Ухвала суду № 29926460, 14.03.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1622/10234/2012 Номер провадження 22-ц/786/1135/2013 Головуючий у 1-й інстанції Литвиненко І.Ю. Доповідач Антонов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Антонова В.М.,

суддів: Хіль Л.М., Чічіля В.А.,

при секретарі: Гнатюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 21 січня 2013 року

за матеріалами заяви позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Октябрської районної у м. Полтаві ради, в якому просила визнати за нею право власності на 19/100 часток нежитлових приміщень, загальною площею 117,60 кв.м., а саме: нежитлові приміщення в будинку літера «А-1» 1 поверх: коридор 26 площею 8,60 кв.м., коридор 26а площею 20,40 кв.м., склад 27 площею 38,60 кв.м., склад 28 площею 41,30 кв.м., коридор 29 площею 4,80 кв.м., умивальник 30 площею 2,00 кв.м., вбиральня 31 площею 1,90 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2, та зареєстровані за ліквідованим Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавська промислово-торгова фірма «Електрон».

Ухвалою суду від 10 жовтня 2012 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_1.

У січні 2013 року позивачка подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт та заборону на відчуження будь-яким шляхом 59/100 частин нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1; Державній реєстраційній службі Полтавського міського управління юстиції заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації та перереєстрації права власності на вказане нерухоме майно; Приватному підприємству Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» заборонити вчиняти будь-які дії щодо змін в реєстраційній справі стосовно цього об'єкту.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судовий спір щодо частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, існує ще з 18 липня 2012 року, однак, не довівши до її відома, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Октябрської районної у м. Полтаві ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради із позовом щодо визнання права власності на приміщення, серед яких зазначено і ті, які є предметом і їхнього спору. Вказувала, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 листопада 2012 року визнано за ОСОБА_1 право власності на 59/100 частин нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_2 Зазначала, що оскаржила вказане рішення в апеляційному порядку, оскільки його ухвалено передчасно, однак факти, які мали місце дають достатньо підстав вважати, що в разі не застосування судом заходів забезпечення позову, відбудеться безповоротне відчуження майна.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 січня 2013 року заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено заборону на відчуження 59/100 частки нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 в буд. літера «А-1», приміщення: кабінет 11 пл.8,9 кв.м., вбиральня 12 пл.1,2 кв.м., умивальник 13 пл.1,6 кв.м., кабінет 14 пл. 17,4 кв.м., кабінет 17 пл.19,3 кв.м., кладова 20 пл.3,2 кв.м., тамбур 21 пл.2,8 кв.м., коридор 22 пл. 16,5 кв.м., кабінет 23 пл. 9,2 кв.м., торгівельна зала 24 пл. 244,9 кв.м., коридор 26 пл. 8,6 кв.м., коридор 26а пл. 20,4 кв.м., склад 27 пл. 38,6 кв.м., склад 28 пл.41,3 кв.м., коридор 29 пл. 4,8 кв.м., умивальник 30 пл. 2,0 кв.м., вбиральня 31 пл. 1,9 кв.м., загальною площею 442,6 кв.м., право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

У задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині відмовлено.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1, який посилаючись на порушення норм процесуального закону, просив її скасувати.

Зазначає, що забезпечення позову, вжите районним судом, не відповідає вимогам співмірності, оскільки позивачка вимагає визнання за нею права власності на 19/100 частин нежитлової будівлі АДРЕСА_2 тоді як заборону відчуження накладено на належні йому 59/100 частин вказаної нерухомості.

Вважає, що оскаржувана ухвала не містить мотивів на підставі яких суд дійшов до висновку, що невжиття заходів утруднить чи зробить неможливим виконання майбутнього рішення.

Вказує, що суд першої інстанції не аналізував можливості вчинення перешкод його господарській діяльності.

На думку відповідача ухвалою про забезпечення позову безпідставно обмежено його у праві володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому нерухомим майном.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення сторін, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частини 3 статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності суд має враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність, і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Судом першої інстанції при постановленні ухвали зазначені вимоги ЦПК України не враховані.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд першої інстанції не аналізував чи дійсно невжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення, які обставини свідчать про це, та яким чином вказані процесуальні дії вплинуть на господарську діяльність відповідача.

Сама по собі обставина - пред'явлення позову, не є підставою для вжиття заходів його забезпечення.

З урахуванням викладеного ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги не оплатив її судовим збором.

У відповідності до роз'яснень, викладених у пункті 7 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24.10.2008 року №12, у разі виявлення при судовому розгляді справи неповної сплати суми судового збору стягнення недоплачених сум проводиться з відповідної особи при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п.п.14) п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,1 мінімальної заробітної плати, тобто 114,7 грн.

Таким чином з ОСОБА_1 на користь держави належить стягнути 114,7 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.303,304,307, п.2 ч.1 ст.312,313,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 21 січня 2013 року - скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 114,7 грн. судового збору /Реквізити: отримувач УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ: 38019510, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку отримувача 831019, розрахунковий рахунок 31217206780002, код класифікації доходів бюджету 22030001/.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ В.М. Антонов

СУДДІ: /підпис/ Л.М. Хіль

/підпис/ В.А. Чічіль

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області В.М. Антонов