справа № 764/2812/13-к
провадження № 1-кс/764/798/2013
У Х В А Л А
14.03.2013 р. м. Севастополь
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Севастополя Орлова С.В., при секретарі Пушкар Н.С., за участю прокурора - Плаксіна М.М., захисника - ОСОБА_1, старшого слідчого Ляшенка О.І., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу РЗСГД СУ УМВС України в м. Севастополі старшого лейтенанта міліції Ляшенка О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, із вищою освітою, працюючого начальником сектору нормативно-технічної роботи Управління Держтехногенбезпеки у м. Севастополі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий в ОВС відділу РЗСГД СУ УМВС України в м. Севастополі старший лейтенант міліції Ляшенко О.І. звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя з клопотанням, погодженим зі старшим прокурором відділу прокуратури міста Севастополя ОСОБА_5, про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та конфіскацію майна, у зв'язку з чим є підстави вважати, що він може
переховуватися від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від покарання;
знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може зробити ОСОБА_2, знаходячись на волі та використовуючи свої службові повноваження;
незаконно впливати згідно свого службового повноваження на потерпілого, свідків, які мають відношення до кримінального правопорушення;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Відповідно до клопотання: „Згідно з наказом № 849 від 01.10.2012 голови Державної інспекції техногенної безпеки України(далі по тексту - Держтехногенбезпека), ОСОБА_2 був призначений на посаду начальника сектору нормативно-технічної роботи Управління Держтехногенбезпеки у м. Севастополі.
Згідно з положеннями Посадової інструкції начальника сектора нормативно - технічної роботи (далі по тексту - НТР) Управління Держтехнобезпеки у м. Севастополі на начальника сектору НТР покладено виконання наступних службових обов'язків:
- вносить на розгляд начальника УДІТБ у м. Севастополі та начальника відділу пропозиції щодо реалізації основних напрямів, пріоритетів роботи Сектору і шляхів виконання покладених на нього завдань;
- представляє відділ (з питань нормативно-технічної роботи) у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями;
- готує проекти наказів УДІТБ у м. Севастополі за напрямком діяльності, дає у межах повноважень обов'язкові до виконання доручення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту Сектору та територіальних органів у сфері пожежної безпеки нижчого рівня;
- здійснює у порядку, встановленому законодавством, контроль за додержанням та виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами й правилами, під час проектування, будівництва, реконструкції, розширення і технічного переоснащення та капітального ремонту, підприємств, будинків, споруд і інших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності;
- здійснює у порядку, встановленому законодавством, контроль за додержанням та виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами й правилами, під час прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від форм власності.
Таким чином ОСОБА_2 є службовою особою, керівником структурного підрозділу, виконуючим функції представника влади, а також організаційно-розпорядчі функції з керівництва працівниками сектору НТР, а також має спеціальне звання - майор служби цивільного захисту.
ОСОБА_2, будучи службовою особою, начальником сектору НТР Управління Держтехногенбезпеки у м. Севастополі вчинив умисні дії, які були направлені з метою одержання ним, як службовою особою, хабара, за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданих йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара при наступних обставинах.
Так, 05 березня 2013 року близько 9 години 00 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні Управління Держтехногенбезпеки у м. Севастополі в Ленінському районі міста Севастополя на вул. Радянській, буд. 61, діючи навмисно, з єдиним умислом, з метою незаконного збагачення, вимагав від заступника директора ТОВ «Анви» ОСОБА_6 дати йому хабара у розмірі 12000 гривень, за виконання в інтересах останнього дій з використанням власного службового становища, а саме за позитивне вирішення ОСОБА_2 питання з поновлення проведення будівельних робіт на будмайданчику, розташованому за адресою: м. Севастополь, вул. Челюскінців, 57, на якому ТОВ «Анві» здійснює будівельні роботи відповідно до договору субпідряду від 01.02.2012 укладеного з ПП «Будівельна компанія «Арка»», погрожуючи у випадку невиконання цієї вимоги, перешкоджати зі свого боку в отриманні дозволу на проведення будівельних робіт та подальшої зупинки будівництва у вигляді опечатування приміщень та від'єднання від електричних мереж.
Усвідомлюючи можливість виконання погроз ОСОБА_2, як начальника сектору НТР Управління Держтехногенбезпеки у м. Севастополі з використанням наданих йому чинним законодавством повноважень, ОСОБА_6 вимушений був погодитися на виконання його протиправних вимог та передати хабара, з метою недопущення настання набагато більшої шкоди своїм правам та інтересам, охоронюваним законом, у вигляді не отримання дозволу на проведення будівельних робіт.
Разом з тим, 06.03.2013 р. ОСОБА_6 звернувся до Слідчого Управління УМВС України в м. Севастополі з заявою про злочинні дії ОСОБА_2, де зазначив, що начальник сектору НТР Управління Держтехногенбезпеки у м. Севастополі ОСОБА_2 вимагає від нього хабара в розмірі 12000 гривень за прийняття гарантійного листа щодо усунення встановлених ним особисто порушень протипожежної безпеки, внаслідок яких було призупинено виконання будівельних робіт.
12.03.2013 р. приблизно о 12 годині ОСОБА_6, який погодився прийняти участь в проведенні відповідних заходів по викриттю ОСОБА_2 в протиправній діяльності, діючи за попередньо досягнутою домовленістю з ОСОБА_2, прибув на автомобілі «Мітсубісі», реєстраційний номер НОМЕР_1, до автомобільного майданчика біля магазину будівельних матеріалів, який розташований по вул. Камишове шосе, 1-б у м. Севастополі, де ОСОБА_2 сів до нього в автомобіль та підтвердив свої вимоги щодо передачі хабара, після чого ОСОБА_6 знаходячись у своєму автомобілі передав грошові кошти ОСОБА_2 та після чого покинув автомобіль.
Одержані від ОСОБА_6 як хабар кошти в сумі 12000 гривень, що дорівнює 21 неоподаткованим мінімумам доходів громадян, були виявлені та вилучені працівниками міліції у ОСОБА_2 одразу після його затримання в порядку ст. 208 КПК України".
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, в будь-якому вигляді хабара у сумі 12000 грн. за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, в значному розмірі, поєднане з вимаганням хабара, що в 20 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
12.03.2013 р. ОСОБА_2 був затриманий у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
13.03.2013 р. ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показами потерпілого ОСОБА_6, протоколом помітки грошових коштів та протоколом освідуваня особи.
Заслухавши думки прокурора, слідчого, які підтримали зазначене клопотання, захисника та підозрюваного, які заперечували проти його задоволення і просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки, дослідивши клопотання та додані матеріали, приходжу до висновку про те, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження № 12013140000000306 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2013 року внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ст. 368 ч. 3 КК України.
Згідно з наданими сторонами кримінального провадження доказами ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
У судовому засіданні з наданих суду матеріалів встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.
За таких обставин, вважаю, що прокурором доведені обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, одружений, має постійне місце проживання та зареєстрований у м. Севастополі, має постійне місце роботи, по місцю проживання та служби характеризується позитивно, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, на обліку у лікаря-нарколога не знаходиться.
Крім того, згідно витягу з наказу № 30 о/с від 13.03.2013 року ОСОБА_2 відсторонений від виконання службових обов'язків с 13.03.2013 року.
Згідно ст.184 ч.1 п. 6 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Однак, в клопотанні відсутнє обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а в судовому засіданні прокурором не доведені обставини, передбачені п. 3 частини 1 статті 194 КПК України, в зв'язку з чим приходжу до висновку про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та необхідність застосування більш м'якого запобіжного заходу - у вигляді застави, та покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи майновий стан ОСОБА_2, відсутність у нього рухомого та нерухомого майна, приймаючи до уваги, що згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, суд вважає за необхідне визначити розмір застави близький к мінімальному згідно зі ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України у сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
Застава підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Севастополі р/р 37310003000035, ЄДРПОУ 26265115 МФО 824509, одержувач: ТУ ДСАУ в м. Севастополі, банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Севастополі.
У разі внесення застави роз'яснити ОСОБА_2, що в разі якщо він будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо він порушить покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, та роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а також, що на заставодавця покладаються обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, у разі якщо ОСОБА_2 порушить покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
По вищевказаним мотивам, а також приймаючи до уваги, що суду не надано ні письмового зобов'язання про те що особи, вказані захисником, поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, ні докази того, що ці особи якимось чином заслуговують на довіру суду, клопотання захисника про обрання стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 372, 395, 400 КПК України,
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу РЗСГД СУ УМВС України в м. Севастополі старшого лейтенанта міліції Ляшенка О.І. - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Севастополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками, спеціалістами, експертами та по даному кримінальному провадженню, або спілкуватися з ними лише в присутності слідчого, прокурора, суду;
- здати на зберігання в СУ УМВС України в м.Севастополі свій паспорт для виїзду за кордон.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Севастополя.
Слідчий суддя: підпис
Копія вірна:
Слідчий суддя Ленінського
районного суду міста
Севастополя С.В.Орлова
Судове рішення № 29932359, Ленінський районний суд міста Севастополя було прийнято 14.03.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 764/2812/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: