілесні ушкодження у вигляді синця на спинці носа, забою головного мозку, гострої епідуральної гематоми в лівій тім'яно-скроневій ділянці (об'ємом до 150 мл) - закритої черепно-мозкової травми, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1023/Е від 26.06.2012 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців у проекції грудного та поперекового відділів хребта, закритих переломів остистих відростків 3-10 грудних хребців, компресійних переломів тіл 1-2 поперекових хребців, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3"б" та 12.3 ПДР України водієм ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинному зв'язку з наслідками.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показавши, що він працює з 2008 року у ТОВ «АТП «Київські каштани» водієм. 14.05.2012 року приблизно о 13 год. 30 хв. він рухався по маршруту «Набережно-Корчукатська - Льва Толстого», під'їжджав до кінця на Набережно-Корчуватській зі швидкістю 30-40 км/год. з боку стояли автомобілі на кінцевій зупинці, він відволікся та не побачив, як на дорогу вийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6, він загальмував, але зіткнення не уник. Лівою передньою частиною автобус під його керуванням вдарив потерпілого ОСОБА_6, а ОСОБА_5 між автобусом вдарився боковою частиною. Після чого, він зупинив автобус та підійшов до ОСОБА_5 спитав як його самопочуття, допомагав йому підвестись. Сплатив за операцію ОСОБА_6 16500 гривень. Цивільний позов ОСОБА_5 визнає частково, а саме матеріальну шкоду визнає в повному обсязі, моральну в розмірі 5 тисяч гривень. Цивільний позов прокуратури визнав повністю. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини, його вина у вчиненому злочині підтверджується наступними доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими і перепровіреними в ході судового слідства.

Показаннями потерпілого ОСОБА_6, який у судовому засіданні показав, що 14.05.2012 року пообідали із ОСОБА_5 та пішли до своїх автобусів, у ОСОБА_5 був час відправки. Почув звуки, розвернувся та прийняв удар на груди, впав. ОСОБА_5 перший отримав удар, він другий, йому забило дихання. Після чого його відвезли до 10 лікарні. Претензій до ОСОБА_2 не має, він теж все життя за кермом, цивільний позов заявляти не буде. ОСОБА_2

Показаннями потерпілого ОСОБА_5, який у судовому засіданні показав, що був обід, він підходив до дверей автобуса, а ОСОБА_6 проходив до своїх, він не встиг відкрити двері, взявся за ручку та краєм ока, боковим зором побачив автобус ОСОБА_2 Він впевнився у безпеці свого руху, перед тим як йти він подивився. Там стоять автобуси один за одним, вони виходять та дивляться чи є рух за колесами, а між автобусами відстань 1,5 метри. Цивільний позов підтримав та наполягав на стягненні матеріальної та моральної шкоду з саме підприємства, де працював.

Показаннями свідка ОСОБА_7, яка під час судового слідства показала, що вона підробляє та годує водіїв обідами. Вона не бачила як усе сталося. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 поїли, а ОСОБА_2 під'їжджав. Вона почула удар, подивилась, що ОСОБА_5 між автомобілями, а ОСОБА_6 поруч. Викликала швидку.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який під час судового слідства показав, що він їхав за ОСОБА_2, відстань між їх автобусами була метрів 70-100, було ще 2-3 легкові машини, по вул. Набережно-Корчуватській у районі кінцевої їхньої маршрутки. Автобус зупинився не прямо, а лівіше, автобус ОСОБА_5 стояв перший - стояв на погрузку. Він побачив, що щось полетіло та автобус став, він почав об'їжджати та побачив, що водій ОСОБА_6 лежав перед автобусом і тримався за бік, а ОСОБА_5 виймали із під автобуса. Швидкість ОСОБА_2 була до 35 км/год. не більше, оскільки там поворот та лежачі поліцейські.

Показаннями свідка ОСОБА_9, який під час судового слідства показав, що він обідав та почув удар, коли підійшов побачив, що ОСОБА_5 лежить під автобусом, а ОСОБА_2 витягує його. Самого ДТП він не бачив. Транспортних засобів між автобусами не було. Між автобусом ОСОБА_10 та автобусом підсудного було пів метри.

Показаннями представника цивільного відповідача ОСОБА_11, який під час судового слідства показав, що він являється директором ТОВ «АТП «Київські Каштани». ОСОБА_2 у них працює приблизно 4 роки, характеризується позитивно, спеціаліст високого рівня. Очевидцем ДТП він не був. З приводу цивільного позову матеріальної та моральної шкоди вважає, це повинна компенсувати страхова компанія, так, як машина застрахована. Страхується окремо, і людина, і автомобіль. Вони із заявою від підприємства не звертались до страхової компанії з приводу ДТП. Більше 6 тисяч вони витратили на лікування ОСОБА_5

Показаннями представника цивільного відповідача - страхової компанії ПАТ УСК «ГАРАНТ-АВТО», який під час судового слідства зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме: в частині матеріальної шкоди в розмірі 6677,48 гривень, та моральної шкоди в розмірі 5000 гривень в межах страхового ліміту, в іншій частині вважає позовні вимоги не обґрунтовані. Також зазначив, що після рішення суду по кримінальній справі потерпілі можуть звернутися до страхової компанії і їм буде виплачене страхове відшкодування. Надав суду свої письмові заперечення.

Оголошеними в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України 1960 року, показаннями свідка ОСОБА_12 на досудовому слідстві, зі змісту яких вбачається, що 14.05.2012 приблизно о 13 год. 30 хв. він знаходився на передньому пасажирському сидінні у салоні маршрутного автобуса «Богдан», під керуванням водія ОСОБА_13, який рухався по маршруту № 20, проїжджаючи по вул. Набережно-Корчуватській у м. Києві та наближаючись до кінцевої зупинки маршрутних автобусів № 412, розташованої навпроти будинку № 94, їхній автобус рухався за двома автомобілями, попереду яких рухався ще один автобус «Богдан» під керуванням ОСОБА_2, швидкість якого була не більше 40 км/год. В один момент він побачив, як цей автобус порівнявшись із іншим автобусом «Богдан», стоячим із лівої сторони проїзної частини вул. Набережно-Корчуватської, назустріч йому різко загальмував. Самого наїзду на пішоходів він не бачив. Після того, як вказані два автомобілі об'їхали автобус «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1, вони також об'їхали його з права та він побачив, що біля його передньої частини, на проїзній частині вулиці знаходився ОСОБА_6, а між автобусами «Богдан» водій ОСОБА_2 підіймав на ноги ОСОБА_5. Усіх цих людей він знає, так як неодноразово їздив у їх автобусах по маршруту № 412 (т. 1 а.с. 156-158).

Оголошеними в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України 1960 року показаннями свідка ОСОБА_14 на досудовому слідстві, зі змісту яких вбачається, що 14.05.2012 приблизно о 13 год. 30 хв. він під'їхав до кінцевої зупинки громадського транспорту «вул. Набережно-Корчувастька», яка розташована навпроти будинку № 94 в м. Києві. У той час він працював на маршруті № 412. На вказаній зупинці стояло три автобуси «Богдан». Першим у колоні - автобус ОСОБА_5, другим - автобус ОСОБА_6, третім - ОСОБА_15, вернувшись, він став за автобусом ОСОБА_15 та пішов обідати. Інших автобусів кінцевій зупинці, як попереду автобуса ОСОБА_5, так і позаду нього не було. Таким чином на момент ДТП, яка трапилась згодом, він та ОСОБА_15, а також ОСОБА_7 знаходились біля столу, на якому остання продавала обіди. Як йому стало відомо, на ту хвилину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вже пообідали та готувались до виїзду на маршрут. В один момент він почув звук удару, схожий на зіткнення, після чого вийшов на проїзну частину. На рівні автобуса ОСОБА_5, який стояв переднім краєм біля пристрою для примусового зниження швидкості, стояв автобус «Богдан», яким керував ОСОБА_2, також водій їхнього підприємства. На проїзній частині, попереду автобуса «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1, він побачив ОСОБА_6, а між обома автобусами - ОСОБА_16. Які саме тілесні ушкодження вони отримали, він не запам'ятав. Карету швидкої медичної допомоги на місце пригоди викликала ОСОБА_7, однак ні медиків, ні співробітників ДАІ на місці пригоди він не дочекався, оскільки вони з ОСОБА_15 змушені були виїхати на маршрут раніше, так як автобуси ОСОБА_16 і ОСОБА_6 були без водіїв (т. 1 а.с . 167-169).

Крім того, винуватість підсудного підтверджується наступними доказами.

- протоколом від 27.06.2012 відтворення обстановки та обставин пригоди за участю потерпілого ОСОБА_6 зі схемою, під час якого останній вказав місце наїзду на пішоходів (т.1 а.с. 179-182);

- протоколами від 27.06.2012 та 18.07.2012 відтворення обстановки та обставин пригоди за участю свідка ОСОБА_2 зі схемами, під час яких останній вказав відстань до пішоходів у момент виявлення небезпеки (т.1 а.с. 183-186, 193-196);

- висновком судово-медичної експертизи № 1022/Е від 13.08.2012, згідно якого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця на спинці носа, забою головного мозку, гострої епідуральної гематоми в лівій тім'яно-скроневій ділянці (об'ємом до 150 мл) - закритої черепно-мозкової травми, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя (т. 1 а.с. 43-45);

- висновком судово-медичної експертизи № 1023/Е від 26.06.2012, згідно якого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців у проекції грудного та поперекового відділів хребта, закритих переломів остистих відростків 3-10 грудних хребців, компресійних переломів тіл 1-2 поперекових хребців, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (т. 1 а.с. 51-53) ;

- висновком автотехнічної експертизи № 301/ат від 25.07.2012, згідно якого: у даній дорожній обстановці водій автобуса "Богдан А 09202", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху України; у даній дорожній обстановці в діях водія автобуса "Богдан А 09202", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачаються технічні невідповідності вимогам 12.3 Правил дорожнього руху України (т. 1 а.с. 199-204);

- протоколом від 14.05.2012 огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та фототаблицею, в яких зафіксовані параметри проїзної частини вул. Набережно-Корчуватської у місці пригоди та приблизне місце наїзду на пішоходів згідно пояснень ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 13-20).

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що дії підсудного за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, його особу - який характеризується за місцем проживання та роботи позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, працює водієм.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, визнається судом щире каяття у вчиненому, відшкодування збитків потерпілому ОСОБА_6, згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжує його покарання, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи також те, що даний злочин вчинений з необережності, суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, та із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

На погляд суду, саме таке покарання, тобто не пов'язане з реальним позбавленням волі, та без позбавлення права керувати транспортними засобами буде сприяти виправленню підсудного та забезпечить поновлення порушених прав потерпілого в частині відшкодування йому заподіяної злочином шкоди, враховуючи, що підсудний зможе продовжувати працювати.

Щодо заявленого потерпілим ОСОБА_5 цивільного позову, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині визначення розміру моральної шкоди в сумі 10 000 гривень, оскільки вони є доведеними в ході судового розгляду, так як в наслідок отриманої травми він зазнав фізичного болю та страждань, у зв'язку із ушкодженням здоров'я, душевних страждань, у зв'язку із тим, що став інвалідом, однак в силу ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Таким чином, ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» зобов'язане компенсувати потерпілому моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В зв'язку із викладеним суд приходить до висновку про необхідність задоволення зазначених позовних вимог частково, а саме стягнення з ТОВ «АТП «Київські каштани» моральної шкоди в розмірі 5000 грн., тобто в тій частині, яка не підлягає відшкодуванню страховою компанією на підставі ст. 1172 ЦК України.

Що стосується позовних вимог, щодо відшкодування витрат на лікування, харчування в розмірі 6939 грн. 28 коп., то в силу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та з урахуванням наявності полюсу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначені вимоги повинні бути пред'явлені до страховика, однак, хоча судом до участі і була залучена страхова компанія ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», де була застрахована відповідальність ТОВ «АТП «Київські каштани», в ході судового засідання позивачем вимоги до страховика пред'явлені не були і він наполягав на своїх позовних вимогах пред'явлених до ТОВ «АТП «Київські каштани».

Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні зазначених вимог до ТОВ «АТП «Київські каштани» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 6939 грн. 28 коп. слід відмовити, однак це не позбавляє потерпілого права звернутись із даними вимогами до належного відповідача.

Щодо відшкодування боргів позивача за зобов'язанням за кредитними договорами у розмірі 65123 грн. 18 коп., та зобов'язання позивача по виплаті боргу перед фінансовими установами є договірними зобов'язаннями. Кредитні договори є відплатними, позичальник зобов'язаний сплачувати за користування кредитом проценти, розмір яких встановлюється сторонами у договорі. Цивільно-правова відповідальність власника підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди виникає лише за спричинення шкоди, яка знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою. Невиконання позивачем своїх договірних зобов'язань за кредитними договорами, не є шкодою, яка була заподіяна йому у дорожньо-транспортній пригоді, а тому в зазначених позовних вимогах слід відмовити.

Цивільний позов заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі КМКЛ №17 до підсудного ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі 4993 грн. 48 коп., підлягає задоволенню, згідно ст. 93-1 КПК Украхни.

Відповідно до ст. 93 КПК України, судові витрати по справі, а саме: вартість проведеної авто технічної експертизи № 301/ат від 25.07.2012 року покласти на підсудного ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він, протягом 2 (двох) років іспитового строку, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ТОВ «АТП «Київські каштани» - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Київські каштани» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Цивільний позов заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі КМКЛ №17 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 вартість лікування потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в сумі 4993 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн. 48 коп. у Київській міській клінічній лікарні № 17 на користь Головного управління охорони здоров'я Київської міської клінічної лікарні №17, на р/р 35423005001329 в ГУДСК У в м. Києві, МФО 820019, ЕДРПОУ 03319759.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави понесені судові витрати по справі, а саме:

- вартість проведеної експертизи № 301/ат від 25.07.2012 року у сумі 1324 (одна тисяча триста двадцять чотири) гривні. 08 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в ГУДКСУ у Київській обл., МФО 821018 код 25575285 з приміткою (11521) «за проведення експертизи та дослідження»).

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя Н.Ю.Дмитрук