Рішення № 2992614, 03.02.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.09 Справа№ 10/254

За позовом: підприємства з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ-Україна”, м.Київ

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група”, м.Новояворівськ

про стягнення 134 722 грн. 91 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Брагіна Н.О. - довіреність № 8 від 16.01.2008р.;

Від відповідача: не з”явився;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом підприємства з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ-Україна”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група”, м.Новояворівськ про стягнення 134 722 грн. 91 коп. заборгованості за отримання нафтопродуктів.

Ухвалою суду від 21.11.2008р. порушено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 20.01.2009р. Розгляд справи відкладено на 03.02.2009р. з причин, викладених в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги відповідно до заяви про уточнення позовних вимог № 4/17 від 29.01.2009р. , в якій повідомляє про часткове погашення відповідачем основної суми боргу в розмірі 123 048 грн. 50 коп. і просить стягнути 11 724 грн. 41 коп.

Відповідач вдруге в засідання суду не з”явився, заперечень на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи , про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення за № 3834054 та № 3951610.

Спір розглянуто відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судом встановлено:

07 травня 2008 року між підприємством з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ-Україна”, м.Київ ( надалі - Позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група”, м.Новояворівськ (надалі - Відповідач) укладено Договір № КІ 209001824 .

За даним договором, Продавець (Позивач) зобов”язується передати у власність Покупця (Відповідач) Товар в об”ємі , розрахованому виходячи з добового ліміту нафтопродуктів , а Покупець зобов”язується прийняти та оплатити Товар на умовах 100% передплати. Однак умовами договору також передбачалася можливість отримання нафтопродуктів на умовах відстрочки, оскільки додатком до договору № 2 установлена гранична сума –150 000 грн.

Отримання нафтопродуктів здійснювалось на автозаправних станціях з використанням паливних карток . Факт отримання нафтопродуктів підтверджується актами вибірки нафтопродуктів –інформаційними звітами за червень , липень та серпень 2008року, що долучені позивачем до матеріалів справи.

Згідно з п. п. 3.2 , 3.5 Договору, сума оплати та їх періодичність визначається Покупцем самостійно, за винятком випадків виникнення заборгованості клієнта , яка оформляється відповідним рахунком Покупця та повинна бути сплачена протягом 5 (п”ять) банківських днів з моменту отримання рахунку від Продавця.

Як зазначено в позовній заяві і підтверджено матеріалами справи, Позивач виставив Відповідачу для сплати рахунки-фактури № СО –7120210/КІ209001824 від 27.10.2008р. та № СО –7120423/КІ209001824 від 30.10.2008р. , проте сума заборгованості не була сплачена у встановлений договором строк і станом на день пре”явлення позову становить 134 722 грн. 91коп.

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази по справі в сукупності, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи , що під час слухання справи в господарському суді відповідач провів часткову оплату суми боргу в розмірі 123 048 грн. 50 коп. , вважається , що такий відповідач з даним позовом погоджується.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення частково, в розмірі 11 724 грн. 41 коп.

В частині стягнення 123 048 грн. 50 коп. боргу провадження у справі слід припинити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, п.1.1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група” ( 81054, Львівська область , м.Новояворівськ , вул. І.Франка, 1 , кім. 202 код ЄДРПОУ 30484307) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна” ( 01032, м.Київ, вул. Комінтерну, 14 літ. А код ЄДРПОУ 30603572 ) 11 724 грн. 41 коп. боргу, 1 348 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 123 048 грн. 50 коп. провадження у справі припинити.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.