Постанова № 29922720, 18.02.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 року Справа № 2а-6442/12/1470

м. Миколаїв

14:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:ОСОБА_2, АДРЕСА_1 до відповідачів:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 Управління Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області, пр. Леніна, 97, м. Миколаїв, 54055 третя особа:Друга Миколаївська державна нотаріальна контора, пр. Миру, 8, м. Миколаїв, 54000 про:стягнення з відповідачів на користь позивача 1 помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб у сумі 7292,75 грн.,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (надалі - позивач) і ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернулись до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ або відповідач 1) і Управління Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області (надалі - УДКСУ або відповідач 2) на користь ОСОБА_2 помилково сплачений податок на доходи фізичних осіб у сумі 7292,75 грн.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, позивачі вказали Другу Миколаївську державну нотаріальну контору.

Заявою від 11.01.2013 ОСОБА_3 від позову відмовився (ар. с. 34, 55-56).

В обґрунтування вимог позивачі вказали на те, що у них не було встановленого законодавством обов'язку щодо сплати зазначеної суми, тому вона підлягає поверненню.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову ДПІ зазначила, що платіж був здійснений позивачем ОСОБА_2 добровільно (податкове зобов'язання не визначалось органом державної податкової служби); надмірність або помилковість сплати не доведена; кошти були перераховані на рахунок місцевого бюджету, в зв'язку з чим ДПІ не може бути визнана відповідачем у справі (ар. с. 49).

Відповідач 2 надав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких вказав на безпідставність вимоги позивача про стягнення суми податку на доходи фізичних осіб з УДКСУ і зазначив, що, відповідно до пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів (ар. с. 68-69).

Враховуючи наявність клопотань всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх відсутності (ар. с. 92, 93, 94, 95), суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

18.02.2012 ОСОБА_3 (продавець) і ОСОБА_4 (покупець) уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 (ар. с. 15-16). Як зазначено у пункті 1.3 договору, квартира належить продавцю на праві власності на підставі копії рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.01.2005, справа № 2-558/2005р., про визнання угоди дійсною, права власності, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 03.02.2012, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.02.2012, номер якого: 33072836, реєстраційний номер: 35940580, номер запису: 20690 в книзі 124.

Договір був посвідчений державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Токіой І.В. за згодою дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_2

Продавець заявив та гарантував, що «… продаж житлової нерухомості вчинюється уперше у звітному податковому році, тому він має пільгу по сплаті прибуткового податку відповідно до ст. 172 Податкового кодексу України …» (пункт 3.1 договору).

Як зазначено у позові, ОСОБА_3 набув права власності на зазначену квартиру на підставі договору купівлі-продажу № 2-102 від 02.07.2001, що був укладений на Універсальній Товарній Біржі «Миколаїв-Гарант» (ар. с. 8). Цей договір в якості правовстановлюючого документа був зареєстрований у Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 06.10.2001 за реєстровим номером 20690 та записаний у реєстраційну книгу № 124. Відповідна інформація була внесена до технічного паспорту на квартиру (ар. с. 9-10).

Рішенням від 21.01.2005 у справі № 2-558/2005р. Ленінський районний суд м. Миколаєва визнав укладений на біржі договір дійсним (ар. с. 11).

03.02.2012 КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвало право власності ОСОБА_3 на вказану квартиру, зазначивши в якості підставі виникнення цього права рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва (ар. с. 13, 14).

Державний нотаріус Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Токіой І.В. (яка, в силу підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, статті 18, статті 168 Податкового кодексу України, є податковим агентом) умовою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 18.02.2012 визначила сплату продавцем до місцевого бюджету Ленінського району податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% бази оподаткування (оціночної вартості квартири) - 7292,75 грн. Визначаючи цю умову, нотаріус виходила з того, що реєстрація у КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва відбулась 03.02.2012, тому на момент продажу (18.02.2012) квартира перебувала у власності ОСОБА_3 менше трьох років, в зв'язку з чим операція з продажу об'єкту нерухомого майна підлягає оподаткуванню. У позові вказано, що реквізити для сплати податку надала саме нотаріус.

Відповідно до квитанції № 7239631, 16.02.2012 ОСОБА_2 перерахувала до місцевого бюджету Ленінського району 7292,75 грн. (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування). Факт надходження вказаної суми до місцевого бюджету Ленінського районі м. Миколаєва підтверджений відповідачем 1 (№ 7899/10/20-056 від 23.11.2012, ар. с. 18).

Те, що кошти були сплачені не ОСОБА_3, а ОСОБА_2 позивач пояснила відсутністю коштів у ОСОБА_3 (письмові пояснення, ар. с. 35-37).

Позивач вважає, що у неї не було обов'язку щодо сплати податку. Проте, її заяви до відповідачів з приводу повернення помилково сплаченого податку задоволені не були (ар. с. 41-42, 43, 44).

Суд вважає, що сплачений ОСОБА_2 податок підлягає поверненню.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Відповідно до підпункту 164.2.3 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав. В результаті здійснення операції купівлі-продажу квартири дохід отримав ОСОБА_3 і саме він є платником податку.

Як зазначено у пункті 172.1 статті 172 Податкового кодексу України, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більше як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті (тобто квартира, що перебувала у власності платника податку не більше трьох років), підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (пункт 172.2 статті 172 Податкового кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що квартира перебувала у власності ОСОБА_3 понад три роки, тому дохід, що був отриманий ОСОБА_3, не підлягав оподаткуванню.

У листі УДКСУ від 28.11.2012 № 04-08/1536, адресованому позивачу (ар. с. 44), зазначено, що бюджетний рахунок 33215801700005 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування», ККД 11010500, контролює Державна податкова служба.

Позивач вимагає стягнути з відповідачів суму помилково сплаченого податку.

В зв'язку з цим зазначає таке. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених податкових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України. Так, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Доказів наявності у ОСОБА_2 податкового боргу відповідач 1 не надав.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. У заяві платник зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку у банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Враховуючи те, що відповідач 1 заяву ОСОБА_2 від 14.12.2012 (ар. с. 38-40) не задовольнив (ар. с. 43), суд вважає, що права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (відповідача 1) надати відповідачу 2 висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір», в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається позивачу як надміру сплачена.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби надати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області висновок про повернення з місцевого бюджету Ленінського району м. Миколаєва ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1) 7292,75 грн. (сім тисяч двісті дев'яносто дві гривні сімдесят п'ять копійок), що були сплачені 16.02.2012 за квитанцією № 7239631 (отримувач: місцевий бюджет Ленінського району, код отримувача: 37992781, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Миколаївській області, код банку отримувача: 826013) як «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування», шляхом перерахування суми 7292,75 грн. (сім тисяч двісті дев'яносто дві гривні 75 копійок) на поточний рахунок ОСОБА_2 за такими реквізитами: МФО 326461, ОКПО 09326464, р/р НОМЕР_2 в філії - Миколаївському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», ТВБВ № 10014/0199, для зарахування на особовий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_3.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 32,19 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

4. Повернути ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, реєстраційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 75,19 грн. як надміру сплачений.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна