Рішення № 29933028, 13.03.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0312/3273/2012 провадження № 22-ц/773/345/13 Головуючий у 1 інстанції:Ушаков М.М. Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Гапончука В.В.,

при секретарі - Семенюк О.А.,

з участю: відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 16 січня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") 17 грудня 2012 року звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що 16 травня 2007 року ПАТ "Дельта Банк" уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 002-02045-160507 згідно якого зобов'язується надати кредит в сумі 1768,82 грн. на придбання певного майна, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому 15 листопада 2008 року. Банк свої зобов'язання по договору виконав, надавши кредит у сумі 1768,82 грн., про що свідчить меморіальний ордер та рахунок - фактура. Відповідач ОСОБА_1 отримав у своє розпорядження майно, що підтверджується накладною. Станом на 18 вересня 2012 року відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в результаті чого виникла прострочена заборгованість на загальну суму 2186,12 грн., яка складається з: 1294,58 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 86,68 грн. - за відсотками; 804,86 грн. - за комісіями. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 в користь банку заборгованість по кредитному договору на загальну суму 2186,12 грн. та судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Рішенням Нововолинського міського суду від 16 січня 2013 року позов задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Дельта Банк» 2186 грн. 12 коп. заборгованості за кредитним договором та 214 грн. 60 коп. судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, яке вважає незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем ПАТ "Дельта Банк" і відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит на суму 1768,82 грн., з кінцевим терміном погашення 15 листопада 2008 року. За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, виходячи із ставки 12% в рік та зобов'язується не пізніше 16 числа кожного місяця сплачувати кредитору суму грошових коштів в розмірі по 166 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 прострочив повернення кредиту та сплату відсотків встановлених договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 2186,12 грн.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно з якою це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року N 5 роз'яснено, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Згідно кредитного договору кредитор надав позичальнику грошові кошти на придбання позичальником майна - телефон марки NOKIA 6233. Отже, між сторонами був укладений споживчий кредит. У п. 1.2. цього договору передбачено, що кредит надається на строк 18 місяців, кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат не пізніше ніж 15 листопада 2008 року.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1ст.252 ЦК України).

У кредитному договорі чітко визначений строк погашення кредиту - 15 листопада 2008 року, а тому умова пункту 10.1 кредитного договору відповідно до якої строк дії договору встановлюється з першого дня його підписання сторонами і діє до повного виконання Позичальником зобов'язань за цим договором не заслуговує на увагу.

З позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу ПАТ «Дельта Банк «звернувся лише 17 грудня 2012року, тобто після спливу строку позовної давності.

Можливість пред'явлення позову обмежується трирічним строком і відповідач в судовому засіданні першої інстанції заявив про застосування позовної давності по даному спору.

За таких обставин, банком пропущено встановлений законом строк позовної давності, що позбавляє його права вимагати примусового виконання зобов'язання через суд. Поважних причин пропущення позовної давності судом не встановлено. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, є підставою для відмови у позові.

Колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості.

У зв'язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 16 січня 2013 року в даній справі скасувати та ухвалити нове.

В позові публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: